Постанова

від 31.05.2018 по справі 808/2508/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2018 рокусправа № 808/2508/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротелесистеми" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (судді 1-ї інстанції, головуючий суддя: Стрельникова Н.В., судді: Конишева О.В., Прасов О.О., дата ухвалення 14.02.2018р., місце ухвалення - м. Запоріжжя) у справі № 808/2508/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротелесистеми" до Завідувача сектору по роботі з ліцензіями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Масюти Анжеліки Анатоліївни, Заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Дем'янова Володимира Федоровича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Завідувача сектору по роботі з ліцензіями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Масюти Анжеліки Анатоліївни, Заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Дем'янова Володимира Федоровича , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання незаконними дії заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Дем'янова Володимира Федоровича та завідувача сектору по роботі з ліцензіями ОСОБА_3, а саме щодо перевірки дотримання вимог трудового законодавства - статті 24 КЗПП України та внесення в акт перевірки недостовірної інформації щодо порушення ТОВ "Електротелесистеми" вимог абз. 4 ч. 1 ст. 11 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", абз. 5 пп. 1 п.8, пп.2 п.8, абз.1 пп. 3 п.8 Ліцензійних умов, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України від 30.03.2016 №256 "Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів IV і V категорій складності"; визнання протиправним та скасування наказу №35-Л від 22.08.2017р. Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в частині анулювання ліцензії ТОВ "Електротелесистеми", код ЄДРПОУ 38839573.

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням повноважень відповідачів щодо здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства. Тим самим відповідачі порушили вимоги статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає зокрема, що відповідачі знаючи, що позивачем до органу ліцензування подано інформацію про наявність трудових договорів все одно вказали на порушення ліцензійних умов - подання недостовірної інформації про фактичну їх відсутність. Крім того, підставою анулювання ліцензії послугувало не відсутність трудових договорів, що аналізувалось судом першої інстанції, а надання товариством неправдивої інформації органу ліцензування, що на думку позивача не відповідає дійсності.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволенні скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Відповідачі, представники відповідачів до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлені про день та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 19.06.2017 року № 974 про затвердження плану перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім та значними наслідками, відповідно до направлення для проведення планової перевірки від 24.07.2017 року № 051 (Відповідачами 1 та 2) було здійснено планову перевірку щодо дотримання Позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, про що складено акт перевірки від 31.07.2017 року.

Перевіркою встановлено та зазначено у акті:

- документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникли під час перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов, суб'єктом господарювання надані не в повному обсязі, а саме: не підтверджено працевлаштування робітників (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник), не надано наказ про затвердження штатного розпису від 21.09.2016 року № 21092016/1. Трудові договори з усіма найманими працівниками - не надані. Під час перевірки не підтверджено наявність трудових договорів з робітниками: налагоджувальних, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник отримання ліцензії, протягом строку дії ліцензії зберігаються не в повному обсязі;

- суб'єктом господарювання надано недостовірні відомості у документах (ВІДОМОСТЯХ - додаток № 2 до Ліцензійних умов), які надавалися із заявою (вх. № 40-19633 від 22.09.2016 року) про отримання ліцензії, а саме: у п. 2 додатку 2 зазначено чисельність робітників, які працевлаштовані не за основним місцем роботи (найменування документа, який підтверджує трудові відносини - трудова угода) - 4 особи (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник).

- під час перевірки трудові угоди, які зазначалися у ВІДОМОСТЯХ, - не надані (надані договори про надання послуг від 22.04.2014 № 2204/3, № 2204 та від 25.04.2014 року № 2504/3, № 2504 (договори між Замовником та Виконавцем про надання послуг з монтажу у тому числі один з монтажу, налагоджування). Договори про надання послуг є чинними станом на 28.07.2017 року. Під час перевірки директором ТОВ "Електротелесистеми" надані пояснення від 28.07.2017 року №2807-2017. У п. 1 Додатку 2 зазначено наказ про затвердження штатного розпису від 21.09.2016 № 21092016/1, який під час перевірки - не надано. Під час перевірки надано наказ "Про внесення змін до штатного розкладу" від 21.09.2016 року № 2109-2016-2. Під час перевірки надано два накази за одним номером від 05.08.2016 року № 05082016/3 (1- наказ про затвердження організаційно-функціональної структури, 2- про затвердження положення про будівельно-монтажну дільницю).

Вказані порушення стали підставою для анулювання ліцензії ТОВ "Електротелесистеми", про що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ №35-Л від 22.08.2017 р (а.с.71). Згідно вказаного наказу підставами для анулювання ліцензії є абз. 5 та 10 п. 21 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1396.

Правомірність дій відповідачів (1 та 2) та наказу відповідача (3) є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки Ліцензійними умовами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 256, встановлені організаційні вимоги, необхідні для отримання ліцензії, а саме наявність укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками, суд першої інстанції відхилив твердження позивача про здійснення відповідачами перевірки поза межами своїх повноважень. Щодо правомірності оскарженого наказу суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки у ході розгляду справи встановлено, що позивач не мав ні на момент звернення до органу ліцензування з заявою про видачу ліцензії, ні під час перевірки в своєму штаті за основним місцем роботи чи за сумісництвом налагоджувальника, монтажника КВПіА, монтажника зв'язку, електромонтажника з укладанням з ними трудових договорів, оскаржений наказ прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 256.

Пунктом 1 зазначених Ліцензійних умов передбачено, що ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, що обов'язкові для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Відповідно до п.5 Ліцензійних умов здобувач ліцензії подає органові ліцензування заяву про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками або із середніми та значними наслідками. До заяви додаються відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва.

Пп.1 п.8 Ліцензійних умов встановлені організаційні вимоги, необхідні для отримання ліцензії, а саме наявність укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками.

Відповідно пп.2 ч.9 ст. 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб'єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають кадрові вимоги щодо даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. В свою чергу, за правилами пункту 7 частини другої цієї статті, підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Враховуючи зазначене, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність трудових договорів є організаційною вимогою для отримання ліцензії та входить до обсягу перевірки органів ліцензування, а тому доводи позивача щодо протиправності дій відповідачів є помилковими.

Щодо протиправності наказу від 22.08.2017 №35-Л про анулювання ліцензії на підставі (абз. 5 та 10 п. 21 Порядку про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 05.12.2007 №1396) слід зазначити наступне.

Відповідно до 5 та 10 п. 21 Порядку про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 05.12.2007 №1396 підставами для анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії; неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов, відповідно.

Згідно матеріалів справи позивачем у відомість, яка є додатком 2 до Ліцензійних умов були внесені відомості щодо наявності трудових угод з робітниками, які підтверджують трудові відносини (а.с. 169).

Перевіркою встановлено та зазначено у акті, що позивачем не підтверджено працевлаштування робітників (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник), не надано наказ про затвердження штатного розпису від 21.09.2016 року № 21092016/1. Трудові договори з усіма найманими працівниками - не надані. Під час перевірки не підтверджено наявність трудових договорів з робітниками: налагоджувальних, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник отримання ліцензії, протягом строку дії ліцензії зберігаються не в повному обсязі, які надавалися із заявою (вх. № 40-19633 від 22.09.2016 року) про отримання ліцензії, а саме: у п. 2 додатку 2 зазначено чисельність робітників, які працевлаштовані не за основним місцем роботи (найменування документа, який підтверджує трудові відносини - трудова угода) - 4 особи (налагоджувальник, монтажник КВП і А, монтажник зв'язку, електромонтажник).

У ході розгляду справи судом першої інстанції були допитані свідки - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та встановлено укладання із зазначеними особами договорів на надання послуг (а.с. 185-190).

Проте наявність таких договорів, з урахуванням вимог до укладання трудового договору визначених ст. 21 КЗпП України, не свідчить про дотримання пп.2 п. 8 Ліцензійних умов, оскільки дотримання вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, оскільки саме у зв'язку із специфічністю діяльності суб'єкта господарювання з будівництва IV і V категорій складності законодавцем і встановлені такі вимоги до працевлаштування працівників.

Враховуючи те, що позивачем у відомість, яка є додатком 2 до Ліцензійних умов були внесені недостовірні відомості щодо наявності трудових угод з робітниками, як документів, які підтверджують трудові відносини та відсутність у позивача укладених трудових договорів з усіма найманими працівниками що свідчить по неможливість позивача забезпечити виконання ліцензійних умов, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржений наказ відповідача прийнятий з додержанням норм чинного законодавства.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 139, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротелесистеми" залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 808/2508/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротелесистеми" до Завідувача сектору по роботі з ліцензіями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Масюти Анжеліки Анатоліївни , Заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Дем'янова Володимира Федоровича , Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування наказу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 01 червня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак