Постанова

від 31.05.2018 по справі 810/4187/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4187/17 Суддя (судді) першої інстанції:

Василенко Г.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О.О.

суддів: Сорочка Є.О., Парінова А.Б.

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

представників позивача Ярової Я.І., Яцишина О.О., представників відповідача Рибачка В.В., Луценко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 Ірпінської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 Ірпінської міської ради Київської області про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 Ірпінської міської ради Київської області та просить застосувати до нього заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню №15 Ірпінської міської ради Київської області шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 21.11.2017 року № 132.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на момент винесення рішення значну кількість виявлених порушень було усунено, а решта порушень не є такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричини займання та розповсюдження вогню.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Київського апеляційного адміністративного суду 18.04.2018 року, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 30.10.2017 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС України у Київській області) було видано наказ № 722 Про проведення позапланових перевірок , яким призначено провести позапланову перевірку Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню №15 Ірпінської міської ради Київської області за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул.. Молодіжна, 9, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

На підставі вказаного наказу посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області 21.11.2017 року було проведено позапланову перевірку додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню №15 Ірпінської міської ради Київської області.

За результатами перевірки складено Акт від 21.11.2017 року № 132, в якому зафіксовано ряд порушень, а саме: -

- не виконано вогнезахисне обробляння несучих дерев'яних конструкцій покрівлі будівлі закладу (пункт 2.5, розділ III ППБУ Наказ МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - НАПБ А.01.001- 2014);

- приміщення навчального закладу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацію відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 та ДСТУ- Н СЕНТБ 54-14:2009 (глава 1 пункт 1.2 розділ V НАПБ А.01.001 -2014);

- не виконано монтаж системи оповіщення в приміщеннях навчального закладу відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 та ДСТУ- Н СЕК/ТБ 54-14:2009 (глава 1 пункт.1.2. розділ V, НАПБ А.01.001-2014);

- допускається оздоблення шляхів евакуації (сходові евакуаційні клітини з приміщень другого поверху) горючими матеріалами. (глава 2 пункт 2.23 розділ III, НАПБ А.01.001-2014);

- електророзподільні коробки в приміщеннях навчальних класів та сходової клітини не закриті кришками з негорючих матеріалів (глава 1 пункт 1.7 розділ IV, НАПБ А.01.001-2014);

- не виконано замір опору електроізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання. (глава 1 пункт 1.20, розділ IV,.НАПБ А.01.001-2014);

- допускається прокладання силової та освітлювальної електромережі відкритим способом по дерев'яних оздоблювальних матеріалах сходових клітин (глава 1 пункт 1.12,1.18 розділ IV, НАПБ А.01.001-2014);

- допускається встановлення ввідного електрощита безпосередньо на шляхах евакуації в об'ємі сходової клітини (глава 1 пункт 1.24, розділ IV, НАПБ А.01.001-2014);

- міжповерхове перекриття будівлі в якій розміщено навчальний заклад не виконано з класом вогнестійкості будівельних конструкцій не нижче RЕІ45 (пункт 1 Розділ 1 п.61, п.62 табл. 1, НАПБ А.01.001-2014 ДБН В.1.1-7:2016);

- конструкції сходових площадок, коридорів, сходів не виконано з класом вогнестійкості будівельних конструкцій не нижче R 60 (глава 2 пункту 2.23 Розділ ІІІ п.5.3 табл.1, НАПБА.01.001-2014 ДБН В.1.1-7:2016);

- пожежні щити на території доукомплектувати засобами пожежегасіння з розрахунку: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи -2 шт., сокири - 2 шт. (Пропонується до виконання з 20.09.2017р), (пункт 3.11, розділ V, НАПБ А.01.001-2014);

- наявні первинні засоби пожежегасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (глава 3 пункт 3.10, розділ V, НАПБА.01.001-2014);

- вогнегасники не встановлено у легкодоступних та видних місцях (п. 3, п. 3.15, Розділ V, НАПБ А.01.001-2014);

- на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, в приміщеннях будівлі, не встановлено вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежегасіння згідно ДСТУ 1806309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (п.3, підп..3.10, розділ V, НАПБА.01.001-2014);

- не проводиться щомісячний періодичний огляд вогнегасників із реєстрацією у журналі обліку вогнегасників (п. 3.16.1, п. 3.16.4, НАПБ Б.01.001-2014);

- приміщення будівлі навчального закладу не забезпечені знаками безпеки згідно. ДСТУ 1806309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (Розділ 2 п. 8, НАПБ А.01.001-2014);

- для кожного приміщення (навчальних класів, лабораторій, господарчих приміщень) не розроблені та не затверджені керівником інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4, розділ II, НАПБ А.01.001-2014);

- наявні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі потребують доопрацювання (пункт 5, розділ II, НАПБ А.01.001-2014);

- на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитись практичні тренування всіх задіяних працівників (пункт 5, розділ II, НАПБ А.01.001-2014);

- електрощити, групові електрощітки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), (глава 1 пункт 1.16, розділ IV, НАПБ А.01.001-2014 );

- дозволяється експлуатація ламп денного світла (розжарення) в коридорах навчального закладу без захисних плафонів які виконані з негорючих матеріалів (пункт 1, підпункт 1.18, розділ IV, НАПБ А.01.001-2014);

- керівником не пройдено навчання на територіальних курсах цивільного захисту (п. 4.5, п.п. 4.5.2, Наказу МНС України від 15.08.2007 року №557);

- не проведений необхідний розрахунок кількості первинних засобів пожежегасіння враховуючи поверховість, протяжність шляхів евакуації, приміщень в яких знаходиться комп'ютерна техніка (глава 3, пункт 3.8, розділ V, НАПБ А.01.001-2014);

- допускаються на шляхах евакуації пороги (виступи) в будівлі навчального закладу (глава 2, пункт 2.37, розділ ІІІ, НАПБ А.01.001-2014).

Акт перевірки 21.11.2017 року вручено відповідачу.

21 листопада 2017 року також відповідачу був виданий припис № 116 про усунення до 11.12.2017 року порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню №15 Ірпінської міської ради Київської області за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Молодіжна, 9.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки встановлено, що відповідач функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі по тексту - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Відповідно до п. 2 Правил, вони є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст.66 Кодексу цивільного захисту України).

Пунктом 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

На підтвердження усунення частини виявлених порушень відповідачем надано:

- копію плану усунення недоліків у Ірпінській загальноосвітній школі І ступеня № 15 від 11.12.2017 року (а.с. 76-77);

- копію технічного звіту по перевірці стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачі і ліній електропередачі разом з електровимірювальними роботами відповідно до вимог і норм ПТЕ ПБЕЕС від 15.12.2017 року (а.с. 79-81);

- копію договору від 10.05.2018 року на виконання робіт з будівництва системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, вогнезахисту дерев'яних конструкцій покрівлі (а.с. 153-156);

- копію посвідчення про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту, виданого в.о. директора Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеня № 15 Луценко Л.М.

Також, матеріали справи містять копію звернення відповідача від 03.05.2017 року до Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України в Київській області з проханням проведення позапланової перевірки щодо підтвердження фактів усунення недоліків, зазначених у приписі від 21.11.2017 року № 116.

Проте, зазначені докази не можуть свідчити про повне усунення порушень, встановлених у акті від 21.11.2017 року № 132 за результатами позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, порушень.

Крім того, у період з 14.05.2018 року по 18.05.2018 року Ірпінським міським відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено планову перевірку Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 18.05.2018 року № 81, в якому встановлено 9 порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей.

Разом з цим, представником відповідача у судовому засідання також було повідомлено, що не всі порушення, встановлені приписом, усунено на даний час.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналізуючи порушення, виявлені під час проведення перевірки відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.

Крім того, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем у навчально-виховному комплексі.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень правил та норм пожежної безпеки.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи приходить до висновку, про обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

В даному випадку, позивачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи для застосування заходів реагування до Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 Ірпінської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ірпінської загальноосвітньої школи І ступеню № 15 Ірпінської міської ради Київської області про застосування заходів реагування залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О.О. Беспалов

Суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 04.06.2018 р.)