Рішення
від 29.05.2018 по справі 826/1290/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2018 року № 826/1290/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства Лісова крамниця

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного

управління ДФС у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лісова крамниця (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить визнати незаконними акти перевірки №553/26-57-22-04/21467073 від 28 листопада 2014 року, №887/26-57-15-03-09 від 21 вересня 2015 року, скасувати податкові повідомлення - рішення №0074321502 від 19 листопада 2014 року, №0032871503 від 29 вересня 2015 року, №0033281503 від 02 жовтня 2015 року, №0000012204 від 12 січня 2015 року, а також акт проведення перевірки від 28 листопада 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лісова крамниця залишено без руху.

14 лютого 2018 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог та позовна заява з наступними позовними вимогами: скасувати податкові повідомлення - рішення №0074321502 від 19 листопада 2014 року, №0032871503 від 28 вересня 2015 року, №0033281503 від 02 жовтня 2015 року, №0000012204 від 12 січня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року позовну заяву в частині вимог про визнання незаконними актів перевірки №553/26-57-22-04/21467073 від 28 листопада 2014 року, №887/26-57-15-03-09 від 21 вересня 2015 року залишено без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1290/18 у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки позивачем дотримано вимоги ст. 287 Податкового кодексу України та своєчасно сплачено у 2014-2015 роках податкових зобов'язання за поданими податковими деклараціями. Однак відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно нараховано штрафні санкції за затримку строку сплати грошового зобов'язання.

Відзив відповідача мотивований тим, що згідно положень ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж визначена п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету має складати не менше 3% нормативної грошової оцінки, у зв'язку з цим відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб та, як наслідок, застосовано штрафні санкції за затримку сплати визначеного грошового зобов'язання. У зв'язку з викладеним просив суд відмовити у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

26 січня 1999 року між закритим акціонерним товариством Лісова крамниця та Київською міською державною адміністрацією (КМДА) укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, відповідно до умов якого КМДА на підставі розпорядження від 09 квітня 1998 року №745 надає позивачу в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1981 кв.м строком на 49 років. Плата за землю вноситься згідно Закону України Про плату за землю у вигляді орендної плати у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.

Податковим повідомленням-рішенням №0074321502 від 19 листопада 2014 року, прийнятим на підставі акта перевірки №26-57-15-02-10/2117 від 19 листопада 2014 року, встановлено порушення граничного строку сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 68,98грн. (встановлено затримку сплати грошового зобов'язання позивачем на 1 календарний день).

Податковим повідомленням-рішенням №0032871503 від 28 вересня 2015 року, прийнятим на підставі акта перевірки №877/26-57-15-03-09 від 21 вересня 2015 року встановлено порушення ст. 286 п. 2 Податкового кодексу України (несвоєчасно подано декларацію з плати за землю за 2015 рік: граничний термін подання - 24 лютого 2015, дата отримання органом ГУ ДФС України - 25 лютого 2015 року), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними санкціями у сумі 170 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0033281503 від 02 жовтня 2015 року, прийнятим на підставі акта перевірки №994/26-57-15-03-09 від 25 вересня 2015 року, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 209, 175, 147, 119, 88, 54 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 41822,85грн. позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 8364,57грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000012204 від 12 січня 2015 року, прийнятим на підставі акта перевірки №553/26-57-22-04/21467073 від 28 листопада 2014 року, встановлено порушення пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (заниження орендної плати за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2014 року у сумі 62392,35грн.), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 77990,44грн., у тому числі за основним платежем - 62392,35грн. та за штрафними санкціями - 15598,09грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0074321502 від 19 листопада 2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем 19 листопада 2014 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток та встановлено порушення граничного строку сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а саме: самостійно визначене грошове зобов'язання у розмірі 346,20грн. сплачено 20 листопада 2014 року (граничний термін сплати - 19 листопада 2014 року), 346,20грн. сплачено 12 березня 2014 року (граничний термін сплати - 11 березня 2014 року) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України нараховано сплатити штраф у розмірі 68,98грн.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України визначені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.

Одночасно, п. 152.1 ст. 152 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п. 152.9 ст. 152 ПК України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Так, нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).

У силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

В той же час, в контексті приписів п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховано штраф у розмірі 68,98грн. за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток.

В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 346,20грн. - 19 листопада 2014 року та у розмірі 346,20грн. - 11 березня 2014 року, що, у свою чергу, свідчить про правомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000012204 від 12 січня 2015 року, суд зазначає наступне.

У період з 17 листопада 2014 по 21 листопада 2014 відповідачем проведено у відношенні позивача позапланову виїзну перевірку з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01 квітня 2013 по 31 жовтня 2014, результати якої оформлені актом перевірки №553/26-57-22-04/21467073 від 28 листопада 2014 року. Так, перевіркою встановлено порушення пп.14.1.136 п.14.1 ст.14, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України: встановлено заниження орендної плати за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2014 року у сумі 62392,35грн., у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 77990,44грн., у тому числі за основним платежем - 62392,35грн. та за штрафними санкціями - 15598,09грн.

Відповідно до статті Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктами 288.2-288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ Лісова крамниця подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві декларації з плати за землю за 2014 та 2015 роки із самостійно визначеними грошовими зобов'язаннями з орендної плати з юридичних осіб, а саме: за 2014 рік у розмірі 78811,39грн. (6567,62грн щомісячно) та за 2015 рік в розмірі 98435,43 грн. (8202,98 щомісячно).

Відповідно до наявних платіжних доручень, задекларована за 2015 рік сума була сплачена позивачем в повному обсязі: квитанція від 19 лютого 2014 року №464/з11 на суму 6567,62грн., квитанція від 25 березня 2014 року на суму 6567,62грн., квитанція від 24 квітня 2014 року №465/з5 на суму 6567,62грн., квитанція від 23 травня 2014 року №463/з19 на суму 6567,62грн., квитанція від 26 червня 2014 року №464/з4 на суму 6567,62грн., квитанція від 25 липня 2014 року №к19/Р/20 на суму 6567,62грн., квитанція від 27 серпня 2014 року №463/з11 на суму 6567,62грн., квитанція від 26 вересня 2014 року №461/з18 на суму 6567,62грн., квитанція від 28 жовтня 2014 року №ПН2068 на суму 6567,62грн., квитанція від 26 листопада 2014 року на суму 6567,62грн., квитанція від 19 грудня 2014 року на суму 6567,62грн., квитанція від 23 січня 2015 року №ПН3579 на суму 6567,62грн.

Відповідно до наявних платіжних доручень, задекларована за 2015 рік сума була сплачена позивачем в повному обсязі: квитанція від 24 лютого 2015 року №ПН4981 на суму 8202,98 грн.; від 24 березня 2015 року №ПН4064 на суму 8202,98 грн., від 21 квітня 2015 року №ПН2131 на суму 8202,98 грн., від 25 травня 2015 року №РК02293 на суму 8202,98 грн., від 25 червня 2015 року №ПН1691 на суму 8202,98 грн., від 23 липня 2015 року №ПН2401 на суму 8202,98 грн., від 20 серпня 2015 року №ПН1627 на суму 8202,98 грн., від 23 вересня 2015 року №ПН671 на суму 8202,98 грн., від 23 жовтня 2015 року №ПН2544 на суму 8202,98 грн., від 25 листопада 2015 року №ПН1831 на суму 8202,98., від 15 грудня 2015 року №ПН2222 на суму 8202,98 грн., квитанція від 22 січня 2016 року №ПН3644 на суму 8202,98 грн.

Отже, аналізуючи зазначені платіжні доручення, вбачається сплата ЗАТ Лісова крамниця самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у встановлений п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України строк, з урахуванням чого суд вважає позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0000012204 від 12 січня 2015 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0033281503 від 02 жовтня 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем 25 вересня 2015 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податків до бюджету, результати якої оформлені актом перевірки №994/26-57-15-03-09 від 25 вересня 2015 року, та встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю (період 27 лютого 2015 - 23 вересня 2015 року) у розмірі 8364,57грн., яке нараховане податковим повідомленням-рішенням №0000012204 від 12 січня 2015 року та застосовано на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 209, 175, 147, 119, 88, 54 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 41822,85грн. штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 8364,57грн.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у позивача такої заборгованості станом на момент перерахування позивачем грошових коштів у відповідності до зазначених вище платіжних доручень, яка була погашена за рахунок останніх, відтак, суд виходить з того, що контролюючим органом безпідставно не включено грошові кошти, сплачені згідно з вказаними платіжними дорученнями, до зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, як наслідок, зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем строків сплати.

Отже, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000012204 від 12 січня 2015 року скасовано судом на підставі зазначених вище доводів, суд вважає відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 8364,57грн., податкове повідомлення-рішення №0033281503 від 02 жовтня 2015 року, яким їх нараховано, підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0032871503 від 28 вересня 2015 року, суд зазначає наступне.

21 вересня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю за 2015 рік, результати якої оформлені актом перевірки №877/26-57-15-03-09 від 21 вересня 2015 року та встановлено порушення ст. 286 п. 2 Податкового кодексу України - несвоєчасне подання податкової декларації (граничний термін подання - 24 лютого 2015, дата отримання органом ГУ ДФС України - 25 лютого 2015 року), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними санкціями у сумі 170 грн.

Згідно положень ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З акту перевірки вбачається, що податкова декларація з плати за землю за 2015 рік подана в електронному вигляді з порушенням граничного терміну подання на 1 календарний день.

В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєчасного направлення вказаної декларації з плати за землю за 2015 рік, що, у свою чергу, свідчить про правомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування податкового повідомлення-рішення №0032871503 від 28 вересня 2015 року.

Згідно з частино 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування податкового повідомлення-рішення №0033281503 від 02 жовтня 2015 року та податкового повідомлення-рішення №0000012204 від 12 січня 2015 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства Лісова крамниця (03146, місто Київ, вул. Кіпріанова, 8, код ЄДРПОУ 21467073) задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550) від 02 жовтня 2015 року № 0033281503.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 39513550) від 12 січня 2015 року №0000012204.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Дата ухвалення рішення29.05.2018
Оприлюднено04.06.2018

Судовий реєстр по справі —826/1290/18

Ухвала від 17.12.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 21.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 30.10.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 23.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Губська Л.В.

Рішення від 29.05.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 20.02.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 20.02.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 24.01.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні