Постанова

від 22.05.2018 по справі 594/392/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/392/17Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В. Провадження № 22-ц/789/425/18 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Хома М. В., Костів О. З.,

за участю секретаря - ОСОБА_1

та сторін - представника ОСОБА_2 «Мрія Центр» -

ОСОБА_3 , представника ПАП «Агропродсервіс» ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №594/392/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2018 року, (суддя- Чир П.В.), повне рішення складено 12 лютого 2018 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» до ОСОБА_5, приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року представник ОСОБА_2 «Мрія Центр»звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5, ПАП «Агропродсервіс» про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтуванні позовних вимог, представник позивача зазначав, що 10 травня 2009 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,94 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 10 грудня 2009 року. На виконання умов договору оренди, зокрема п.8, яким передбачено порядок поновлення договору оренди на новий строк, 05.03.2014 року та 07.08.2014 року ТОВ Мрія Центр направляло ОСОБА_5 листи повідомлення від 04.03.2014 року та від 06.08.2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди, однак, відповіді не отримало. ОСОБА_5 також не направляла ТОВ Мрія Центр , протягом одного місяця з моменту закінчення договору оренди, будь-яких листів, в тому числі й щодо відмови в поновленні договору оренди. Після закінчення строку договору оренди ТОВ Мрія Центр продовжувало користуватися орендованою земельною ділянкою у своїй господарській діяльності, виплатило відповідачу ОСОБА_5 орендну плату за 2015 рік у розмірі 750 кг пшениці. Однак, 04 травня 2015 року ОСОБА_5 було укладено договір оренди належної її земельної ділянки з приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.2015 року. Посилаючись на вищенаведене, а також те, що між сторонами договору оренди були встановлені всі юридичні факти, які передбачені як ч.ч.1-5, так і ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , що в свою чергу свідчить про наявність підстав для поновлення договору оренди на основі переважного права ТОВ Мрія Центр , представник позивача просив визнати поновленим договір оренди на основі переважного права ОСОБА_2 Мрія Центр та визнати недійсним договір оренди землі від 04травня 2015 року, укладений між ПАП Агропродсервіс і ОСОБА_5

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 "Мрія Центр" подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що у ОСОБА_2 "Мрія Центр" є всі необхідні умови для поновлення договору оренди землі на попередніх умовах, виходячи з переважного права, яке передбачено умовами договору та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» . Не погоджується з висновками суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Вважає достатнім доказом письмового повідомлення орендодавця списки надані суду, на відправлення простих відправлень з відбитком поштового штемпеля ПАТ «Укрпошта» . На його думку, помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використання сільськогосподарської техніки від 1 квітня 2015 року, акти виконаних робіт, не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 "Мрія Центр" запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

Вважає безпідставним взяття судом першої інстанції до уваги на спростування вищевказаних письмових доказів позивача пояснення відповідача щодо неотримання нею листів-повідомлень ТОВ "Мрія", оскільки відповідач ОСОБА_5 з приводу вказаних обставин як свідок не допитувалась.

Вказує, що помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки від 1 квітня 2015 року, акти розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганівської сільської ради, акти виконаних робіт з додатками, статистична звітність та сплата орендної плати не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 "Мрія Центр" запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

Представник ПАП «Агропродсервіс» апеляційної скарги не визнав та зіслався на відзив на апеляційну скаргу, поданий до суду, пояснив, що списки простих поштових відправлень (які можуть бути складені лише при відправленні згрупованих відправлень), в яких протиправно описано вкладення цих відправлень без наявності розрахункового документу, є такими, що складені не у відповідності до вимог діючого законодавства і тому є недопустимим доказом відправлення поштових листів. На його думку, порушення переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі має місце виключно за умови отримання листа-повідомлення про намір реалізувати таке переважне право, а не просто їх відправлення, і до того ж, без належного підтвердження такого відправлення. Позивач не виконав вимог ЗУ "Про оренду землі" щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника з пропозицією укласти додаткову угоду, тому механізм поновлення договору оренди землі шляхом продовження користування земельною ділянкою, передбачений ч. 6, 8 ст. 33 Закону, не реалізований, а значить, відсутнє порушення переважного права на поновлення договору оренди.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 «Мрія Центр» - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала та зіслалася на обставини, викладені в ній.

Представник ПАП «Агропродсервіс» - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на мотиви викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав суду доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення. Також, ОСОБА_2 Мрія Центр не уклало з орендодавцем обов'язкової додаткової угоди до договору оренди землі і не подало доказів використання земельної ділянки відповідачки після закінчення строку договору оренди землі від 10 травня 2009 року. Тому, безпідставними є доводи позивача про порушення переважного права на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки ОСОБА_5 на новий строк та визнання цього договору недійсним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-ТР № 000887, виданого 05.02.2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, являється власницею земельної ділянки площею 1,94 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області

10 травня 2009 року між ТОВ Мрія Центр та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,94 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору проведена 10 грудня 2009 року.

Згідно п.8 договору оренди землі від 10.05.2009 року, договір укладається на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

04 травня 2015 року між ОСОБА_5 та відповідачем ПАП Агропродсервіс укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,94 га, що належить останній на праві приватної власності на підставі Державного акта від 05.02.2002 року строком на 7 років, в якому встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі 850 кг зерна. Державна реєстрація договору проведена 15 травня 2015 року.

Відповідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (ст. 319, 626 ЦК України).

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч. 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Такі висновки викладені в постановах Верховного суду України від 25 лютого 2015 року в справі №6-10цс15, 18 березня 2015 року в справі №6-4цс15, 15 квітня 2015 року в справі №6-55цс15, 23 березня 2016 року в справі №6-146цс16, 13 квітня 2016 року в справі №6-2027цс15, 23 листопада 2016 року в справі №6-2540цс16.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 Мрія Центр не подано доказів виконання вказаних вимог закону та договору оренди землі від 10 травня 2009 року і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди земельної ділянки із ОСОБА_5

Зокрема, ОСОБА_2 Мрія Центр не подало доказів того, що ним не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди від 10 травня 2009 року повідомлено орендодавця про намір продовжити дію договору оренди.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В суді першої інстанції представник ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_5 не отримувала листів-повідомлень від ТОВ Мрія Центр про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди з проектом додаткової угоди, а тому була необізнана із намірами позивача скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк

Як зазначив представник ОСОБА_2 Мрія Центр , товариство направило орендодавцю листи-повідомлення з додатковими угодами, у яких повідомило про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Разом з тим, позивач надав суду лише копії цих листів, а у суді першої інстанції представник позивача пояснила, що оригінали цих лисів - повідомлень відсутні, оскільки складались в одному примірнику, який направлявся відповідачу, а в позивача залишились скановані копії. З їх змісту вбачається, що вони не реєструвались у вихідній кореспонденції товариства, їм лише присвоювались порядкові номера відповідно до алфавітного списку власників земельних ділянок, номер вихідної кореспонденції на листах відсутній.

Як на доказ підтвердження направлення вказаних листів-повідомлень позивач послався на списки відправлення простих поштових відправлень із ВПЗ Оришківці Гусятинського району від 5 березня 2014 року №100110-100509 (114) та від 7 серпня 2014 року №1-100 (а.с.64,65), у яких зазначено прізвище відповідача ОСОБА_5 та назву документа, що відправлявся . Поштовий штемпель на цих списках розмитий, на ньому відсутнє місцезнаходження поштового відділення та останні цифри, які відображають годину прийняття відправлення на них - « 31» , що є неможливим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що подані позивачем списки відправлення простих поштових відправлень не можуть бути доказом належного повідомлення ОСОБА_5 про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції відповідачу ОСОБА_5

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими визначено порядок відправлення поштової кореспонденції в Україні.

Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Отже, згруповані поштові відправлення це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу.

Однак, позивач зазначив, що 05 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року відправив прості (не зареєстровані на пошті) поштові відправлення листів - повідомлень про намір продовжити дію договору оренди землі, на які складення списку та завірення його підписом працівника поштового зв'язку з відбитком штемпеля не передбачено.

Інших доказів щодо направлення ОСОБА_5 листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року, № 6 - 2988 цс 15 від 13 квітня 2016 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

Однак, ОСОБА_2 Мрія Центр не подало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

ОСОБА_6 Верховного Суду 10 квітня 2018 року розглянула касаційну скаргу ОСОБА_2 Мрія Центр на рішення Борщівського районного суду від 23 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 Мрія Центр до ОСОБА_7,ОСОБА_2 Борщівська аграрна компанія про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим. У касаційній скарзі ОСОБА_2 Мрія Центр посилалось на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо недотримання ним усталеної процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 ЗУ Про оренду землі , оскільки у зазначеній нормі не передбачено та не вимагається надсилати листи-повідомлення рекомендованими цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовими відправленнями.

Правовідносини у вищевказаній справі і справі, яка переглядається, є подібними, оскільки в них тотожний предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини справи, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про те, що списки на поштові відправлення від 5 березня 2014 року та 7 серпня 2014 року не є належними та допустимими доказами повідомлення орендодавця про наміри реалізувати ОСОБА_2 Мрія Центр переважне право на поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 ЗУ Про оренду землі та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд.

Відтак, для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду України №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, в якій апелянт вказує, що Верховний Суд України підтвердив відсутність законодавчої необхідності направляти лист-повідомлення з проектом додаткової угоди рекомендованим листом, не заслуговують уваги суду, оскільки у цій постанові Верховний Суд навпаки, звернув увагу судів на те, що порушення переважного права орендаря матиме місце у разі укладення договору оренди з новим орендарем лише при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір поновити договір оренди.

Оскільки орендар не повідомив ОСОБА_5 про намір продовження договірних відносин, як це передбачено в п. 8 договору оренди і не звернувся до суду по закінченню місячного строку за захистом свого права на укладення додаткової угоди на умовах, які викладені в тексті вказаної угоди, то власник землі вправі розпоряджатись на свій розсуд вказаною земельною ділянкою.

Отже, відповідач ОСОБА_5 на час укладення оспорюваного договору оренди землі мала правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений нею з ОСОБА_2 Мрія Центр є припиненим з 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі в порядку, який визначено договором та уточнено новою редакцією ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

У своїх доводах апелянт зазначає про те, що після закінчення договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою відповідача ОСОБА_5 та сплатив їй орендну плату за 2015 рік, що підтверджується копією відомості з виплати орендної плати, податковим розрахунком форми №1ДФ щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, договором на надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки №01/04/2015-16/ОГ від 01.04.2015 року, укладеним із ТОВ Райз М , актом розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради Борщівського району від 02.04.2015 року, який є додатком до даного договору, актами виконаних робіт із додатками до них, даними форм статистичної звітності № 4-сг, № 29-сг щодо посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2015 року, підсумків збору врожаю на 1 грудня 2015 року на території Борщівського району Тернопільської області.

Проте колегія суддів вважає, що із цих документів неможливо однозначно зробити висновок, що в 2015 році позивачем оброблялася саме земельна ділянка відповідача ОСОБА_5, оскільки вони складені на загальну площу земельних ділянок, на яких надавались послуги, і не містять інформації щодо конкретної земельної ділянки відповідачки.

Крім того, подані позивачем докази стосуються лише використання землі з квітня 2015 року. ОСОБА_2 Мрія Центр не подало доказів користування спірною земельною ділянкою на час закінчення договору оренди землі із ОСОБА_5, тобто станом на грудень 2014 року.

Також, позивач не подав жодних доказів щодо укладення у місячний строк додаткової угоди із ОСОБА_5 про поновлення договору оренди від 10 травня 2009 року, що є обов'язковою умовою, визначеною законом, для поновлення договору оренди землі з підстав, які визначені ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Представник позивача не заперечувала у суді тих обставин, що додаткова угода про поновлення договору оренди від 10 травня 2009 року не укладалась.

Що стосується доводів представника ОСОБА_2 Мрія Центр щодо виплати відповідачці в 2015 році орендної плати, то вказана обставина не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки ця виплата здійснювалась за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди від 10 травня 2009 року, а також після укладення договору оренди з ОСОБА_2 Борщівська аграрна компанія .

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 Борщівська аграрна компанія на час укладення оспорюваного договору оренди землі мав правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Мрія Центр , припинений 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористався ним.

Отже, позивач не подав доказів щодо недійсності договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Борщівська аграрна компанія , тому підставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 Мрія Центр .

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 06 лютого 2018 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.

Постанова Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту даної постанови.

День складання повного тексту постанови - 27 травня 2018 року.

Головуючий: Б.І.Сташків

Судді: О.З.Костів

ОСОБА_8