Ухвала

від 29.05.2018 по справі 466/7772/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 466/7772/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/783/306/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного у ЄРДР за №12014140080000504 від 14.02.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Львова, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до статті 49 КК України.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12014140080000504 від 14.02.2014 року залишено без розгляду

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , треті особи Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Комунальної 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, залишено без розгляду.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 , обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №36к від 27.04.2009 р., перебуваючи на посаді асистента кафедри акушерства і гінекології №2 за сумісництвом за строковим трудовим договором, та на посаді акушера-гінеколога у пологовому відділенні міської комунальної 3-ї МКЛ згідно наказу №192-к від 09.10.2006 р., неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р, посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога акушерського відділення 3-ї МКЛ, яка затверджена 03.08.2011 головним лікарем Комунальної 3-ї МКЛ м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»» №676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №624 від 03.11.2008 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №900 від 27.12.2006 «Дистрес плода при вагітності та під час пологів»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провела неповне обстеження, неналежно оцінила стан вагітної ОСОБА_14 , не провівши зняття швів з шийки матки, асистувала при проведенні операції кесаревого розтину, після чого невірно виставивши післяопераційний діагноз, не призначила адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяла тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з її діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_14 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачена ОСОБА_7 проявила злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконала професійні обов`язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси її професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи вона зобов`язана була вчинити, не провела якісного диспансерного спостереження за перебігом післяопераційного періоду, оскільки не були взяті до уваги постійна субфебрильна температура у ранковий час (за виключенням 3-ї доби) у ранковий час з першого дня операції, скарги на загальну слабкість при нормальному рівні гемоглобіну, при погіршенні стану породіллі на 5-ту добу післяопераційного періоду, не проведені додаткові лабораторні обстеження, УЗД органів малого тазу, а інтенсивна терапія запального процесу розпочата через півтори доби, що зумовило прогресування гнійного запалення матки в ділянці післяопераційного рубця після операції кесаревого розтину, розвитку гнійно-септичного ураження та смерті ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у тому, що своїми діями вчинила невиконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 , обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №1502-з від 27.06.2012, перебуваючи на посаді завідувача кафедри акушерства і гінекології за контрактом Львівського державного університету ім. Данила Галицького, відповідно до п. 2.15 угоди про співпрацю між 3-ою комунальною міською клінічною лікарнею м. Львова та Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького проводячи лікувально-діагностичну роботу у клінічних відділеннях та володіючи вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар акушер-гінеколог, а також проводячи клінічні обходи, конференції та оперативні втручання у пологовому і гінекологічному відділеннях 3-ої МКЛ м. Львова, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р., посадової інструкції завідувача кафедри акушерства та гінекології №2, яка затверджена 12.12.2000 ректором ЛДМУ ім. Данила Галицького, інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського відділення, затвердженої 03.08.2011 головним лікарем Комунальної 3-ої міської клінічної лікарні м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»» №676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №624 від 03.11.2008 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» Клінічний протокол «Передчасні пологи»; №977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 Клінічний протокол з акушерської допомоги «Кесарів розтин»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №900 від 27.12.2006 «Дистрес плода при вагітності та під час пологів»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провів неповне обстеження, неналежно оцінив стан вагітної ОСОБА_14 , не провівши зняття швів з шийки матки, провів операцію кесаревого розтину після чого невірно виставивши післяопераційний діагноз, не призначив адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяв тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з його діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_14 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачений ОСОБА_9 проявив злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконав професійні обов`язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи він зобов`язаний був вчинити, не провів якісного диспансерного спостереження за перебігом післяопераційного періоду, оскільки не були взяті до уваги постійна субфебрильна температура у ранковий час (за виключенням 3-ї доби) у ранковий час з першого дня операції, скарги на загальну слабкість при нормальному рівні гемоглобіну, при погіршенні стану породіллі на 5-ту добу післяопераційного періоду, не проведені додаткові лабораторні обстеження, УЗД органів малого тазу, а інтенсивна терапія запального процесу розпочата через півтори доби, що зумовило прогресування гнійного запалення матки в ділянці післяопераційного рубця після операції кесаревого розтину, розвитку гнійно-септичного ураження та смерті ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_9 , обвинувачується у тому, що своїми діями вчинив невиконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Обвинувачена, ОСОБА_10 , обвинувачується у тому, що будучи медичним працівником, відповідно до наказу №149к від 15.07.2002, перебуваючи на посаді акушера-гінеколога гінекологічного відділу №2 комунальної 3-ї МКЛ, неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого до них ставлення, в порушення вимог, кваліфікаційної характеристики лікаря акушер-гінеколога, затвердженої наказом МОЗ України №117 від 29.03.2002 р., посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога міського центру планування сім`ї та репродукції людини 3-ї МКЛ, яка затверджена 2014 року головним лікарем Комунальної 3-ї МКЛ м. Львова, в порушення вимог наказів МОЗ України №417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; №620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні»; №782 від 29.12.2005 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»; №234 від 10.05.2007 «Про організацію профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; №1053 від 14.12.2012 «Про апробацію методології дослідження важкої материнської захворюваності, що становить загрозу для життя жінки» провела неповне обстеження, неналежно оцінила стан вагітної ОСОБА_14 , не перевіривши невірно виставлений 15.01.2014 післяопераційний діагноз, не призначила адекватної антибактеріальної терапії з вирішенням питання щодо санації джерела запалення (матки), що призвело до важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, а в подальшому призвело до смерті, тобто заподіяла тяжкі наслідки для хворої у вигляді смерті, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з її діями.

Згідно висновку експерта №153/2014 від 23.03.2014 смерть ОСОБА_14 настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, яка є проявом інфекційно-токсичного шоку, причиною якого є бактереємія, яка розвинулася внаслідок гнійного ендометриту (гнійне запалення матки в ділянці післяопераційного рубця).

Обвинувачена, ОСОБА_10 проявила злочинну недбалість та несумлінність, неналежно виконала професійні обов`язки, не у повному обсязі, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси її професійної діяльності, які в силу виконуваної роботи вона зобов`язана була вчинити, недообстежила породіллю, не оцінила ризик розвитку післяпологового гнійно-септичного ускладнення, провела неповну діагностику та обрала невірну тактику лікування важкого гнійно-септичного післяпологового ускладнення, що призвело в подальшому до смерті ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_10 , обвинувачується у тому, що своїми діями вчинила невиконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 140 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та ухвалити рішення, яким скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року.

В обґрунтування скарги зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України при закритті кримінального провадження та при залишенні цивільного позову без розгляду слід вирішити питання про скасування арешту майна.

Захисник ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду змінити та ухвалити рішення, яким скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року з мотивів аналогічних мотивам апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідача, думку захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги, прокурора та потерпілих, які не заперечили проти її задоволення, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити за наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування чи зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року в межах вказаного кримінального провадження накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_9 , а саме земельну ділянку з кадастровим №4610136900:05:002:0060, з р. н. 107367846101, площею 0,0032 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , нерухоме майно за р. н. НОМЕР_1 , а саме 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 126, 1 кв. м., житловою 80, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, зазначеною ухвалою накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: нерухоме майно за р. н. НОМЕР_2 , квартиру, загальною площею 41, 7 кв. м., житловою 17, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно з оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до статті 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , треті особи Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Комунальної 3-тя міська клінічна лікарня м. Львова про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на те, що оскаржуваною ухвалою закрито кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , а цивільний позов поданий у кримінальному провадженні залишено без розгляду, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суду першої інстанції слід було вирішити питання про скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 15.09.2017 року.

Вказане порушення кримінального процесуального закону, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року.

Керуючись ст. 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 05 березня 2018 року в частині вирішення питання про скасування арешту майна змінити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суд м. Львова від 15.09.2017 року на майно, що належить ОСОБА_9 , а саме земельну ділянку з кадастровим №4610136900:05:002:0060, з р. н. 107367846101, площею 0,0032 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , нерухоме майно за р. н. НОМЕР_1 , а саме 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 126, 1 кв. м., житловою 80, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: нерухоме майно за р. н. НОМЕР_2 , квартиру, загальною площею 41, 7 кв. м., житловою 17, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4