Рішення

від 31.05.2018 по справі 147/442/18

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/442/18

Провадження № 2/147/326/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина І.А.,

за участі секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Тростянець, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9751га, яка знаходиться на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 15.10.2004 року Тростянецькою РДА.

Спадкоємцем щодо майна померлого являється позивач по справі. Інших спадкоємців немає. Він прийняв спадщину, вчасно подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.

Звернувшись з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, отримав відмову в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

В зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з вимогою про визнання за ним права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав на адресу суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та просить справу заслухати в його відсутності.

Представник відповідача Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області в підготовче судове засідання не з`явились, однак надали до суду заяву, в якій просили справу заслухати в їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно померлого за його сином ОСОБА_1

Визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч.3 ст.211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 21.01.2015 року виконкомом Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.5).

Родинний зв'язок позивача з померлим підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.12.1974 року, виданим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому в графі батько записаний ОСОБА_3(а.с.8).

Довідкою №100 від 02.03.2018 року, виданою виконкомом Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_3 за життя був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги до майна померлого являється син ОСОБА_1, який фактично вступив в управління спадковим майном. Спадкове майно складається з земельної ділянки, площею 1,9751га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Савинецької сільської ради Тростянецького району(а.с.6).

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.12.2017 року по справі №147/1179/17 позивачу ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини. Рішення набрало законної сили 27.12.2017 року.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином підтверджено, що позивач прийняв спадщину після смерті батька.

Згідно відповіді Відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що з 03.07.2013 року видача дублікатів державних актів припинена. ОСОБА_3 дійсно було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 15.10.2004 року(а.с.12).

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права на спадкове майно ОСОБА_3, а саме земельну ділянку, розташовану на території Савинецької сільської ради Тростянецького району, оскільки правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку втрачені.

Належність спадкодавцеві ОСОБА_3 земельної ділянки на підставі Державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 15.10.2004 року(а.с.14) підтверджено наступними доказами:

довідкою №322 від 23.02.2018 року виданою виконкомом Савинецької сільської ради Тростянецького району зазначено, що дійсно розпайована земельна ділянка під №326 площею 1,6737га, кадастровий номер 0524184800:01:001:0111 належить ОСОБА_3.(а.с.15); архівною довідкою №45 від 14.02.2018 року, з якої вбачається що ОСОБА_3 працював в СТОВ Нива с.Савинці з 1990-1996 року(а.с.17).

З оголошення, надрукованого в газеті Тростянецькі вісті від 24.11.2018 року підтверджено, що оригінал Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 09.03.2006 року втрачено(а.с.16).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

З відповіді №801/02-17 від 22.11.2017 року завідуючої Тростянецької державної нотаріальної контори Середи Н.М. випливає, що ОСОБА_1 за відсутності правовстановлюючих документів, тобто оригіналу Державного акта на право власності на землю, не має змоги оформити свої спадкові права через нотаріальну контору(а.с.11).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Норма ст. 392 ЦК України вказує на те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 1216 ЦК Ураїни, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

З огляду на ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вказано, що Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину після смерті ОСОБА_3, за таких умов позов підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Оскільки, відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 352,40 грн. (704,80 / 50%).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328,392,1216,1225,1268,1269,1276 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 200,211,247,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 1,9751га, розташовану на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 15.10.2004 року на ім`я ОСОБА_6.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, з державного бюджету України 352,40грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №0.0.1012124975.1 від 17.04.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя