Рішення

від 23.05.2018 по справі 820/6848/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р. № 820/6848/16

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при ОСОБА_1 обласній державній адміністрації, ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об'єднана профспілкова організація ДП "Ізюмський приладобудівний завод" про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати бездіяльність ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (юридична адреса вул. Сумська, 64, м. Харків, ЄДРПОУ: 23912956), яка виражається в незазначені у довідці про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року: за березень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 290,25 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 494,50 крб., квітень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 425,70 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 443,55 крб., травень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,268 крб., збереженого заробітку у розмірі 193,50 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 43,83 крб. протиправною;

- зобов'язати ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію (юридична адреса вул. Сумська, 64, м. Харків, ЄДРПОУ: 23912956) видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, довідку про заробітну плату із зазначенням: за березень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 290,25 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 494,50 крб.; квітень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 425,70 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 443,55 крб.; травень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,268 крб., збереженого заробітку у розмірі 193,50 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 43,83 крб.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем у справі ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією вчинено протиправні дії щодо невірного розрахунку даних виданої довідки про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року, що порушує права позивача, оскільки вказані в ній дані впливають на розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_4 Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про допущення відповідачем п протиправної бездіяльності щодо не зазначення у довідці про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року відповідних показників. З огляду на зазначене позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію видати йому довідку про заробітну плату із зазначенням вірних, на його думку, показників. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду х даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Представник відповідача ОСОБА_5 комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при ОСОБА_1 обласній державній адміністрації у наданих до суду письмових запереченнях та додаткових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідно до типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 886, регіональна комісія приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату за результатами розгляду заяви, а довідку складає та видає вже інший орган, при якому діє комісія, тобто ОСОБА_1 обласна державна адміністрація. Також відповідачем вказано, що в особовій справі позивача відсутні довідки, які надані позивачем до суду, а саме: копія довідки від 31.08.2016 № 83 та № 84, які видані профспілковою організацією ДП Ізюмський приладобудівний завод .

Представник відповідача ОСОБА_1 обласної державної адміністрації у наданому до суду відзиві на позов вказано, що видача позивачу довідки була здійснена у встановленому порядку з розрахунку за наявними в особовій справи документами. При цьому, позивач при зверненні до суду вказав, що у довідці про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року відповідачем не враховано довідку від 12.06.2001 №51, в той час як з іншими сумами позивач згоден, однак вказана довідка дійсно відповідачем врахована не була оскільки відсутня в особовій справі ОСОБА_4 В той же час, доводи позивача стосовно необхідності врахування у довідці премії у розмірі 40 % не підтверджено жодними доказами в особовій справі позивача та наявних в нього. Отже, довідка про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року видана за результатами вірного розрахунку, однак без врахування довідки №51.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів у справі в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Матеріали справи містять лист представника третьої особи, в якому останній просить розгляд справи здійснювати без участі третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії А №09688, посвідченням серії Є №104782 особи, яка має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, виданого 09.04.2015 року та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №630782 від 08.04.2015 року.

На разі позивач отримує пенсію відповідно до Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи .

Зі змісту позову та доданих нього документів вбачається, що у 1986 - 1987 роках позивач працював на посаді інструктора партійного комітету Ізюмського приладобудівного заводу ім. Ф.Е. Дзержинського.

Під час судового розгляду справи встановлено, що після загальновідомих подій на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_4 було призвано на військові збори для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У період з 11.03.1987 р. по 15.05.1987 р. позивач, перебуваючи у складі військової частини № 54979, виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У адміністративному позові позивачем вказано, що з 01.01.2012 року набув чинності Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року.

Відповідно до положень п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Позивачем у позові та представником позивача під час судового розгляду справи було вказано, що у пенсійній справі ОСОБА_4 відсутня довідка про заробіток за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка відображає фактичний та повний заробіток позивача за роботу в зоні відчуження.

З метою отримання довідки про заробітну плату ОСОБА_4 12.02.2015 року письмово звернувся до Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації з заявою, у якій просив вирішити питання щодо визначення даних про заробітну плату, одержану ОСОБА_4 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та видати на підставі цього довідку про заробітну плату.

Позивачем 24.03.2015 року було отримано листа Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації № с-372/01-44/34, яким відмовлено у розгляді заяви про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із позовом.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа - Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації щодо відмови розгляду документів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на засіданні регіональної комісії ї визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Зобов'язано Департамент соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації передати на розгляд документи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Вказане судове рішення набрало законної сили 14.03.2016 року.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що Компартія України, де працював ОСОБА_4, припинила свою діяльність та не має правонаступників, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що регіональна комісія повинна розглянути заяву позивача щодо видачі довідки про заробітну плату.

Відповідно до витягу з протоколу №3 засідання регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 25.03.2016 року про розгляд звернення ОСОБА_4, згідно постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 18.02.2016 року №820/11314/15, вирішено вважати достатньо підстав для видачі ОСОБА_4 довідки про заробітну плату та видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження позивачеві.

Судовим розглядом встановлено, що 29.03.2016 року ОСОБА_4 отримав довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №01-82/2327.

Судом встановлено, що вказана довідка про заробітну плату була видана ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією на підставі документів особової справи, а саме: архівних довідок, що підтверджують безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАНС у період з 11.03.1987 до 15.05.1987 та довідок Ізюмського горкому компартії України про заробітну плату позивача (від 16.08.1990 № 175. від 22.05.1991 № 85, від 04.05.1990 № 10). Розрахована довідка на підставі первинних бухгалтерських документів, а саме розрахунково-платіжних відомостей на видачу заробітної плати працівникам Ізюмського горкому Компартії України.

Після ознайомлення зі змістом довідки про заробітну плату ОСОБА_4 дійшов висновку, що дані довідки не в повній мірі відображають отриману заробітну плату за виконання робіт в зоні відчуження.

Не погодившись із такими діями відповідача ОСОБА_4 в особі свого представника письмово звернувся із заявою про перерахунок даних довідки про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року.

Листом від 30.09.2016 року №С-3089/08-44/14 Департаментом соціального захисту населення ОСОБА_1 обласної державної адміністрації повідомлено позивача, що у разі, якщо ОСОБА_4 вважає невірним розрахунок довідки про заробітну плату він може оскаржити дії в судовому порядку, а підстави для повторного розрахунку даних довідки про заробітну плату відсутні.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що діяльність комісії з визначення даних про заробітну плату при ОСОБА_1 обласній державній адміністрації регулюється типовим положенням про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 886.

Відповідно до пункту 8 Положення регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Згідно з пунктом 1 Положення розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Відповідно до пункту 8 Положення регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установ) або організацію ліквідовано без правонаступника.

Згідно із приписами пункту 9 Положення за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії.

Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.

Згідно з пунктом 10 Положення довідка про заробітну плату видається протягом п'яти робочих днів після підписання протокол засідання регіональної комісії органом, яким вона утворена, завіряється печаткою цього органу і є підставою для розгляду органами Пенсійного фонду України питання проведення перерахунку пенсії.

Пунктами 12 та 17 Положення передбачено, що у разі не згоди з рішенням регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із заперечення щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії.

Заявник у разі незгоди з прийнятим центральною комісією рішенням має право оскаржити рішення комісії до суду.

Отже, як встановлено судовим розглядом справи рішенням регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 25.03.2016 року вирішено вважати достатньо підстав для видачі ОСОБА_4 довідки про заробітну плату та видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження позивачеві.

За результатами розгляду особової справи відповідачем ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією було видано позивачу довідку про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року.

Як зазначено позивачем у позові вказана довідка містить всі невірний розрахунок, оскільки відповідачем не було враховано довідку від 12.06.2001 №51.

Представником відповідачів по справі вказано, що довідка від 12.06.2001 № 51 видана об'єднаною профспілковою організацією ДП Ізюмський приладобудівний завод , а згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначену організацію не ліквідовано, тому відповідач не уповноважений видавати довідку про заробітну плату, отриману на підприємстві, яке не ліквідовано. Крім того, представником відповідачів вказано, що зазначена довідка не є первинним бухгалтерським документом, відомості, на підставі яких вона видана відсутні, що свідчить про неможливість врахування такої довідки під час розрахунку заробітної плати позивача за роботу в Ізюмському горкомі Компартії України.

В той же час, судом під час розгляду справи з наданих представником відповідачів пояснень встановлено, що вказана довідка дійсно не була врахована під час видачі позивачу довідки про заробітну плату, оскільки була відсутня у його особовій справі.

Суд також зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Як встановлено судом позивач, звернувшись до суду з вимогами про визнання бездіяльності ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (юридична адреса вул. Сумська, 64, м. Харків, ЄДРПОУ: 23912956), яка виражається в незазначені у довідці про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року: за березень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 290,25 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 494,50 крб., квітень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 425,70 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 443,55 крб., травень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,268 крб., збереженого заробітку у розмірі 193,50 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 43,83 крб. протиправною, посилається на не врахування відповідачем під час здійснення розрахунку для довідки про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року довідки від 12.06.2001 №51, невірне визначення годинної тарифної ставки, не зазначення премії в розмірі 60% посадового окладу, невірного визнання збереженого середнього заробітку за період роботи позивача в зоні відчуження.

При цьому, посилання позивача на необхідність проведення розрахунку для видачі йому довідки про заробітну плату частково ґрунтуються на документах, які не враховувались відповідачем під час видачі довідку про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року з огляду на їх відсутність у особовій справі позивача, що не може вважатись судом як бездіяльність.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_1 обласної державної адміністрації (юридична адреса вул. Сумська, 64, м. Харків, ЄДРПОУ: 23912956) видати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, довідку про заробітну плату із зазначенням: за березень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 290,25 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 494,50 крб.; квітень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,122 крб., збереженого заробітку у розмірі 425,70 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 443,55 крб.; травень 1987 року - годинна тарифна ставка 1,268 крб., збереженого заробітку у розмірі 193,50 крб., премії у розмірі 60 % за фактично відпрацьований час з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 43,83 крб., суд зазначає наступне.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи під час видачі спірної у даній справі довідки про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року відповідачем не було враховано довідку від 12.06.2001 №51, яка видана профспілковою організацією Ізюмського казенного приладобудівного заводу, а також довідки від 31.08.2016 № 83 та № 84, які видані профспілковою організацією ДП Ізюмський приладобудівний завод .

З наданого представником відповідача ОСОБА_1 обласної державної адміністрації відзиву на позов вбачається, що видачі спірній у даній справі довідці про заробітну плату передувало здійснення відповідного розрахунку на підставі наявних в особовій справі документів та з огляду на норми законодавства, що регулювали дане питання станом на день виплати позивачу сум заробітної плати.

Однак, враховуючи обставини того, що вище вказані довідки станом на дату видачі відповідачем довідки про заробітну плату №01-82/2327 від 29.03.2016 року були відсутні у особовій справі ОСОБА_4, проте містять в собі відомості щодо отримуваної позивачем заробітної плати, останні також мають бути враховані ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З врахуванням вище викладене суд приходить до висновку, про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання ОСОБА_1 обласної державної адміністрації розглянути питання щодо видачі нової довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за документами ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при ОСОБА_1 обласній державній адміністрації, ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об'єднана профспілкова організація ДП "Ізюмський приладобудівний завод" про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо видачі нової довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за документами ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.