Постанова

від 31.05.2018 по справі 465/4553/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3330/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 14 лютого 2018 року, ухвалене суддею Мартинишин М.О. у м. Львові о 12:21, повний текст якого складений 19 лютого 2018 року, у справі №465/4553/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, у якому просив скасувати постанову адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №173 від 20 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем порушено вимоги щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови та здійсненні адміністративного провадження, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена без будь-яких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 14 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що наданими на розгляд суду доказами підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП , постанова винесена правомочною особою, стягнення накладено в межах санкції статті з урахуванням вимог ст.33 КУпАП та строків накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що комісією в складі інженера КП Адміністративно-технічне управління ОСОБА_2 та працівників Франківської районної адміністрації Львівської міської ради при обстеженні території м.Львова виявлено порушення п.20.1.31 Правил благоустрою м.Львова , а саме самовільне захоплення території (частини території) об'єкта благоустрою м.Львова на вул.Городоцькій, 179 у м.Львові, про що працівниками Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та КП Адміністративно-технічне управління складено акт від 01.06.2017 (а.с.79).

Згідно змісту даного акту при обстеженні прилеглої до торгового центу Скриня території на вул.Городоцькій,179 у м.Львові виявлено, що на відстані 2 (двох) метрів від будівлі торгового центру самовільно захоплено територію об єкта благоустрою за вказаною адресою, а саме розміщено металеву паралелеподібну конструкцію (холодильне обладнання) в рекламними наклейками РУДЬ ; кабель електропостачання від холодильного обладнання під єднано до будівлі торгового центру Скриня .

06 червня 2017 року КП Адміністративно-технічне управління позивачу скеровано запрошення №1.17-0528, у якому, покликаючись на виявлені порушення п.20.1.31 Правил благоустрою м.Львова , КП Адміністративно-технічне управління просить прибути в управління (або направити відповідальну особу) для з ясування обставин та проведення спільного обстеження (а.с.31-32).

Оскільки ОСОБА_3 для спільного обстеження у зв'язку з виявленими порушеннями п.1.31 розділу 20 Правил благоустрою м.Львова на запрошення №1.17-0528 від 06.06.2017 не з явився, інженером відділу нагляду за станом благоустрою КП Адміністративно-технічне управління та представниками Франківської районної адміністрації Львівської міської ради складено акт про неявку для участі у спільному обстеженні (а.с.34).

12 червня 2017 року інженером КП Адміністративно-технічне управління ОСОБА_2 за наслідками виявленого 01.06.2017 року о 15:10 порушення складено протокол про адміністративне правопорушення №2-044б, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 - директор ТЦ Скриня (юридична адреса м.Львів, вул.Городоцька, 179) здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП (а.с.36).

20 липня 2017 року адміністративної комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, розглянувши протокол на ОСОБА_1 - директора ТЦ Скриня , винесено постанову №173 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн (а.с.4).

Позивач, вважаючи постанову №173 від 20.07.2017, винесену адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно до ст. 288 КУпАП, перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП). При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов'язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В розумінні ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП настає в разі порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою оперативного реагування на виявлені правопорушення і забезпечення притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності рішенням Львіської міської ради №294 від 30.04.2015 надано право посадовим особам КП Адміністративно-технічне управління складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП (пп.1.1 п.1).

Згідно з ч.1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 152 цього Кодексу.

Слід зазначити, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності з детальною інформацією про юридичну особу ТзОВ Торговий центр Скриня (ТзОВ Скриня плюс ), зареєстровано за №37205521, місцезнаходження вказаної юридичної особи - м.Львів, вул.Городоцька,179, Львівська область, індекс 79018, директором підприємства є ОСОБА_1

Однак, із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що ТзОВ Торговий центр Скриня та ТзОВ Скриня плюс є різними юридичними особами.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником юридичної особи - ТзОВ Скриня плюс , ідентифікаційний код юридичної особи - 36545108, місцезнаходження юридичної особи - 79034, Львівська область, м.Львів, Сихівський район, вул.Навроцького,25.

Натомість згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТзОВ Торговий центр Скриня , ідентифікаційний код юридичної особи - 37205521 з місцезнаходженням юридичної особи - 79018, Львівська область, м.Львів, Франківський район, вул.Городоцька,179 згідно статуту є ОСОБА_4.

Слід зазначити, що оскаржуваною постанова №173 від 20.07.2017 на ОСОБА_1 як директора ТЦ Скриня накладено адміністративне стягнення. При цьому постанова не містить інформації про місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи.

Водночас протокол про адміністративне правопорушення №2-004б від 12.06.2017, складений інженером КП Адміністративно-технічне управління ОСОБА_5, на підставі якого адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради прийнято оскаржувану постанову №173 від 20.07.2017, містить покликання на місцезнаходження юридичної адреси ТЦ Скриня - м. Львів, вул.Городоцька,179.

З огляду на вищевикладені процесуальні норми та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку у діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Як наслідок, апеляційний суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови від №173 від 20.07.2017 адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради всупереч вимог ч.2 ст.33, ст.245, 252, 280 КУпАП не було надано належну оцінку обставинам справи та вимогам ст.247 КУпАП стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі.

При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В силу частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відтак доводи відповідача щодо наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, розцінюються судом необґрунтованими, що має наслідком скасування постанови адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №173 від 20 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Франківського районного суду м.Львова від 14 лютого 2018 року у справі №465/4553/17 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №173 від 20 липня 2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення - штрафу 1700,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, перебаченого 152 КУпАП, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик