Постанова

від 29.05.2018 по справі 480/1142/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №480/1142/17 29.05.2018

Провадження №22-ц/784/758/18

Справа №480/1142/17

Провадження № 22 Ц-784/758/ 18 Головуючий першої інстанції:ВойнарівськийМ.М.

Категорія -48 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1І

П О С Т А Н О В А

Іменем України

2018 р ., травня місяця, 29 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Лисенка П.П.

ОСОБА_2

із секретарем

судового засідання: ОСОБА_3

з участю

представників:

позивачки - ОСОБА_4

відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_6 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.03.2018 р., у справі за

позовом

ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю для прийняття спадщини, встановила:

07.07.2017 р. ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_6 ( третя особа - Петрівська сільска рада Миколаївського району Миколаївської області) про встановлення факту проживання однією сім'єю для прийняття спадщини.

Позивачка зазначала, що 06.11.2016 р. помер ОСОБА_8 з яким вона з березня 2006 року по день смерті проживала однією сім'єю.

За час спільного проживання у них народилося двоє спільних дітей ОСОБА_9 01.03.2007 р. нар. та ОСОБА_10 15.10.2011 р. нар.

Крім того, підчас спільного проживання з померлим було капітально відремонтовано будинок в якому вони проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді ? частки цього будинку.

Але нотарусом їй відмовлено в оформленні спадщини, оскільки такий факт має бути встановлено рішенням суду.

Посилаючись на неможливість отримання спадщини у нотаріальному порядку в зв'язку з наявністю спору з відповідачкою, яка перебувала у зареєстроаному шлюбі з померлим, але фактично сімейних стосунків на протязі 10 років не підтримувала, позивачка просила про задоволення позовних вимог.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.03.2018 р. ухвалено про встановлення факту проживання ОСОБА_8 однією сім'єю з позивачкою з 2006 року по 06.11.2016 р.

Цим рішенням не вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі, відповідачка ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду наявним доказам та дійсним обставинам справи, які свідчать про те, що позивачем не доведено наявність дій та фактів, які свідчать про спільне проживання позивачки однією сім'єю з її чоловіком.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених відповідно до правил ст. 367 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та встановлення юридичного факту проживання позивачки однією сім'ю з померлим без реєстрації шлюбу, суд виходив з доведеності факту спільного проживання та з наявності правових підстав для встановлення такого факту з метою прийняття спадщини.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам закону, дійсним обставинам справи та наданим доказам.

Так, за змістом норм глави 87 ЦК України та положень Закону України Про нотаріат оформлення спадкових прав та видача правовстановлюючого документа, який посвідчує право на спадщину здійснюється нотаріусами, за виключенням випадків, коли таке право оспорюється, чи відсутня або втрачена можливість отримання свідоцтва про право на спадщину.

В цих випадках спори щодо спадкових справ розглядаються судами за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до змісту ст. 1218 ЦК України об'єктом спадкування являються усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. ( ст. 1261ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК)

Приписами п. 4.2. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р.№ 296/5) визначено, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Законодавством не визначено виключного переліку обставин на підставі яких може бути встановлено цей факт.

За таких обставин, наявність відповідного факту може бути встановлена судом на підставі будь-яких фактичних даних з урахуванням належності, допустимості та достовірності доказів, відповідно до приписів ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В той же час, відповідно до роз'яснень, які наведені у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р., до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але проживала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст.1261 ЦК України.

Таким чином, реєстрація шлюбу подружжя до його розірвання унеможливлює встановлення у судовому порядку факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу одного з подружжя з іншою особою.

Згідно з вимогами ч. 1ч. 2 ст. 13 та ч.1 ст. 81 ЦПК України обов'язок доведення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги покладається на позивача.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при цьому, відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 ЦПК, має сприяти реалізації прав учасників процесу у випадках встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2016 р. помер ОСОБА_8 з яким позивачка з 2006 року по день смерті проживала однією сім'єю.

На час відкриття спадщини померлому належала ? частка будинку за адресою вул. Відрадна № 2 в с. Петрівка Миколаївського району в якому вони проживали.

При цьому встановлено і сторонами не заперечується, що за життя померлий перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 ( а.с. -151)

Зазначена обставина, відповідно до наведених вимог закону унеможливлює встановлення в порядку цивільного судочинства юридичного факту спільного проживання померлого однією сім'єю з позивачкою без реєстрації шлюбу.

Оскільки суд цих обставин та вимог закону при ухваленні рішення не врахував, то його не можна вважати законним та обгрунтованим.

Встановлене відповідно до приписів ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

В зв'язку з ухваленням нового рішення та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6, яка звільнена від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, витрати на судовий збір, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України мають бути віднесені за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.03.2018 р. - скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - відмовити.

Витрати за подачу апеляційної скарги на рішення місцевого суду - віднести за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але з цього часу на протязі тридцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.І.Галущенко

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_2

Повний текст постанови складено 01.06.2018 р.