Справа № 141/493/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2018 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Лисака О.І.
за участю секретаря Невмержицької Я.А.,
розглянувши у відкритому підготовчомусудовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, без участі сторін,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області суду з позовом до Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями та на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, згідно із яким станом на 15.04.1991 року батьки позивача ОСОБА_3 та мати позивача ОСОБА_4 проживали в житловому будинку з господарськими будівлями за адресою:22650, Вінницька область, АДРЕСА_1, який належав їм по ? частині, та які при житті оформити право власності на вказаний будинок не встигли, так як померли.
ІНФОРМАЦІЯ_9 року помер батько позивача - ОСОБА_3, який заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з ? частини житлового будинку з господарськими будівлями, по розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області.
Мати позивача ОСОБА_4 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, і відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, також про відмову від спадщини вона не заявляла протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України. Однак ОСОБА_4 спадщину після смерті ОСОБА_3 не встигла оформити, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року, та яка 28.03.2012 року склала заповіт, посвідчений секретарем Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно якого заповіла частину майна позивачу, ОСОБА_1, та частину майна брату позивачу, ОСОБА_5. Заповіт не змінено і не скасовано. Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині згідно ст. 1241 ЦК України немає.
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області, земельної ділянки площею 2,6872 га кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області та земельної ділянки площею 0,0587 га кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області.
Нотаріально оформити прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості, так як у визначені законодавством терміни для прийняття спадщини після смерті спадкодавця не звернувся до нотаріальної контори в зв'язку з браком коштів, і на сьогоднішній день поважність причини пропуску шестимісячного строку довести не в змозі. Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області, право власності на земельну ділянку площею 2,6872 га кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області та право власності на земельну ділянку площею 0,0587 га кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області.
Позивач ОСОБА_1,будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.
Представник відповідача Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Барський І.І., будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши вимоги позову, дослідивши докази в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 08.07.2003 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року в с. Рожична Оратівського району Вінницької області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.04.2017 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року в с. Рожична Оратівського району Вінницької області.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Рожична Іллінецького району Вінницької області, в графі Батьки записано Батько ОСОБА_3, мати ОСОБА_4.
Як вбачається з заповіту від 28.03.2012 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Виходзь Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 11, ОСОБА_4 заповіла житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться під № АДРЕСА_1 Вінницької області; земельну ділянку площею 2,6872 га належну ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_7 виданого та зареєстрованого Оратівським відділом Держкомзему у Оратіському районі Вінницької області за № 010904900492 20 листопада 2009 року; земельну ділянку площею 0,0587 га, належну ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_8 виданого та зареєстрованого Оратівським відділом Держкомзему у Оратіському районі Вінницької області за № 010904900493 20 листопада 2009 року - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також ОСОБА_4 заповіла земельну ділянку площею 0,0538 га належну ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_9 виданого та зареєстрованого Оратівським відділом Держкомзему у Оратіському районі Вінницької області за № 010904900487 20 листопада 2009 року та земельну ділянку площею 2,7045 га, належну ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_10 виданого та зареєстрованого Оратівським відділом Держкомзему у Оратіському районі Вінницької області за № 010904900496 20 листопада 2009 року - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_7 виданого 20.11.2009 року Оратівською РДА Вінницької області і Оратівським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 2,6872 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, належить ОСОБА_4.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0508328812018 від 15.05.2018 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6872 га, що розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, належить на праві приватної власності ОСОБА_4.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № НОМЕР_8 виданого 20.11.2009 року Оратівською РДА Вінницької області і Оратівським районним відділом земельних ресурсів Вінницької області, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0587 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, належить ОСОБА_4.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0508328842018 від 15.05.2018 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,0587 га, що розташована на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, належить на праві приватної власності ОСОБА_4.
Як вбачається з довідки № 0-2-0.31-46/18-0.31, виданої 22.02.2018 відділом в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,станом на 01.01.2018 року середня нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) ріллі на території Рожичнянської сільської ради за межами с.Рожична становить - 100 569 грн ( сто тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень). Станом на 01.01.2017 року середня нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) ріллі на території Рожичнянської сільської ради за межами с.Рожична становить - 100 569 грн ( сто тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень).
19.03.2018 року виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № АДРЕСА_1 Оратівського району Вінницької області. Замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1.
Відповідно до рішення 8 (позачергової) сесії 7 скликання Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 18.04.2016 року про перейменування вулиць сіл Рожична та Оратівка виданого в.о. старости Рожичнянського старостинського округу Багінською Н.Б., вирішено перейменувати вулиці в с. Рожична, а саме АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1
Згідно довідки № 1-67 від 27.02.2018 року виданої об'єднаною Оратівською територіальною громадою Оратівського району Вінницької області, в записах в домовій (господарській книзі виконавчого комітету Рожичнянської сільської ради № 2 особовий рахунок № НОМЕР_11) померла громадянка ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Рожична Оратівського району Вінницької області і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 року була зареєстрована та постійно проживала АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_4 за вказаною адресою осіб, які були зареєстровані та спільно проживали з спадкодавцем не значиться. Малолітніх та неповнолітніх осіб за вказаною адресою зареєстрованих та спільно проживаючих, не значиться.
Відповідно до довідки № 1-68 від 27.02.2018 року виданої об'єднаною Оратівською територіальною громадою Оратівського району Вінницької області, згідно погоспосподарської книги № 2 особовий рахунок № НОМЕР_1 житловий будинок № АДРЕСА_1 Вінницької області відноситься до суспільної групи колгоспників, побудований у 1960 року. Станом на 15.04.1991 року склад двору слідуючий: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
Як вбачається з довідки № 1-86 від 22.03.2018 року виданої виконкомом Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року, дійсно проживала в АДРЕСА_1, разом із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року
Відповідно до ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР (в ред. 1963 р.), та п.1.4. Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2004 року, який набрав чинності 01.01.2004 року застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а до відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2004 року застосовується законодавство чинне на час виникнення правовідносин, тобто Цивільний Кодекс УРСР (в ред. 1963 р.).
Відповідно ст. 120 Цивільного Кодексу України (в ред. 1963 р.), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.
Відповідно до п.п. а п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до вимог законодавства, яке регулювало правовідносини щодо майна колгоспного двору, були наділені правом власності на майно колгоспного двору, а саме: на ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області кожен.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, на час відкриття спадщини, та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від прийняття спадщини, тому, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, а саме ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 Вінницької області.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).
Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи на засадах змагальності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
У відповідності до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Не встановивши обставин які б свідчили про відсутність можливості у позивача набути право власності суд визнає за ним таке право.
Оскільки позивачем було пропущено встановлені законодавством строки для прийняття спадщини спісля смерті спадкодавця, та на сьогоднішній день поважність причини пропуску шестимісячного строку довести позивач не взмозі, юридично оформити прийняття спадщини позивач позбавлений можливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує думку позивача, який просив судові витрати покласти на нього та вважає, що судові витрати слід залишити без відшкодування.
На підставі ст.ст. 16, 328, 346, 1216, 1218, 1235, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76,81, 200, 206, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями що розташований за адресою: 22650 Вінницька область АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,право власності на земельну ділянку площею 2,6872 га кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,0587 га кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Рожичнянської сільської ради Оратівського района Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.
Судові витрати залишити без відшкодування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 354, 355 ЦПК України та відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ О.І. Лисак
Повне судове рішення виготовлено 01.06.2018 року.
Суд | Оратівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 04.06.2018 |
Номер документу | 74402863 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оратівський районний суд Вінницької області
Лисак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні