Рішення

від 04.06.2018 по справі 803/600/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/600/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Старовижівське ОУПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище (далі - СВК Седлище , відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 5652,83 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами (а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція № 21-1), відповідач не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 5652,83 грн. за період з грудня 2017 року по березень 2018 року включно. Просить стягнути з СВК Седлище на користь Старовижівського ОУПФУ у Волинській області суму заборгованості у розмірі 5652,83 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Копія ухвали суду від 17.04.2018 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 30-32), проте поштове відправлення повернулося на адресу суду 02.05.2018 із довідкою відділення поштового зв'язку від 27.04.2018 інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (а. с. 42-44). 08.05.2018 судом повторно надіслано копію ухвали суду від 17.04.2018 про відкриття провадження в адміністративній справі за адресою місцезнаходження відповідача, однак поштове відправлення також повернулося на адресу суду 17.05.2018 із довідкою відділення поштового зв'язку від 16.05.2018 інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (а. с. 45, 46), тобто копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому необхідно вважати, що така ухвала вручена належним чином.

Від відповідача у встановлений судом строк відзив на позов не надійшов, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що СВК Седлище 22.12.1993 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30-32).

Відповідно до листа Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області від 03.03.2017 № 842/1202 СВК Седлище не віднесено до списку платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік (а.с. 23-24).

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СВК Седлище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2017 року, з 2018 року (а.с.10-14) із зазначенням місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню по пенсіонеру ОСОБА_1, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем (а.с. 15-22).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості та картки особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період грудень 2017 року - березень 2018 року в розмірі 5652,83 грн. (а.с. 6-9).

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (із змінами та доповненнями, в редакції до 01.01.2018, далі - Закон №1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З 01.01.2018 пункт 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII має іншу редакцію. Відповідно до цього пункту з 01 січня 2018 року покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України".

Судом встановлено, що СВК "Седлище" не є платником єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (а.с.23).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997№ 400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII абзац четвертий пункту 1 статті 2 вказаного Закону (з 01.01.2018) викладено в такій редакції: "для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Проаналізувавши наведене суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 СВК "Седлище" як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний і надалі проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Старовижівським ОУПФ України Волинської області проведено, направлено, а відповідачем отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.10-14).

Як слідує із розрахунку суми боргу, за СВК "Седлище" обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року - березень 2018 року у сумі 5652,83 грн. (а.с.6-7). Вказана сума заборгованості підтверджується також карткою особового рахунку відповідача (а.с.8-9).

Оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року - березень 2018 року у сумі 5652,83 грн. щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 243-246, 250, підпунктом 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Седлище (44441, Волинська область, Старовижівський район, село Седлище, код ЄДРПОУ 20125666) на користь Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44400, Волинська область, смт. Стара Вижівка, вулиця Незалежності, 42, ЄДРПОУ 40379548) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2017 року по березень 2018 року в розмірі 5652,83 грн. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 83 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк