Ухвала

від 01.06.2018 по справі 812/1355/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1355/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 93920,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач) до комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути кошти з рахунків платника податків комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства за період з 11 березня 2017 року по 11 березня 2018 року в сумі 93920,93 грн.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); у разі заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - встановлено строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30 травня 2018 року від відповідача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 12560/2018 надійшла заява від 30 травня 2018 року № 181 (арк. спр. 42-45), в якій відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з абзацом першим підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі - Закон № 2181) податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги (підпункт 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону № 2181). Таким чином, відповідно вказаних норм, відповідач зазначає, що податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

Разом з тим, перша податкова вимога від 08 жовтня 2001 року № 1-6580/53а та друга податкова вимога від 10 грудня 2001 року № 2/150 не могли включати в себе суму податкового боргу за податковими зобов'язаннями, суми яких задекларовані в податкових деклараціях, поданих відповідачем, і які є предметом спору. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно з наданими документами виникла в період з березня 2017 року по березень 2018 року.

При цьому, Закон № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог.

Податковим органом не надсилалась податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 93920,93 грн, який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення даного позову.

Згідно з підпунктом д підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону № 2181 податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо податковий борг визнається безнадійним.

Безнадійним податковим боргом визнається заборгованість, щодо якої сплинув строк позовної давності для стягнення податкового зобов'язання, тобто, зазначає позивач, податковий борг, вказаний у першій та другій податкових вимогах станом на дату набрання чинності Податковим кодексом України та на теперішній час є безнадійним та не підлягає стягненню.

Крім того, докази обставин, які б свідчили про безперервність податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з дати виникнення податкового боргу, стосовно суми якого були направлені податкові вимоги до дати звернення позивача з позовом, останній не надав.

Відповідач наполягає на тому, що єдиним доказом безперервності існування податкового боргу у відповідача впродовж періоду часу з дати виникнення податкового боргу, стосовно суми якого були направлені податкові вимоги до дати звернення позивача з позовом, є інтегрована картка платника податків за всіма видами податків, яку податковий орган не надав, ані відповідачу, ані суду.

Також, з посиланням на частину другу статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач зазначив що податковий борг в сумі 56918,93 грн утворився 12 березня 2017 року у зв'язку з несплатою податку на прибуток відповідно до податкової декларації від 01 березня 2017 року № 9270622759. А отже позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом в цій частині.

Враховуючи викладене відповідач наголошує на необхідності проведення підготовчого провадження у справі за участю та з викликом сторін.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами першою, другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства "Лисичанськміськсвітло" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 93920,93 грн є справою, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження, а тому підстави для розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розгляд даної адміністративної справи провести у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити комунальному підприємству "Лисичанськміськсвітло" у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2018 року о 13 год. 30 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська