Рішення

від 31.05.2018 по справі 815/1413/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1413/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Фермерського господарства Аллорт про стягнення суми податкового боргу у розмірі 3217,52 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Фермерського господарства Аллорт про стягнення суми податкового боргу у розмірі 3217,52 грн. з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих ФГ Аллорт та перерахувати суму заборгованості, а саме: суму по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2604,17 грн. на бюджетний рахунок №33211812700256, код 18010600 до УДКСУ в Балтському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011, код 37343459 та суму по єдиному податку з сільгосптоваровиробника - 613,35 грн. на бюджетний рахунок №33117325700256, код 18010608 до УДКСУ в Балтському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011, код 37343459.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків з орендної плати за землю та по єдиному податку з сільгосптоваровиробника. Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується даними податкових декларацій з плати за землю та платника єдиного податку четвертої групи, які були подані відповідачем самостійно, та нарахованою пенею, однак у добровільному порядку не сплачена.

Відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов, відповідно до наявного у матеріалах справи конверту про повернення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку про причини невручення організація не існує , ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.02.2018 року в силу приписів ч.4 ст.124 КАС України, вважається врученою належним чином.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Аллорт (код ЄДРПОУ 34281264, місцезнаходження: 66000, Одеська обл., Кодимський р-н, м. Кодима, вул. Київська, 27) зареєстровано як юридична особа 02.11.2006 року, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25-26).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації, в яких відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, а саме:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податкового зобов'язання в розмірі 15438,55 грн., зі сплатою 1286,55 грн. у січні-лютому та 1286,50 грн. у грудні 2016 року (а.с.17-18);

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податкового зобов'язання в розмірі 15438,55 грн., зі сплатою 1286,55 грн. у січні-лютому та 1286,50 грн. у грудні 2018 року (а.с.15-16);

- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання за 2016 рік в розмірі 2084,20 грн. (а.с.13-14).

Визначене у податкових деклараціях податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 2604,17 грн. (з урахуванням пені в сумі 311,39 грн.), відповідач не сплатив, що підтверджується даними інтегрованої картки ФГ Аллорт (а.с.24).

У зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з земельного податку, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 311,39 грн.

Також, визначене у податковій декларації податкове зобов'язання по єдиному податку з сільгосптоваровиробника в розмірі 613,35 грн., відповідач не сплатив, що підтверджується даними інтегрованої картки ФГ Аллорт (а.с.19-20).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у загальному розмірі 3217,52 грн.

Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов'язання з орендної плати за землю відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена п.п.129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань, позивачем була нарахована пеня, яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем в повному обсязі, зокрема, з плати за землю в сумі 311,39 грн.

Нарахування пені у вказаному вище розмірі підтверджується даними інтегрованої картки, з якої вбачається на підставі чого нарахована пеня та за який період.

При цьому, будь-яких доказів щодо неправомірності нарахування пені у вказаному вище розмірі відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими деклараціями та нарахованою пенею на загальну суму 71142,80 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 05.12.2016 року №6849-17 на суму 1033,18 грн., яка повернута на адресу податкового органу із зазначенням відділення поштового звязку за зазначеною адресою не проживає (а.с.11-11 з/б)

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями відповідачем не надано.

Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На підставі викладеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ФГ Аллорт у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 3217,52 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 3217,52 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд -, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Фермерського господарства Аллорт про стягнення суми податкового боргу у розмірі 3217,52 грн. - задовольнити повністю.

Стягунти з Фермерського господарства Аллорт податковий борг у загальному розмірі 3217,52 грн. з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих ФГ Аллорт , з яких перерахувати суму заборгованості:

- по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 2604,17 грн. на бюджетний рахунок №33211812700256, код 18010600 до УДКСУ в Балтському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011, код 37343459;

- по єдиному податку з сільгосптоваровиробника - 613,35 грн. на бюджетний рахунок №33117325700256, код 18010608 до УДКСУ в Балтському районі, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011, код 37343459.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління ДФС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5

Відповідач: Фермерське господарство Аллорт , код ЄДРПОУ 34281264, адреса: 66000, Одеська обл., м. Кодима, вул. Київська, 27

Суддя П.П.Марин

.