Рішення

від 15.05.2018 по справі 522/7930/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7930/16-ц

Провадження № 2/522/2197/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "КАЙЛАС ПЛЮС", третя особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "КАЙЛАС ПЛЮС", третя особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради та відповідно до позовних вимог просив: визнати недійсним рішення Загальних зборів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС , яким ОСОБА_2 призначено керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС з 13.08.2014 року; встановити порядок виконання рішення відповідно до якого дане рішення є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису №15561070004037293 від 13 серпня 2014 року про ОСОБА_1, як керівника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС на користь ОСОБА_1 судові витрати.

При цьому посилаючись на ті підстави, що він нещодавно дізнався, що є керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36795959, місцезнаходження: 65029. АДРЕСА_1) з 13.08.2014 року, що підтверджується Витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Однак, позивач взагалі нічого не знає про ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО КАЙЛАС ПЛЮС , та не знайомий з його засновниками, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4..

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив суд прийняте по суті справи законне рішення, також надала пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України , при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно стаття 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 , ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36795959, місцезнаходження: 65029. АДРЕСА_1) з 13.08.2014 року, що підтверджується Витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Згідно зі статтею 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників- майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (зл'игфя, приєднання, виділення, поділу, перетворення діючого (діючих) суб'єкта господарювання з., додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства (ст. 56 ГК України),

Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками і засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації (ст. 57 ГК України).

Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (ч. 4, 5 ст. 65 ГК України).

Так, після позитивного рішення зборів учасників підприємства, претендент на посаду керівника подає заяву про його прийняття на роботу, а потім видається наказ про призначення керівника на посаду.

Протокол зборів засновників - не кадровий документ, а документ, що належить до діяльності підприємства, він не є рівнозначним наказу про прийняття (призначення) керівника підприємства. Якщо у статуті підприємства передбачено призначення керівника підприємства на посаду зборами учасників товариства, то кадровий наказ може бути виданий у двох варіантах: або майбутній керівник підприємства видає сам на себе наказ про вступ на посаду на підставі власної заяви та протоколу зборів учасників, або такий наказ видають і підписують учасники підприємства, після чого з керівником укладається контракт.

Після підписання контракту із особою, призначеною керівником приватного підприємства до трудової книжки такої особи вноситься запис про прийняття/призначення на посаду керівника.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерстваа юстиції України №17-1821/01 встановлено, що позивач не підписував жодного жодних документів до Реєстраційної служби про призначення його керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС не подавав, довіреностей на представлення інтересів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС , реєстраційні картки на проведення змін до відомостей про ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО КАЙЛАС ПЛЮС , які мають міститись в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб не підписував.

Позивач також вказує, що не був присутній на загальних зборах ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС , на яких було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС з 13.08.2014 року.

Підтвердженням того, що позивач не призначався керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС є його трудова книжка, в якій відсутні будь-які записи про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС .

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч. 2 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється.

На підставі вищевикладеного рішення загальних зборів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС , про призначення ОСОБА_1 керівником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА КАЙЛАС ПЛЮС з 13.08.2014 року, незаконними, такими що порушує право позивача на вільний вибір праці, та підлягає визнанню недійсним.

Згідно ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, . :ейних, трудових відносин.

Таким чином, даний спір є цивільно-правовим, такої ж думки додержується і Пленуму Верховного Суду України, оскільки, відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами - : рпоративних спорів , не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства страви, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ндпіх суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Крім того, про те, що до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін: спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі : спорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття зазначено у п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №4 від 25 лютого 2015 року.

Відповідно до п. 20 Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 2-. 10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів , відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери). У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Про те, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів йдеться і у Постанові Пленуму Вищого Господарського Суду України №4 від 25 лютого 2015 року, згідно пункту 2.8. якої протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.

Разом з тим, вимога позивача щодо встановлення порядку виконання рішення відповідно до якого дане рішення є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприєсмців запису № 15561070004037293 від 13 серпня 2014 року про ОСОБА_1, як керівника Приватного підприємства КАЙЛАС ПЛЮС не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Закон) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридрчної особи, подаються, зокрема, такі докумементи:

- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру;

-документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування в господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2. 4, ІЗ. 76-81. 95. 258-259. 263 ЦП К України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства КАЙЛАС ПЛЮС (код ЄДРПОУ: 36795959, місцезнаходження: 65029. АДРЕСА_2), яким ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, Одеська область, м. Теплодар. АДРЕСА_3) призначено керівником приватного підприємства Кайлас плюс з 13.08.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу ХД Перехідні положення ЦГІК України).

Повний текст рішення суду складений 25.05.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук