Рішення

від 04.06.2018 по справі 809/629/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. справа № 809/629/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ома-Газ" про стягнення заборгованості в сумі 225 960,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головнe управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Ома-Газ" про стягнення заборгованості в сумі 225960,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 221 796,10 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2015 року на суму 31 348 грн., за листопад 2015 року на суму 47 816 грн., за грудень 2015 року на суму 27 389 грн., за січень 2016 року на суму 28 024 грн., за березень 2016 року на суму 18 083 грн., за травень 2016 року на суму 14 092 грн., за червень 2016 року на суму 26 091 грн., за липень 2016 року на суму 22 206 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення №0000951501 від 17.02.2016 року в сумі 13 491,76 грн., податкового повідомлення-рішення №0004271201 від 26.07.2016 року в сумі 41 470 грн.; податкового повідомлення-рішення №0008601200 від 14.12.2016 року в сумі 1 140,22 грн., податкового повідомлення-рішення №0009671200 від 28.12.2016 року в сумі 2 040 грн., податкового повідомлення-рішення №0000391201 від 01.06.2017 року в сумі 19 122,61 грн., податкового повідомлення-рішення №0019541205 від 19.07.2017 року в сумі 6 120 грн., податкового повідомлення-рішення №0033631205 від 21.09.2017 року в сумі 3 060 грн., податкового повідомлення-рішення №0000885101 від 19.12.2017 року в сумі 2 040 грн., нарахованої пені в сумі 36 118,84 грн.; по сплаті податку на прибуток в загальній сумі 4 164,70 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації від 31.03.2016 за 2015 рік в сумі 218 грн., податкової декларації від 28.02.2017 року за 2016 рік в сумі 2 221 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 705,70 грн. згідно податкового повідомлення - рішення № 0002391202 від 15.06.2016 р., в сумі 1 020 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000411202 від 22.03.2016 р.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався без поважних причин, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження 14.04.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.c.69).

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Ома-Газ" 25.10.2012 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с.66-67).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість та податок на прибуток віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

У відповідності до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації платника податку на додану вартість за жовтень, листопад і грудень 2015 року та за січень, березень, травень, червень, липень 2016 року, де самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань, а саме: за жовтень 2015 року на суму 31 348 грн., за листопад 2015 року на суму 47 816 грн., за грудень 2015 року на суму 27 389 грн., за січень 2016 року на суму 28 024 грн., за березень 2016 року на суму 18 083 грн., за травень 2016 року на суму 14 092 грн., за червень 2016 року на суму 26 091 грн., за липень 2016 року на суму 22 206 грн. Загальна сума податкового зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість у відповідності до вказаних декларацій становить 97 192 грн. (а.с.10-23).

Також, відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на прибуток: від 31.03.2016 року за 2015 рік на суму 218 грн., податкову декларацію від 28.02.2017 року за 2016 рік на суму 2 221 грн., в яких самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток. Загальна сума податкового зобов'язання відповідача у відповідності до вказаних декларацій становить 2 439 грн. (2 221+218) (а.с.24-27).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачу, за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, несвоєчасне подання податкової звітності нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в загальному розмірі 88 485,48 грн. на підставі: податкового повідомлення-рішення №0000951501 від 17.02.2016 року в сумі 13 491,76 грн., податкового повідомлення-рішення №0004271201 від 26.07.2016 року в сумі 41 470 грн.; податкового повідомлення-рішення №0008601200 від 14.12.2016 року в сумі 1 140,22 грн., податкового повідомлення-рішення №0009671200 від 28.12.2016 року в сумі 2 040 грн., податкового повідомлення-рішення №0000391201 від 01.06.2017 року в сумі 19 122,61 грн., податкового повідомлення-рішення №0019541205 від 19.07.2017 року в сумі 6 120 грн., податкового повідомлення-рішення №0033631205 від 21.09.2017 року в сумі 3 060 грн., податкового повідомлення-рішення №0000885101 від 19.12.2017 року в сумі 2 040 грн. (а.с.29-52).

Також судом встановлено, що позивачем за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 1 720, 70 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000411202 від 22.03.2016 року на суму 1020 грн., податкового повідомлення-рішення №0002391202 від 15.06.2016 року на суму 705, 70 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу направлені, у відповідності до вимог ст.58 Податкового кодексу України вражаються врученими.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до переконання, що визначені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток в загальній сумі є узгодженими.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідачу, внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгоджених платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 36 118,84 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю №103-23 від 24.02.2015 року, яку відповідач отримав, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вимоги, однак залишив без реагування (а.с.9). На дату розгляду справи податкова вимога є невідкликаною.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 221 796,32 грн., з податку на прибуток в сумі 4 164,70 грн., а всього разом 225 960, 80 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями (а.с.10-27), актами перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунками штрафних (фінансових) санкцій (а.с.28-54), податковою вимогою (а.с.9), довідкою про борг (а.с.8), а також зворотнім боком облікових карток платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.55-65).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 225 960,80 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Ома-Газ" (код ЄДРПОУ 38410892, вул. Б.Хмельницького 17/33, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 225 960,80 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.