Постанова

від 22.05.2018 по справі 594/381/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/381/17Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/789/64/18 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Парандюк Т. С., Хома М. В.,

За участю секретаря- Романюк Х.Ю.

та представника ОСОБА_1 «Мрія Центр» -

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу №594/381/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2017 року (суддя- Зушман Г.І.), у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Мрія Центр» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі , визнання договору оренди землі поновленим,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року представник ОСОБА_1 «Мрія Центр» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 «Борщівська аграрна компанія» про визнання недійсним договору оренди землі , визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 10 травня 2009 року між ОСОБА_1 «Мрія Центр» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 2,01 га, строком на п'ять років, з переважним правом орендаря на його поновлення. Пунктом 8 зазначеного договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Вказує, що 05 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року ОСОБА_1 Мрія Центр направляло ОСОБА_3 листи повідомлення від 04 березня 2014 року та від 06 серпня 2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди, однак відповіді не отримало. ОСОБА_3 також не направляла ОСОБА_1 Мрія Центр протягом одного місяця з моменту закінчення договору оренди листів щодо відмови в поновленні договору оренди. Після закінчення строку договору оренди ОСОБА_1 Мрія Центр продовжувало користуватися зазначеною орендованою земельною ділянкою у своїй господарській діяльності, виплатило відповідачці ОСОБА_3 орендну плату за 2015 рік у розмірі 750 кг пшениці. Однак, 01 червня 2015 року між ОСОБА_1 «Борщівська аграрна компанія» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Посилаючись на вищенаведене, а також на те, що між сторонами договору оренди були встановлені всі юридичні факти, які передбачені як ч.ч.1-5, так і ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , позивач просив визнати поновленим договір оренди на основі переважного права ОСОБА_1 Мрія Центр та визнати недійсним договір оренди землі від 01 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія і ОСОБА_3

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 «Мрія Центр» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим,прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ОСОБА_1 "Мрія Центр" дотримано усіх необхідних умов для поновлення договору оренди землі на підставі свого переважного права, передбаченого умовами договору та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» . Не погоджується з висновками суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Вважає достатнім доказом письмового повідомлення орендодавця списки надані суду, на відправлення простих відправлень з відбитком поштового штемпеля ПАТ Укрпошта . Зазначає, що помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використання сільськогосподарської техніки від 01 квітня 2015 року, акти виконаних робіт, не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 Мрія Центр запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 «Борщівська аграрна компанія» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Вказує, що списки відправлення простих поштових відправлень, за кількістю більше 300 листів та проставленням штемпелю невідомого поштового відділення, яке не мало повноважень згідно Правил №270 на проставлення цього штемпелю, не є належним доказом надіслання поштових листів. Щодо дати відправлення 05.03.2014 року надано копію касового звіту, з якого вбачається, що в цей день не відбулось отримання для пересилання більше 300 простих поштових відправлень. Вкладення до листа можливе лише при відправленні листа з оголошеною цінністю з відповідним описом вкладення і з обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення (п.59, п.61 Правил №270). Також, копії листів-повідомлень з пропозицією поновлення договору оренди від 04.03.2014 та від 07.08.2014 року, з відтисками факсимільного відтворення підпису ОСОБА_4 є неналежним чином оформленим документом, не підписаним уповноваженою особою ОСОБА_1 «Мрія» , а тому не може бути повідомленням орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. Направлення не підписаної додаткової угоди не є пропозицією на її укладення, оскільки не містить наміру ОСОБА_1 «Мрія Центр» вважати його зобов'язаним у разі погодження на умови додаткової угоди. Зазначає, що позивач не уклав додаткової угоди з відповідачем, а також не виконав вимог закону щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 «Мрія Центр» ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Відповідачі ОСОБА_1 «Борщівська аграрна компанія» та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, однак про час та дату розгляду цивільної справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися в судове засідання, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено порушення його переважного права на укладення договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ТР №000745, виданого 05 лютого 2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, являється власником земельної ділянки площею 2,01 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (а.с.8).

10 травня 2009 року між ОСОБА_1 Мрія Центр та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 2,01 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 10 грудня 2009 року (а.с.7).

