Рішення

від 31.05.2018 по справі 573/685/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/685/18

Номер провадження 2/573/285/18

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

27 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24 лютого 2006 року померла її рідна тітка по лінії матері, ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області. У зв'язку з проживанням в іншій місцевості та через похилий вік не змогла в установлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки. Разом з цим, вчинила дії, які свідчать про фактичне прийняття спадщини, зокрема, здійснила поховання тітки, розпорядилася її речами, зберігала особисті документи. На даний час має намір переоформити спадщину на себе, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом внаслідок пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_3, яка померла 24 лютого 2006 року, тривалістю в два місяці.

Ухвалою від 02 травня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 21).

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Представник останньої за довіреністю ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. 42).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. В силу статті 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Разом з цим, відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України норма щодо здійснення представництва у судах першої інстанції виключно адвокатами вступає в силу з 01 січня 2019 року. З огляду на викладене, суд вважає допустимою представництво ОСОБА_4 інтересів позивача ОСОБА_1 у суді на підставі довіреності.

Представник відповідача - Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 48).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 надіслала листа про розгляд справи без її участі (а. с. 41).

У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення в цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1266 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини).

Отже, з наведеного вище слідує, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття. При цьому закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 24 лютого 2006 року у м. Чернігів померла ОСОБА_3 (а. с. 12, 36).

Остання була рідною тіткою позивача ОСОБА_1 по лінії матері, ОСОБА_5, яка померла 28 грудня 1985 року (а. с. 6-11, 13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчену сертифікатом серії СМ №080299, виданим на підставі рішення Білопільської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року №9, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Білопільською районною державною адміністрацією членам АПТЗТ Іскра 14 січня 1997 року за №234 (а. с. 43-44).

За даними Іскрисківщинської сільської ради ОСОБА_3, яка померла 24 лютого 2006 року, з народження була зареєстрована та проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. У травні 2005 року остання знялася з реєстраційного обліку та на момент смерті на території ради не проживала та не була зареєстрована. Заповіт від імені ОСОБА_3 виконкомом Іскрисківщинської сільської ради не посвідчувався. За життя ОСОБА_3 дітей не мала, до неї приїздила племінниця, ОСОБА_1. Остання допомагала їй у веденні особистого підсобного господарства. Спадкоємці померлої з приводу прийняття спадщини до сільської ради не зверталися (а. с. 16).

Відповідно до спільної заяви мешканців АДРЕСА_1 та №61, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 17 травня 2018 року, ОСОБА_3 з 2005 року по день смерті проживала у ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 45).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після ОСОБА_3, яка померла 24 лютого 2006 року, не заведена (а. с. 28).

Позивач зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, однак нотаріус своєю постановою відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій внаслідок пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини (а. с. 17).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину за законом після померлої 24 лютого 2006 року рідної тітки, ОСОБА_3, однак, не може реалізувати його внаслідок пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

З огляду на положення абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_3, яка померла 24 лютого 2006 року, у зв'язку з похилим віком та віддаленістю місця проживання від місця відкриття спадщини. Суд вважає дану причину поважною і приходить до висновку про необхідність визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного керуючись ст. 131-1, п. 11 Перехідних положень Конституції України, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1262, 1266, 1269-1270, 1272, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 200, 206-207, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 до Іскрисківщинської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ:04390009, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Іскрисківщина, вул. Молодіжна, 35, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5, прим. 2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки, ОСОБА_3, яка померла 24 лютого 2006 року, тривалістю в два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області безпосередньо.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом вказаного вище строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: