Рішення

від 30.05.2018 по справі 910/2378/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2018Справа № 910/2378/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромшина" до Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" про стягнення 19 646,62 грн., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - Олійник Ю.Р., довіреність №330/2-8 від 21.02.2018 року,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15 150,97 грн. основного боргу, 3 091,87 грн. пені, 1 123,65 грн. інфляційних втрат та 280,13 грн. 3% річних на підставі ст. ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 ГК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 07.05.2018 року.

30.05.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому він визнав розмір заборгованості вказаний позивачем в позовній заяві, проте, у зв'язку зі скорочення бюджетного фінансування просив суд встановити розстрочку для виплати заборгованості по справі.

30.05.2018 року представник позивача в судове засідання не з'явився.

Позивач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромшина (постачальник) та Казенним підприємством КІРОВГЕОЛОПЯ (покупець) було укладено договір № 03-07/17 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору поставляти покупцю шипи для транспортних засобів великої і малої тонажності (шини), (далі - товар).

Відповідно до п. 1.2. договору загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за зазначеною в рахунках-фактурах та видаткових накладних всіма поставленими, відповідно до умов договору, окремими партіями товару.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціни па товар визначаються сторонами у видатковій накладній на момент поставки, партії товару

Згідно з п. 4.1 договору оплата вартості окремої партії товару здійснюється покупцем протягом 7 (семи) календарних днів згідно з накладними за кожну окрему партію товару.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи видаткової накладної №411 від 18.07.2017 року, та пояснень відповідача, який в судовому засіданні підтвердив отримання товару за цією накладною та наявність спірної заборгованості, позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 47 550,97 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 15 150,97 грн., з урахуванням часткової оплати, що також підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2017 по 14.12.2017 року, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, і тому позовні вимоги в частині стягнення 15 150,97 грн. заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 123,65 грн. інфляційних втрат та 280,13 грн. 3% річних, у зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 03-07/17 від 03.07.2017 року обґрунтовані та позов у цій частині вимог підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 10.2 договору визначено, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням пені, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення за подвійною обліковою ставкою НБУ, то діяла в період нарахування пені.

На підставі вищезазначених умов договору позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 3 091,87 грн. пені, нарахованої у зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №№ 03-07/17 від 03.07.2017 року.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про розстрочку для виплати заборгованості до серпня 2018 року.

Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 року, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проте, відповідачем не надано суду доказів, які-б могли підтвердити його погане фінансове становище, доказів відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, або їх арешту, відомостей про фінансовий стан, даних бухгалтерської звітності, тощо.

Посилання відповідача на факт зменшення бюджетного фінансування, не звільняє відповідача від оплати за поставлений товар у строки визначені договором, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від належного виконання зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, у клопотанні відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, що викладене у відзиві на позовну заяву, судом відмовлено.

Судовий відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; код 14308279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромшина" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 102; код 39627979) 15 150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 97 коп. основного боргу, 3 091 (три тисячі дев'яносто одна) грн. 87 коп. пені, 280 (двісті вісімдесят) грн. 13 коп. 3% річних, 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 65 коп. інфляційних втрат та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 04.06.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна