Рішення

від 01.06.2018 по справі 573/459/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/459/18

Номер провадження 2/573/231/18

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

при секретарі: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гуринівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 січня 1999 року в м. Харків померла його баба по лінії батька - ОСОБА_2. Після смерті останньої відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Гуринівське , розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373 від 26 березня 1997 року, виданого на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38. За життя ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Батько позивача ОСОБА_5 в свою чергу частково прийняв спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок. 03 грудня 2011 року ОСОБА_5 помер, але при житті склав заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів у власність ОСОБА_1. В установленому порядку позивач успадкував частину спадкового майна, зокрема земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Горобівської сільської ради, що посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну частку (пай), належну ОСОБА_4, спадкоємцем після смерті якої за заповітом був батько позивача - ОСОБА_5, позивач звернувся до приватного нотаріуса, але у видачі вказаного свідоцтва йому було відмовлено у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа на зазначену земельну частку (пай). На даний час ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом і вільно розпоряджатися спадковим майном, а тому звернувся до суду із захистом своїх спадкових прав, як спадкоємець першої черги після смерті свого батька. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить встановити факт того, що земельна частка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, КСП Гуринівське , посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373, виданого на підставі розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 03 лютого 1997 року № 38 на ім'я ОСОБА_3, дійсно належала ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року, а також просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_5, який помер 03 грудня 2011 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Гуринівське , розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38 на ім'я ОСОБА_3, яка померла 04 січня 1999 року.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, його представник за довіреністю ОСОБА_7 надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 60).

Представник відповідача - Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справу без участі представника сільської ради, позов визнають у повному обсязі (а. с. 46, 54).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори у підготовче засідання також не з'явились. Нотаріус надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 53).

Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Стосовно визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд враховує слідуюче.

Суд вважає, що згідно з п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року до правовідносин щодо прийняття спадщини після ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року , слід застосовувати і норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час їх виникнення, і норми нині діючого Цивільного кодексу України, так як спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року та продовжують існувати на даний час.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VІІ-УР № 0742439 (а. с. 9).

Згідно із архівним витягом із запису акту про народження № 32 матір'ю ОСОБА_5 Васил…, 09 листопада 1939 року є ОСОБА_4 (а. с. 10).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області 14 лютого 1993 року, зареєстрованого в реєстрі за № 05, ОСОБА_2 все своє майно заповіла у власність - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 11).

ОСОБА_2 померла 04 січня 1999 року в м. Харків, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БП № 053210 (а. с. 12).

Зі змісту довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16 лютого 2018 року за № 105/162-18 вбачається, що ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів на території Гуринівської сільської ради, КСП Гуринівське для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373 від 26 березня 1997 року, виданого згідно розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38. Відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), сертифікат виданий на руки (а. с. 24).

З інформаційної довідки, виданої відділом у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області вбачається, що станом на 2018 рік оціночна вартість об'єкта оцінки - земельної частки (паю), розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) складає 83 503 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гуринівської сільської ради (бувше КСП Гуринівське ) на а. с. 25.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 02 вересня 1999 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1384 спадкоємцем майна бублик ОСОБА_9, яка померла 04 січня 1999 року, є ОСОБА_5. Інший спадкоємець відмовився від спадщини. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із житлового будинку за адресою: с. Бубликове Білопільського району Сумської області (а. с. 13).

В свою чергу ОСОБА_5 все своє майно заповів у власність ОСОБА_1, що стверджується заповітом, посвідченого секретарем виконавчого комітету Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області 29 червня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 38 (а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БП № 185363 ОСОБА_5 помер 03 грудня 2011 року в с. Горобівка Білопільського району Сумської області (а. с. 15).

Як зазначено у свідоцтвах про право на спадщину за заповітом, посвідчених приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_8, зареєстрованих в реєстрі за № № 66, 67, 68, 69 (спадкова справа № 05/2012) спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_5, який помер 03 грудня 2011 року, є його син - ОСОБА_1. Спадщина, на яку видані зазначені свідоцтва складається із:

- земельної ділянки, площею 3,5117 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Горобівської сільської ради Білопільського району Сумської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 041579;

- земельної ділянки, площею 0,2492 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: с. Горобівка, вул. Радянська, буд. 31 Білопільського району Сумської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 578513;

- житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами під № 31 по вул. Радянській в с. Горобівка білопільського району Сумської області, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2010 року;

- земельної ділянки га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1750 га, розташованої за адресою: с. Горобівка, вул. Радянська, 31 Білопільського району Сумської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 578514 (а. с. 16, 18, 20, 22).

Вказані вище свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 лютого 2015 року зареєстровані в Спадковому реєстрі, що підтверджується відповідними Витягами (а. с. 17, 19, 21, 23).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та витягу з Державного земельного кадастру.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 22 листопада 2017 року вбачається, що оформлення спадщини після померлого 03 грудня 2011 року ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину, але не оформив свої спадкових прав після ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року, не вдається можливим у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, який посвідчує право власності спадкодавця на майно (а. с. 26).

Позивачем в газету Білопільщина від 10 березня 2018 року надавалось оголошення про те, що загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373, виданий на підставі розпорядження Білопільської РДА від 03 лютого 1997 року № 38 на ім'я ОСОБА_3, вважати недійсним (а. с. 29).

У відповідності до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року заводилась держнотконторою за № 149. Після ОСОБА_5, який помер 03 грудня 2011 року, заведена спадкова справа № 05/2012 та видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №№ 66, 67, 68 та 69 на ім'я ОСОБА_1 (а. с. 41-43).

З спадкової справи № 149/1999, заведеної Білопільською державною нотаріальною конторою Сумської області, заведеної після ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року вбачається, що видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02 вересня 1999 року, номер у нотаріуса № 149 на ім'я ОСОБА_5. Інший спадкоємець ОСОБА_6 відмовилась, надавши нотаріусу відповідну заяву (а. с. 56-59).

Зокрема, статтею 1216 ЦК України 2003 року визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За змістом п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, який посвідчує право на земельну частку (пай) також є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України визначено розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце, час і народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в абз. 1 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зі змінами і доповненнями, суд може встановлювати також факти належності особі правовстановлюючих документів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та встановити факт, що має юридичне значення, а також визнати за ним право власності на земельну частку (пай), розміром 4,45 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, в порядку спадкування за заповітом після померлого 03 грудня 2011 року ОСОБА_5, право на яке належало ОСОБА_2, яка померла 04 січня 1999 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525, 534, 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, ст. ст. 316, 328, 373, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, п. 4 Перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. 81 Земельного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 200, 247, 259, 265, 273, 293, 315, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 681829, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області (ЄДРПОУ : 04389992 , місце знаходження: 41830, Сумська область, Білопільський район, с . Гуринівка, вул. 40 років Перемоги , буд. 45 ), третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 41800, м. Білопілля, вул. Торгова площа, 27, ЄДРПОУ: 02900251 ), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, задовольнити .

Встановити факт належності померлій 04 січня 1999 року ОСОБА_2 земельної частки (паю), розміром 4,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, КСП Гуринівське , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373, виданого на підставі розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 03 лютого 1997 року № 38 на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_5, який помер 03 грудня 2011 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Гуринівське , розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0234373, виданого на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 03 лютого 1997 року № 38 на ім'я ОСОБА_3, яка померла 04 січня 1999 року.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :