Постанова

від 31.05.2018 по справі 804/7881/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 рокусправа № 804/7881/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Мельник В.В. Круговий О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року (головуючий суддя: Верба І.О) по адміністративній справі № 804/7881/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ (далі - ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ ) 27.11.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0029741204 від 19.10.2017 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 332 651 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 83 162,75 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 року позовні вимоги задоволено, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 6 237,21 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю зроблених судом першої інстанції висновків та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ з податку на додану вартість за липень 2017 року, за результатами якої складено акт №12598/04-36-12-04/3945040 (а.с.82-83).

В зазначеному акті указано, що за результатами перевірки податкової декларації ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ за липень 2017 року, встановлено складання та реєстрація ним в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування на постачання товарів та послуг контрагентам - покупцям на суму податку на додану вартість в розмірі 1 075 348,75 грн., яка у відповідності до приписів п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 ПК України є його податковим зобов'язанням. Однак ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ в порушення цих норм ПК України не включено до складу податкових зобов'язань липня 2017 року суму податку на додану вартість за податковою накладною №1 від 06.07.2017 року, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.07.2017 року в розмірі 332 651 грн., чим занижено податкове зобов'язання на дану суму.

На вказаний акт позивачем направлені заперечення, які ГУ ДФС у Дніпропетровській області не прийняті (а.с.84 - 89) та 19.10.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0029741204, яким ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 332 651 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 83 162,75 грн. (а.с.93), не погодившись з яким позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо визнання його протиправним та скасування.

Абзацом другим п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку,встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Системний аналіз норм,які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин,свідчать про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності,інших даних систем електронного адміністрування,єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки,або інші відомості,які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі,тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки,податні платником,якого перевіряють.

Натомість до 1.01.2017 року (до внесення змін до ст..75 ПК України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки,якій властиві інші ознаки в залежності від її виду( виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем документальної перевірки позивача,що свідчить про порушення податковим органом способу реалізації владних управлінських функцій та недотримання ним критеріїв,визначених ст.2 КАС України,яким має відповідати рішення суб'єкта владних повноважень.

Підпунктом а п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку щодо постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів п. 201.10 ст.201 ПК України, з метою оформлення операції постачання ТОВ ВКП Проммонтаж -Реконструкція товарів на загальну суму 1 995 908,15 грн., у тому числі податок на додану вартість в розмірі 332 651,36 грн., ТОВ Інжинірінгова компанія ЕКОТЕРМ 06.07.2017 року складено податкову накладну №1 (а.с.115-118).

Як вбачається з квитанції від 30.07.2017 року зазначену податкову накладну податковим органом прийнято, однак її реєстрація зупинена (а.с.119).

Викладене свідчить про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, про реєстрацію даної накладної 30.07.2017 року та наявність протиправності дій позивача щодо не включення визначеної в ній суми податку на додану вартість до податкового періоду липень 2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку із блокуванням реєстрації податкової накладної №1 від 06.07.2017 року та необхідністю зареєструвати податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ ВКП Проммонтаж-Реконструкція за липень 2017 року, позивачем за принципом дроблення оформлено, подано та 31.07.2017 року зареєстровано 4 податкових накладних (а.с.124-140), а саме №5,6,7,8 від 06.07.2017 року на суму 498 425,17 грн., у тому числі ПДВ 83 070,86 грн.; на суму 499 077,18 грн., у тому числі ПДВ 83 179,53 грн.; на суму 499 860,53 грн., у тому числі ПДВ 83 310,09 грн.; на суму 498 545,27 грн., у тому числі ПДВ 83 090,88 грн. (разом 332 651,36 грн.).

25.09.2017 року Комісією ДФС України прийнято рішення №182428/39450407 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.120,121), проте рішенням №24158/39450407 від 02.11.2017 року даною комісією визначено податкову накладну такою, що підлягає реєстрації в Реєстрі, про що повідомлено квитанцією від 09.11.2017 року, однак зазначено про наявність помилки, а саме документ не може бути прийнятий, оскільки сума податку на додану вартість 332 651,36 грн. не може перевищувати суму ліміту на рахунку податку на додану вартість продавця (а.с.122).

13.11.2017 року податковим органом квитанцією повідомлено, що дана податкова накладна зареєстрована в Реєстрі на підставі рішення Комісії ДФС №24158/39450407 від 02.11.2017 року (а.с.123).

10.11.2017 року у зв'язку із реєстрацією даної податкової накладної в Реєстрі, позивачем складено чотири розрахунки коригування до податкових накладних №5, 6, 7, 8 від 06.07.2017 року, якими зменшено суму податкового зобов'язання та податкового кредиту на 83 070,86 грн., 83 179,53 грн., 83 310,09 грн. та 83 090,88 грн., які податковим органом прийнято та зареєстровано (а.с.141-159).

Тобто, не дивлячись на факт неможливості у липні 2017 року зареєструвати податкову накладну №1 від 06.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та визначити на її підставі податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2017 року по взаємовідносинам з ТОВ ВКП Проммонтаж - Реконструкція в розмірі 332 651,36 грн., позивачем шляхом оформлення податкових накладних №5, 6, 7, 8 від 06.07.2017 року та дроблення вказаної суми, відносно яких позивачем в подальшому здійснено коригування, виконано покладений на нього обов'язок визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В силу викладеного є правомірними висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення №0029741204 від 19.10.2017 року щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 332 651 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 83 162,75 грн.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) суд першої інстанції в межах чинного законодавства правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 6 237,21 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року по адміністративній справі № 804/7881/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 1 червня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.О. Круговий