Рішення

від 31.05.2018 по справі 810/2022/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року № 810/2022/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колгосп" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ДФС у Київській області з позовом до СТОВ "Колгосп", у якому просить стягнути податковий борг у сумі 51212,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась та наявна заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у сумі 51212,35 грн. Дана заборгованість підтверджується деклараціями та корінцем податкової вимоги. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи спрямовані для погашення вказаної податкової заборгованості, однак така залишається не погашеною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути її в примусовому порядку.

Відповідач, належним повідомлений про розгляд справи, правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, жодних заяв по суті справи до суду не надавав.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колгосп" (код ЄДРПОУ 32786254) зареєстроване за адресою: вул. Слобідська, 4, с. Катюжанка, Київська область, є платником податків та знаходиться на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

За результатами фінансово-господарської діяльності станом на 25.01.2018 за відповідачем перед Державним бюджетом України рахується податкова заборгованість у розмірі 51212,35 грн.

Податковий борг складається із самостійно визначених зобов`язань з податку на додану вартість на підставі поданих СТОВ "Колгосп" декларацій, а саме:

- податкова декларація №9223754499 від 21.11.2016, з терміном сплати до 30.11.2016 на суму 23428,00 грн (а.с.22);

- податкова декларація №9247472531 від 20.12.2016, з терміном сплати до 30.12.2016 на суму 9482,00 грн (а.с.21);

- податкова декларація №9267825917 від 23.01.2017, з терміном сплати до 30.01.2017 на суму 12830,00 грн (а.с. 20);

- податкова декларація №9069538698 від 19.04.2017, з терміном сплати до 30.04.2017 на суму 132986,00 грн (а.с.19);

- податкова декларація №9115985463 від 19.06.2017, з терміном сплати до 30.06.2017 на суму 1671,00 грн (а.с.18);

- податкова декларація №9189663437 від 17.09.2017, з терміном сплати до 30.09.2017 на суму 6110,00 грн (а.с. 17);

- податкова декларація №9215507138 від 17.10.2017, з терміном сплати до 30.10.2017 на суму 7773,00 грн (а.с.16);

- податкова декларація №9273067759 від 20.12.2017, з терміном сплати до 30.12.2017 на суму 11448,00 грн (а.с.15).

Вказана сума узгодженого зобов'язання у встановлений законом строк сплачена не була. Відтак, керуючись статтею 59 Податкового кодексу України, позивачем була направлена відповідачу податкова вимога форми Ю від 14.03.2016 №804/23( а.с.13).

У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплатив, у той час, як факт отримання вказаної податкової вимоги підтверджується особистим підписом директора товариства, який міститься у самій вимозі.

У зв'язку із тим, що податкова вимога форми Ю від 14.03.2016 №804/23 залишається не виконаною, а податковий борг, як наслідок, не погашений, у позивача виникла необхідність для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

За приписами, наведеними у статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Як убачається з матеріалів справи, СТОВ "Колгосп" у спростування позовних вимог не було подано відзиву чи будь-яких пояснень по справі, хоча про обізнаність відповідача щодо відкриття провадження у даній справі та її розгляд, свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого, 05.05.2018 уповноваженим представником СТОВ "Колгосп" було отримано ухвалу від 02.05.2018 про відкриття спрощеного провадження.

Вказана обставина підтверджує факт наявності та узгодженості податкового зобов`язання відповідача зі сплати податку на додану вартість у загальній сумі 51212,35 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету у розмірі 51212,35 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колгосп" (код ЄДРПОУ 32786254) у банках, що обслуговують такого боржника податковий борг у сумі 51212 (п`ятдесят одна тисяча двісті дванадцять) грн 35 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.