Рішення

від 22.05.2018 по справі 904/10460/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018м. ДніпроСправа № 904/10460/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Проектного об'єднання "Енергія" (49000, м.Дніпро, вул.Корнійчука буд.2 кв.105-108)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський 2)

про стягнення пені, 3%річних та інфляційних втрат в розмірі 121 286,11грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: Гусаров В.О. - представник, дов. від 15.03.2018р. №б/н

від відповідача: Чайка С.В. - представник, дов. від 09.01.2018р. №3

CУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Проектного об'єднання "Енергія" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" про стягнення основної заборгованості у сумі 166 000,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 29 212,00 грн., 3% річних в сумі 28 526,11 грн., пені в сумі 63 548,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договору поставки від 04.04.2016р. за №1.04-04-16, в частині повної оплати товару, зазначеного в специфікаціях №1,2,4 до договору.

14.03.2018р. відповідач подав до господарського суду заперечення на позовну заяву за №67/08 від 14.03.2018р., в яких просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що платіжними дорученнями №Д6568 та №Д2880 від 11.12.2018р. та №О6909 від 13.12.2018р. на загальну суму 166 000,00грн. відповідач сплатив суму виставлену в листі-вимозі. Крім того, зазначає, що відсутній предмет спору.

Позивач подав до господарського суду 03.04.2018р. відповідь на відзив на позовну заяву від 30.03.2018р. у якій повідомляє, що після складення позовної заяви на його адресу надійшов лист від відповідача №174/02 від 01.12.2017р., в якому останній повністю визнав суму боргу за поставлений товар у розмірі 166 000,00грн.

Відповідач у запереченні на відповідь на позовну заяву за №112/08 від 11.04.2018р. зазначає про те, що відносно вимог щодо стягнення інфляційних витрат, 3%річних та пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, то відносно цих сум не відбувалось передбаченого договором досудового врегулювання спору, тому звернення з цими вимогами суперечать законодавству. Крім того, зазначає що 3% річних згідно ч.2 ст. 625 ГПК України застосовувати не можна.

23.04.2018р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.04.2018р., відповідно до яких просить стягнути з відповідача 14 606,00грн. - втрат від інфляції, 14263,05грн. - 3% річних, 24 388,00 - пені.

У відповідності до вимог ст. 233 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2016р. між ТОВ "Виробниче об'єднання "Оскар" та ТОВ "Науково-проектне об'єднання Енергія" було укладено договір поставки №1.04-04-16.

Відповідно до п. 1.1 договору на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти і сплатити продукцію в порядку і на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Як зазначено в п.1.2 найменування, асортимент, якість, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці продукції, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного договору сторони визначили, що договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2017р.; закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, пов'язаних з оплатою і претензійними вимогами.

Згідно з п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку продукції у термін, визначений сторонами у відповідній специфікації, згідно пунктів 2.2-2.2.3 даного договору.

У відповідності до вказаних умов договору, між позивачем та відповідачем були підписані специфікації, в яких вони погодили найменування товару, його кількість, ціну, загальну вартість, а також умови щодо поставки та оплати.

В специфікації №1 від 0404.2016р. на суму 78 000,00грн., що є додатком №1 до укладеного договору сторони погодили, що передплата здійснюється протягом 2 банківських днів на рахунок постачальника. Специфікацією №2 від 05.04.2016р. на суму 190 000,00грн., що є додатком №1 до договору сторони погодили, що передплата 50% протягом 2 банківських днів на рахунок постачальника, наступні 50% по повідомленню про готовність продукції. Специфікацією №4 від 11.05.2016р. на суму 64 000,00грн. зазначено, що передплата 50% здійснюється протягом 2 банківських днів на рахунок постачальника, наступні 50% по повідомленню про готовність продукції.

У відповідності до вказаних у специфікаціях №1, №2 та №4 умов оплати, відповідачем здійснювалась попередня оплата товару: платіжним дорученням №1321 від 20.04.2016р. на суму 95 000,00грн., платіжним дорученням №1336 від 25.04.2016р. на суму 39 000,00грн., платіжним дорученням №1664 від 19.05.2016р. на суму 32 000,00грн.

В той же час, позивачем зобов'язання щодо повної поставки товару за трьома специфікаціями були виконані в повному обсязі і поставлено товар загальною вартістю 332 000,00грн., однак відповідач вніс лише передоплату за товар у загальному розмірі 166 000,00грн., прийняв товар і не здійснив його повної оплати згідно договору (на момент подачі позивачем позивачу).

Під час розгляду справи відповідач сплатив основну заборгованість в повному обсязі в розмірі 166000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 11 грудня 2017р. №№Д6568 та Д2880 на суму 127000,00грн. та від 13 грудня 2017р. №О6909 на суму 39 000,00грн., у зв'язку з чим позивач подав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за №б/н від 20.04.2018 року, в якій просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 14606,00 грн., 3% річних у розмірі 14263,05 грн., пеню у розмірі 24388,00 грн.

В зв'язку зі зменшенням суми, яка підлягає до стягнення позивач подав клопотання від 22.05.2018року про повернення судового збору в розмірі 2300,00 грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному об'ємі оплати покупцем продукції, поставленої згідно специфікації, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перерахувавши у пошуковій системі Законодавство заявлені до стягнення позивачем інфляційні втрати у сумі 14606,00 грн., 3% річних у розмірі 14263,05 грн., пеню у розмірі 24388,00 грн., суд визнав їх такими, що підлягають задоволенню частково, а саме пені за загальний період з 12.01.2017р. по 26.09.2017р. у сумі 17248,21грн., 3% річних за загальний період з 12.01.2017р. по 30.10.2017р. у сумі 3775,69грн., інфляційних втрат за загальний період з лютого 2017р. по вересень 2017р. у сумі 14606,00грн.

Заява Товариства з обмеженою відповідальною Науково-Проектного об'єднання Енергія від 22.05.2018 року про повернення сплаченого судового збору в розмірі 2300,00грн. підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за рішенням суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод ,ст.,ст.55,.124,129 Конституції України, ст.ст. 129, 233, 238 242 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" (49044, м. Дніпро, бульвар Катеринославський 2; код ЄДРПОУ 35495711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Проектного об'єднання "Енергія" (49000, м.Дніпро, вул.Корнійчука буд.2 кв.105-108; код ЄДРПОУ 36572524) 17248,21грн. - пені, 3775,69грн. - 3% річних, 14606,00грн. - інфляційних втрат та 470,02грн. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-Проектного об'єднання "Енергія" (49000, м.Дніпро, вул.Корнійчука буд.2 кв.105-108; код ЄДРПОУ 36572524) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 02.12.2017р. №691, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.06.2018

CУДДЯ С.П. ПАННА