Ухвала

від 31.05.2018 по справі 913/154/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31 травня 2018 року Справа № 913/154/18

Провадження №22/913/154/18

Господарський суд Луганської області розглянувши матеріали справи

за позовом - Профспілкової організації ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот ,

м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до відповідача - Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке

об'єднання Азот , м. Сєвєродонецьк Луганської області

Про стягнення заборгованості 10800307 грн. 55коп.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Секретар судового засідання - Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибули;

від відповідачів - не прибули (причини неявки невідомі).

Обставини справи: підготовче провадження, позивач - Профспілкова організація ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот (код ЄДРПОУ 33622619, вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (заява від 26.03.2018 №118) до ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот про стягнення грошових коштів по колективному договору від 28.03.2012 б/н, укладеному між ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот та Профспілковою організацією ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот в розмірі 1080307 грн. 55 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.04.2018 прийнято позовну заяву Профспілкової організації ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот та відкрито провадження у справі №913/154/18 за правилами загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання, яке відбулося 22.05.2018 представники відповідача не прибули з невідомих причин, вимоги ухвали суду від 02.04.2018 не виконали, відзиву на позовну заяву з документальним підтвердженням викладених доводів та заперечень не надали, а також не надали відзиву і заперечень щодо уточнених позовних вимог позивача, у зв'язку з поданням останнім заяви про зменшення позовних вимог від 21.05.2018 №228, й відповідачем не було спростовано уточнені позовні вимоги позивача.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 21.05.2018 №228 до 608345грн. 22коп., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості з профспілкових внесків, у цій заяві повідомлено про часткове перерахування ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот членських профспілкових внесків позивачу, таким чином несплачена позивачу заборгованість складає 608345грн. 22коп., судові витрати - 16204грн. 61коп., до заяви додано у завірених належним чином копіях документи щодо часткового погашення боргу відповідачем, а також докази вручення копії цієї заяви 21.05.2018 під розпис представнику відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання було відкладено в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження.

У дане судове засідання представники сторін не прибули, сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвала від 22.05.2018).

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Позивач - Профспілкова організація ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот (код ЄДРПОУ 33622619, вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (заява від 26.03.2018 №118) до ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот (код ЄДРПОУ 33270581, вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) про стягнення грошових коштів по колективному договору від 28.03.2012 б/н, укладеному між ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот та Профспілковою організацією ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот .

Підставою для звернення позивача до суду стало те, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" з січня 2017 року припинило перерахування членських профспілкових внесків на розрахунковий рахунок Профспілкової організації ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", тобто, позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від зобов'язання за укладеним колективним договором, що не передбачено чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне.

Працівники ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", є членами Профспілкової організації ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот , яка є первинною ланкою Профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей промисловості України і діє згідно Статуту Профспілки.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст. 21 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

Відповідно до п. 11.5 Колективного договору Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об'єднання Азот та Профспілкова організація Приватного акціонерного товариства Сєвєродонецьке об'єднання Азот , погодили відповідно до заяв членів профспілки проводити безготівкове перерахування членських внесків на поточний рахунок Профспілкової організації ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот протягом 3-х днів після виплати зарплати. Заява члена профспілки на утримання внесків із заробітної плати оформляється на ім'я головного бухгалтера і зберігається постійно в бухгалтерії.

Вказаний пункт внесено до Колективного договору у відповідності до ст. 249 КЗпП України та ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

В силу приписів ст. 249 КЗпП України та ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", власники або уповноважені ними органи зобов'язані за наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, щомісяця безоплатно утримувати із заробітної плати та перераховувати на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів. Спори, пов'язані з невиконанням власником або уповноваженим ним органом цих обов'язків, розглядаються у судовому порядку.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності", діяльність профспілок ґрунтується на принципі законності і гласності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про колективні договори і угоди", контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.

А також, позивач послався на норми ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 11, ст.ст. 525-526, 629 ЦК України.

Дослідивши матеріали наявні у справі та відповідно до ст.ст.177-185 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Підвідомчість справ господарським судам визначена приписами ч.2 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди"; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець тощо.

Як зазначено у ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

З аналізу наведених норм слід, що спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає приписам ст.ст. 4, 20 ГПК України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

У ч.1 ст. 20 ГПК Україні зазначено, що трудові спори не відносяться до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду за наступних умов: учасники спору є суб'єктами господарювання; між ними виникли господарські відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, тобто спір носить господарський характер.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , іншими нормативно-правовими актами (ст.ст. 244, 246 Кодексу законів про працю України). Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки.

За змістом статей 1, 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Ст. 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності встановлено, що роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

У ст.44 цього Закону передбачено, що роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно ч.7 ст. 20 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін, профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. До таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". У зв'язку із цим безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23 і 25 зазначеного Закону, та у статтях 20, 42 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридичні особи (п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ").

Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) . Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (ст. 3 Закону).

Судом з'ясовано, що сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв'язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України у справі №904/3120/16 від 13.06.2017 та є висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах - Постанова Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/11188/17 (провадження №12-92гс18).

З огляду на викладені положення чинного законодавства, враховуючи суть спору, який виник із колективного договору, вирішення якого у судовому порядку передбачено приписами ч.7 ст.20 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , а також те, що спірні правовідносини не мають характеру господарських, суд закриває провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до приписів ч.2 ст.231 ГПК України, суд роз'яснює позивачу, що заявлені ним вимоги виникають із трудових правовідносин й тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена позивачем за платіжним дорученням від 26.03.2018 №76 сума судового збору в розмірі 16204грн. 61коп. буде йому повернута на підставі відповідного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 20, 42, 45, п.1 ч.1 ст. 231, 234- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Провадження у справі №913/154/18 за позовом позивача - Профспілкової організація ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот (код ЄДРПОУ 33622619, вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) до відповідача - ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот (код ЄДРПОУ 33270581, вул. Пивоварова, буд.5, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403) про стягнення заборгованості в розмірі 1080307 грн. 55 коп. - закрити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання - 04.06.2018.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційної інстанції, в порядку встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр. 3 прим.

1- до справи;

2- позивачу (93403, вул. Пивоварова, 5 м. Сєвєродонецьк Луганської області) (реком. з повід.);

3 - відповідачу (93403, вул. Пивоварова, 5 м. Сєвєродонецьк Луганської області) (реком. з повід.)

Вих.