Рішення

від 23.05.2018 по справі 904/452/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2018м. ДніпроСправа № 904/452/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О.

за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за Договором постачання електричної енергії № 592 від 01.04.2002 року.

Представники:

від позивача Мащук Л.В., довіреність №157/2184 від 27.12.2017

від позивача Сустав Н.В., довіреність 157/2182 від 27.12.2017

від відповідача Кітченков М.О., довіреність б/н від 03.11.2016

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас" про стягнення заборгованості за Договором постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002 року у загальному розмірі 190 311, 20 грн., із яких: 151 195, 77 грн. - основний борг, 19 619, 06 грн. - пеня, 3653, 47 - 3% річних та 15842,90 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями позивача на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002 року.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.03.2018 о 10:00год.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2018 року відкладено підготовче засідання на 28.03.2018 року.

27.03.2018 року від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи №157/327 від 27.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

19.04.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2018 року розгляд справи відкладено на 15.05.2018 року.

15.05.2018 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.05.2018 року оголошувалась перерва до 23.05.2018 року.

23.05.2018 року від позивача надійшли додаткові пояснення за змістом яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2002 між ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - позивач, енергопостачальна організація) та ТОВ Атлас (далі-відповідач, споживач) було укладено договір №592 про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 1.1 договору, електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Тариф на постачання електроенергії є величина договірна з урахуванням послуг по використанню електричних мереж електропостачальної організації складає 0,29616грн за 1 кВт г. (тариф на постачання електроенергії 0,28960грн за 1 кВт г. витрати на використання електричних мереж 0,00656грн за 1 - кВт г.), крім того, ПДВ - 0,059232грн за 1 кВт г. (п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 6).

У випадку зміни зі збігом часу закупівельної ціни на оптовому ринку активної електричної енергії або фактичних витрат (цін на газ, матеріали та електроенергію, розмірів оплати труда, податкового законодавства і т.д.) на виробництво і передачу електроенергії тариф на постачання активної електричної енергії та вартість договору належать перегляду про що оформлюється додаткова угода. Величина плати за перетоки реактивної електричної енергії визначається згідно фактичних витрат енергопостачальної організації, які виникають через перетоки реактивної енергії (п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 1).

Згідно з п.4.1 Договору Споживач зобов'язується сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та Умовами даного договору.

Додатковою угодою № 7 (до договору про постачання електроенергії № 592) від 18 грудня 2008 року п.6.2 було змінено та викладено у такій редакції: Споживач здійснює передплату до 25 числа кожного місяця попереднього розрахунковому в обсягах згідно з додатком №1. Кінцевий розрахунок Споживач здійснює до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Підставою для остаточного розрахунку є оформлений акт прийому - передачі електричної енергії. У разі прострочення передплати та кінцевого розрахунку по договору Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Додатковою угодою №9 від 01.03.2014 року п.6.2 було змінено та викладено у такій редакції: "Плату за використання електричних мереж Споживач зобов'язаний вносити до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на поточний рахунок електропостачальної організації. У разі прострочення розрахунків по Договору споживачу нараховується пеня розмірі 1,0% від суми боргу за кожен день прострочення."

Для визначення обсягів використаної електроенергії споживач знімає та подає в останній день розрахункового місяця до енергопостачальної організації акт прийому-передачі з показаннями розрахункових електролічильників субспоживача за формою, згідно з додатком №6. При відсутності приладів обліку розрахунок використаної електроенергії здійснюється по установленій потужності електрообладнання (п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 1).

Цей договір укладається на строк до 31 грудня 2002 року, набирає чинності з моменту його підписання 01.04.2002 (п. 8.4 договору).

Угодою від 31.12.2016 про продовження терміну дії договору сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 31.12.2017 (п.1 угоди).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу електричну енергію, що підтверджується актами прийома - передачі електричної енергії, які містяться в матеріалах справи (а.с.44-47).

За надані послуги з утримання технологічних електромереж електропостачальною організацією були виставлені платіжні вимоги: № 613065 від 31.12.16р. на суму 34 396,32 грн. № 613066 від 31.12.16р. на суму 7101,47 грн. № 712040 від 31.01.17р. на суму 26218,18 грн. № 712041 від 31.01.17р. на суму 8523,98 грн. № 712238 від 31,03.17р. на суму 10621,03 грн. №712237 від 31.03.17р. на суму 32759,56 грн. №712304 від 30.04.17р. на суму 7747,87 грн. №712303 від 30.04.17р. на суму 23827,36 грн.

Позивачем відповідачу була пред'явлена претензія вих. 157/п-10 від 15.06.17 року (а.с.38), однак заявлена претензія з пропозицією сплатити борг відповідачем залишена без відповіді.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 151 195,77 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі прострочення розрахунків по Договору споживачу нараховується пеня розмірі 1,0% від суми боргу за кожен день прострочення (в редакції додаткової угоди №9 від 01.03.2014 року).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем було нараховано відповідачу пеню за прострочення оплати у розмірі 19619,06 грн. за загальний період з 11.01.2017 року по 09.11.2017 року.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду 06.02.2018року, а відтак, враховуючи приписи ст. 258 ЦК України, позивачем пропущено строк позовної давності за період нарахування 11.01.2017 року по 05.02..2017 року.

За таких обставин, загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 18791,38грн. за загальний період з 06.02.2017 року по 09.11.2017 року (по кожному рахунку окремо).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 15842,90 грн. за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року та 3% річних у сумі 3653,47грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, господарським судом встановлено, що сума 3 % річних складає 3564,79 грн., яка і підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі151 195,77грн., 3 % річних в розмірі 3564,79 грн., пені в розмірі 18791,38 грн. та інфляційних в розмірі 15842,90грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас" (49008, м. Дніпро, вулиця Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 25529931) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, місто Дніпро, вулиця Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) основну заборгованість в розмірі 151 195,77 грн., пеня в розмірі -18791,38 грн., 3% річних в розмірі 3564,79 грн., інфляційні витрати в розмірі 15 842, 90 грн. та судовий збір у розмірі 2840,92 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.06.2018

Суддя Ю.Ю. Первушин