Умовами договору (пункт 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

01 червня 2015 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія укладено договір оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 6120886800:01:001:0087 строком на 7 років (а.с.76-78), державну реєстрацію якого проведено 16 липня 2015 року (а.с.13).

Умовами оспорюваного договору встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі 1000 кг зерна.

Таким чином, умови даного договору є більш вигідними для ОСОБА_3

Відповідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (ст. 319, 626 ЦК України).

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч. 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Такі висновки викладені в постановах Верховного суду України від 25 лютого 2015 року в справі №6-10цс15, 18 березня 2015 року в справі №6-4цс15, 15 квітня 2015 року в справі №6-55цс15, 23 березня 2016 року в справі №6-146цс16, 13 квітня 2016 року в справі №6-2027цс15, 23 листопада 2016 року в справі №6-2540цс16.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 Мрія Центр не подано доказів виконання вказаних вимог закону та договору оренди землі від 10 травня 2009 року і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_3

Зокрема, ОСОБА_1 Мрія Центр не подало доказів того, що ним не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди від 10 травня 2009 року повідомлено орендодавця про намір продовжити дію договору оренди.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно доводів відповідача ОСОБА_3, викладених нею у поданих суду письмових запереченнях проти позову вбачається, неотримання зазначених листів та необізнаність із намірами позивача скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк(а.с.164).

Як зазначив представник ОСОБА_1 Мрія Центр , товариство направило орендодавцю листи-повідомлення з додатковими угодами, у яких повідомило про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Разом з тим, позивач надав суду лише копії цих листів, а у суді першої інстанції представник позивача пояснила, що оригінали цих лисів - повідомлень відсутні, оскільки складались в одному примірнику, який направлявся відповідачу, а в позивача залишились скановані копії. З їх змісту вбачається, що вони не реєструвались у вихідній кореспонденції товариства, їм лише присвоювались порядкові номера відповідно до алфавітного списку власників земельних ділянок, номер вихідної кореспонденції на листах відсутній.

Як на доказ підтвердження направлення вказаних листів-повідомлень позивач послався на списки відправлення простих поштових відправлень із ВПЗ Оришківці Гусятинського району від 05 березня 2014 року №№ 100110-100509(114), та від 07 серпня 2014 року 1-100 (а.с. 50-51), у яких зазначено прізвище відповідача та назву документа, що відправлявся. Поштовий штемпель на цих списках розмитий, на ньому відсутнє місцезнаходження поштового відділення та останні цифри, які відображають годину прийняття відправлення на них - « 31» , що є неможливим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що подані позивачем списки відправлення простих поштових відправлень не можуть бути доказом належного повідомлення ОСОБА_3 про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції відповідачу ОСОБА_3

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими визначено порядок відправлення поштової кореспонденції в Україні.

Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Отже, згруповані поштові відправлення це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу.

Однак, позивач зазначив, що 05 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року відправив прості (не зареєстровані на пошті) поштові відправлення листів - повідомлень про намір продовжити дію договору оренди землі, на які складення списку та завірення його підписом працівника поштового зв'язку з відбитком штемпеля не передбачено.

Як вбачається із листів Тернопільської дирекції ПАТ Укрпошта від 23 серпня 2017 року №301-31/1-455, від 21 вересня 2017 року №301-31/1-517 (а.с.175-179) згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) в березні та серпні 2014 року в поступленні до ВПЗ Оришківці ТД ПАТ Укрпошта не значаться. Надати інформацію про відправлення за 07 серпня 2014 року четвер неможливо, оскільки цей день у даному відділенні поштового зв'язку був вихідним.

Інших доказів щодо направлення ОСОБА_3 листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року, № 6 - 2988 цс 15 від 13 квітня 2016 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

Однак, ОСОБА_1 Мрія Центр не подало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

ОСОБА_5 Верховного Суду 10 квітня 2018 року розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 Мрія Центр на рішення Борщівського районного суду від 23 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Мрія Центр до ОСОБА_6, ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим. У касаційній скарзі ОСОБА_1 Мрія Центр посилалось на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо недотримання ним усталеної процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 ЗУ Про оренду землі , оскільки у зазначеній нормі не передбачено та не вимагається надсилати листи-повідомлення рекомендованими цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовими відправленнями.

Правовідносини у вищевказаній справі і справі, яка переглядається, є подібними, оскільки в них тотожний предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини справи, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про те, що списки на поштові відправлення від 5 березня 2014 року та 7 серпня 2014 року не є належними та допустимими доказами повідомлення орендодавця про наміри реалізувати ОСОБА_1 Мрія Центр переважне право на поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 ЗУ Про оренду землі та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд.

Відтак, для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, в якій апелянт вказує, що Верховний Суд України підтвердив відсутність законодавчої необхідності направляти лист-повідомлення з проектом додаткової угоди рекомендованим листом, не заслуговують уваги суду, оскільки у цій постанові Верховний Суд навпаки, звернув увагу судів на те, що порушення переважного права орендаря матиме місце у разі укладення договору оренди з новим орендарем лише при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір поновити договір оренди.

Оскільки орендар не повідомив ОСОБА_3 про намір продовження договірних відносин, як це передбачено в п. 8 договору оренди і не звернувся до суду по закінченню місячного строку за захистом свого права на укладення додаткової угоди на умовах, які викладені в тексті вказаної угоди, то власник землі вправі розпоряджатись на свій розсуд вказаною земельною ділянкою.

Отже, відповідач ОСОБА_3 на час укладення оспорюваного договору оренди землі мала правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений нею з ОСОБА_1 Мрія Центр є припиненим з 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі в порядку, який визначено договором та уточнено новою редакцією ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

У своїх доводах апелянт зазначає про те, що після закінчення договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3 та сплатив їй орендну плату за 2015 рік, що підтверджує копією відомості з виплати орендної плати (а.с.25-26), договором на надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки №01/04/2015-16/ОГ від 01.04.2015 року, укладеним із ТОВ Райз М (а.с.29-32), актом розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради Борщівського району від 02.04.2015 року, який є додатком до даного договору (а.с.33-34), актами виконаних робіт із додатками до них за травень-липень 2015 року (а.с.35-43), даними форм статистичної звітності № 4-сг, № 29-сг щодо посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2015 року, підсумків збору врожаю на 1 грудня 2015 року на території Борщівського району Тернопільської області (а.с.52-58).

Проте колегія суддів вважає, що із цих документів неможливо однозначно зробити висновок, що в 2015 році позивачем оброблялася саме земельна ділянка відповідача ОСОБА_3, оскільки вони складені на загальну площу земельних ділянок, на яких надавались послуги, і не містять інформації щодо конкретної земельної ділянки відповідачки.

Крім того, подані позивачем докази стосуються лише використання землі з квітня 2015 року. ОСОБА_1 Мрія Центр не подало доказів користування спірною земельною ділянкою на час закінчення договору оренди землі із ОСОБА_3, тобто станом на грудень 2014 року.

Також, позивач не подав жодних доказів щодо укладення у місячний строк додаткової угоди із ОСОБА_3 про поновлення договору оренди від 10 травня 2009 року, що є обов'язковою умовою, визначеною законом, для поновлення договору оренди землі з підстав, які визначені ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Представник позивача не заперечувала у суді тих обставин, що додаткова угода про поновлення договору оренди від 10 травня 2009 року не укладалась.

Що стосується доводів представника ОСОБА_1 Мрія Центр щодо виплати відповідачці в 2015 році орендної плати, то вказана обставина не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки ця виплата здійснювалась за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 10 травня 2009 року, а також після укладення договору оренди з ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія .

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія на час укладення оспорюваного договору оренди землі мав правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Мрія Центр , припинений 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористався ним.

Отже, позивач не подав доказів щодо недійсності договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Борщівська аграрна компанія , тому підставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 Мрія Центр .

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторін, в межах ними понесених.

Постанова Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту даної постанови.

День складання повного тексту постанови - 27 травня 2018 року.

Головуючий: Б.І. Сташків

Судді: Т.С. Парандюк

ОСОБА_7