Рішення

від 30.05.2018 по справі 923/247/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року Справа № 923/247/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект , місцезнаходження: 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-а, ідентифікаційний код: 31821381

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпробуд , місцезнаходження: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Карла Лібкнехта, 1, ідентифікаційний код: 24111848

про стягнення: 109337,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Майстренко С.Л., представник за довіреністю № 17/13342 від 12.05.2018 р.

від відповідача - не прибув.

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (далі - Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпробуд заборгованості у розмірі 109337,54 грн., з яких: 86071,09 грн. - основна заборгованість, 5265,75 грн. - пеня, 860,71 грн. - штраф, 16643,65 грн. - інфляційні втрати та 496,34 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 193, 230, 283, 284, 285 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 762 ЦК України, ст. ст. 10, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем із червня 2015 року, зобов'язань за договором оренди № 23 від 15.07.2011 року, із внесення орендної плати за користування індивідуально визначеним майном - пасажирським теплоходом Испитатель , разом із 7-ма одиницями встановленого на ньому обладнання, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у вищевказаній сумі, на яку Позивачем нараховані штрафні санкції, передбачені договором, 3 % річних та інфляційні збитки, які заявлені до стягнення.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.04.2018 року. Розгляд справи, виходячи із змісту ст. ст. 12, 247 ГПК України здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в судових засіданнях 03.05.2018 року та 30.05.2018 року. Судове засідання, призначене на 03.05.2018 року відкладалося, для надання Позивачем додаткових доказів в обґрунтування, заявленим ним позовних вимог.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги, з підстав, визначених у позовній заяві, підтримав у повному обсязі та просив позовну заяву задовольнити, стягнувши з Відповідача на їх користь 109337,54 грн., що складається із 86071,09 грн. - основної заборгованості, 5265,75 грн. - пені, 860,71 грн. - штрафу, 16643,65 грн. - інфляційних втрат та 496,34 грн. - 3 % річних.

Відповідач явку свого представника в жодне судове засідання не забезпечив. Про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про отримання повноважним представником Відповідача: ухвали про відкриття провадження від 05.04.2018 року - 11.04.2018 року, ухвали від 03.05.2018 року - 07.05.2018 року. Своїм правом подати відзив на позовну заяву Відповідач у строки, встановлені судом, не скористався.

Таким чином, справа, відповідно до ч.9 ст. 81, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, була розглянута за відсутності Відповідача за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні, 30.05.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

15.07.2011 року між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпробуд (орендар) укладено договір оренди пасажирського теплоходу Испитатель (далі - Договір) (а.с. 11-16), відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 5.4.,7.1. якого орендодавець зобов'язався передати у строкове оплатне користування орендаря, з метою перевезення ним пасажирів, державне окреме індивідуально визначене майно - пасажирський теплохід Испитатель , вартістю 139024 грн., разом із 7 одиницями установленого на ньому обладнання, що перебуває на балансі орендодавця.

Право власності Позивача на пасажирський теплохід Испитатель підтверджується свідоцтвом про право власності СЕ № 02897, виданим Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, 04.12.2003 року (а.с. 135), свідоцтвом про право плавання під державним прапором України (судновий патент) РА № 02940, виданим Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, 04.12.2003 року (а.с. 136).

Факт перебування пасажирського теплоходу Испитатель на балансі Позивача підтверджується довідкою № 08/5-3259 від 10.05.2018 року, підписаною головним бухгалтером ОСОБА_2 (а.с. 142).

Вартість теплоходу, визначена за звітом про оцінку майна, актуалізації висновку за незалежною оцінкою (а.с. 137-141).

У п. 2.1. Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передавання майна, строком на п'ять років.

Визначений у п. 1.1. Договору об'єкт оренди, разом із установленим на ньому обладнанням - радіолокаційною станцією Лоция (інв. МО134106), агрегатом РБС (інв. МО155048), радіостанцією ІС-GN1500 (інв. МО158244), радіостанцією ІС-GN1500 (інв. МО158245), радіостанцією ІС-GN1500 (інв. МО158246), радіостанцією РТ2048 з блоком харчування 420, антеною (інв. МО158251), приймачем індикатором GPSFVRVNOGP-31 (інв. МО158249), відповідно до п. 2.1. Договору був переданий орендарю, 15.07.2011 року, на підставі підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту приймання-передачі майна (а.с. 17).

У розділі 3 Договору сторони узгодили розмір, порядок нарахування та оплати орендної плати.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку травень 2011 - 1182,98 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011 року (визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень та червень), згідно розрахунку, який є додатком № 1 до Договору (а.с. 18).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається, шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п.п. 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється платіж.

У п. 3.11 Договору сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла у повному обсязі, з урахуванням передбачених штрафних санкцій.

Згідно п. 10.1. Договору, договір укладено строком на п'ять років, та діє з 15.07.2011 до 15.07.2016 року включно. Чинність цього договору, відповідно до п. 10.5, припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.10.9. Договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.

Після закінчення строку дії договору, Відповідач (орендар) майно із оренди не повернув та продовжив ним користуватися. Доказів на підтвердження обставин звернення до Відповідача із актом приймання-передавання майна з оренди, надіслання повідомлення чи заяви про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, Позивачем не надано, отже договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які ним передбачені на підставі ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до 15.07.2021 р.

Позивачем, з метою здійснення Відповідачем оплати за користування об'єктом оренди, за період з червня 2015 року по лютий 2018 року, були виставлені рахунки № 9563 від 30.06.2015 року на суму 2478,84 грн., № 9679 від 31.07.2016 року на суму 2454,05 грн., № 9736 від 31.08.2015 року на суму 2454,05 грн., № 9783 від 30.09.2015 року на суму 2470,78 грн., № 9816 від 31.10.2015 року на суму 2458,03 грн., № 9844 від 30.11.2015 року на суму 2504,74 грн., № 9872 від 31.12.2015 року на суму 2527,21 грн., № 9019 від 31.01.2016 року на суму 2547,48 грн., № 9039 від 29.02.2016 року на суму 2502,02 грн., № 9088 від 31.03.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9119 від 30.04.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9144 від 31.05.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9177 від 30.06.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9223 від 20.07.2016 року на суму 1221,66 грн., № 9227 від 31.07.2016 року на суму 1303,09 грн., № 9271 від 31.08.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9307 від 30.09.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9332 від 31.10.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9362 від 30.11.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9392 від 31.12.2016 року на суму 2524,75 грн., № 9043 від 31.01.2017 року на суму 2552,52 грн., № 9061 від 20.02.2017 року на суму 2578,04 грн., № 9102 від 31.03.2017 року на суму 2624,45 грн., № 9126 від 30.04.2017 року на суму 2648,06 грн., № 9158 від 31.05.2017 року на суму 2682,49 грн., № 9201 від 30.06.2017 року на суму 2752,42 грн., № 9256 від 31.07.2017 року на суму 2730,86 грн., № 9289 від 31.08.2017 року на суму 2728,13 грн., № 9320 від 30.09.2017 року на суму 2782,69 грн., № 9356 від 31.10.2017 року на суму 2814,98 грн., № 9399 від 30.11.2017 року на суму 2840,32 грн., № 9429 від 31.12.2017 року на суму 2868,72 грн., № 9020 від 31.01.2018 року на суму 2911,75 грн., № 9055 від 28.02.2018 року на суму 2937,96 грн. (а.с. 27-60), які направлялися ним на адресу Відповідача з відповідними супровідними листами (а.с. 61-86).

Разом з тим, Відповідач взяті на себе за договором оренди зобов'язання не виконав, та оренду плату, за виставленими Позивачем рахунками не сплатив, в результаті чого у нього наявна заборгованість за період з червня 2015 року по лютий 2018 року в сумі 86071,09 грн.

Невиконання Відповідачем зобов'язань за договором оренди № 23 від 15.07.2011 року стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою, укладений між Позивачем та Відповідачем договір є договором оренди державного майна, правовідносини сторін врегульовані нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 Глави 30 ГК України, Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 286 ГК України, ст. ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, на підставі ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди № 23 від 15.07.2011 року продовжено до 15.07.2021 р., отже нарахування Позивачем орендної плати за період з червня 2015 року по лютий 2018 року є правомірним та обгрунтованим.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивач виконав зобов'язання за договором, передавши Відповідачу за актом приймання-передачі орендоване майно.

Натомість, Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання належним чином не виконав та за користування орендованим майном не розрахувався. Докази, на спростування зазначених обставин Відповідачем не надано. Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 86071,09 грн. за період з червня 2015 р. по лютий 2018 р. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктами 3.7., 3.8. Договору сторонами узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 1,0 % від суми заборгованості.

Зважаючи на це, Позивачем до стягнення з Відповідача також заявлені 5265,75 грн. пені, 860,71 грн. штрафу, 16643,65 грн. інфляційних втрат та 496,34 грн. 3 % річних.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня, та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи наведені норми права, встановлений факт прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань, та оскільки прострочення становить більше 3-х місяців, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу та пені.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок суми штрафу суд задовольняє дану вимоги у заявленій сумі, яка складає 860,71 грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок Позивача щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 5265,75 грн. за період з 15.03.2017 року по 23.03.2018 року, суд, врахувавши умови договору щодо строку внесення орендної плати, періоди виникнення заборгованості та прострочення виконання зобов'язання з оплати користування орендованим майном, визнає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 5142,70 грн. Вимоги про стягнення пені у розмірі 123,05 грн. заявлені до стягнення безпідставно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Прострочення Відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі договору, підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

Водночас, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд задовольняє вимоги Позивача лише в частині стягнення інфляційних втрат у заявленій сумі 16643,65 грн. Вимоги про стягнення 3 % річних задоволенню не підлягають, оскільки заявлені за період та нараховані на суми заборгованості, які не відносяться до предмету цього позову.

Таким чином, позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню із стягненням на його користь із Відповідача 86071,09 грн. основної заборгованості, 860,71 грн. штрафу, 5142,70 грн. пені, 16643,65 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам. При зверненні до суду Позивачем сплачено 1762 грн. судового збору. Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1753,19 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпробуд ( 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Карла Лібкнехта, 1, ідентифікаційний код: 24111848 ) на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект ( 54018, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 42-а, ідентифікаційний код: 31821381 ) заборгованість у розмірі 108718,15 грн ., з яких: 86071,09 грн. - основна заборгованість, 860,71 грн. - штраф, 5142,70 грн. - пеня, 16643,65 грн. - інфляційні втрати та 1753,19 грн. - судовий збір.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.06.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко