Рішення

від 04.06.2018 по справі 321/181/18

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/181/18

Провадження № 2/321/173/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Бородіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1 вказано, що 23 липня 2012 року померла її мати ОСОБА_3, яка на момент смерті мешкала у м. Севастополь АР Крим. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 5,4902 га, кадастровий номер 2323385500:05:012:0013, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП №004312 від 19 березня 2002 року. Згідно заповіту від 3 травня 2006 року, все належне ОСОБА_3 майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що їй буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - рідному брату позивачки. ОСОБА_4 23 січня 2013 року відмовився від прийняття спадщини. 22 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері за місцем реєстрації спадкодавиці, а саме: до Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори, розташованої на території АР Крим, чим прийняла спадщину, на підставі чого у вказаній нотаріальній конторі було зареєстровано спадкову справу №23 від 22 січня 2013 року. У 2014 році територія АР Крим стала тимчасово окупованою, а наказом Міністерства юстиції України чисельність працівників Головного управління юстиції в АР Крим та м. Севастополі була повністю скорочена, документи нотаріального діловодства та нотаріального архіву не були передані до відповідного нотаріального архіву на материковій частині України, тож наразі ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину за місцем реєстрації спадкової справи №23 від 22 січня 2013 року, а заведення кількох спадкових справ на території України не передбачено діючим законодавством. Вищевикладені обставини позбавляють позивачку можливості успадкувати спадкове майно після смерті матері, у зв'язку з чим вона просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, але надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-АС №045185, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі 24 липня 2012 року, 23 липня 2012 року померла ОСОБА_3 (а.с. 12).

Згідно з витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 33098858, 22 січня 2013 року у Третій севастопольській державній нотаріальній конторі м. Севастополя була зареєстрована спадкова справа №23/2013, за якою спадкодавцем є ОСОБА_3, яка народилася 07 лютого 1932 року у с. Олень Биховського району Могильовської області, а померла 23 липня 2012 року (а.с. 13).

Згідно заповіту від 3 травня 2006 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і, взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-ЖС №263832, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 20 квітня 2013 року, 19 квітня 2013 року помер ОСОБА_4 (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 11 жовтня 1962 року Широківською сільською радою Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 (а.с. 16).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 18 червня 1981 року міським відділом ЗАГС м. Севастополя, 18 червня 1981 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб, після укладення якого ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с. 17).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 004312, ОСОБА_3 належить земельна ділянка розміром 5,49 га у межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого 19 березня 2002 року ОСОБА_2 сільською радою Михайлівського району Запорізької області (а.с. 18).

Згідно з витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2300095242013 від 02 квітня 2013 року, земельна ділянка розміром 5,4902 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 2323385500:05:012:0013 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ІІІ-ЗП №004312, відомості про обмеження у використанні вказаної земельної ділянки не зареєстровані (а.с. 19-21).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29 березня 2013 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки розміром 5,4902 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 2323385500:05:012:0013, станом на 09 березня 2013 року складає 133516,24 грн. (а.с. 22).

Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 11 грудня 2017 року №48270/34532-0-33-17/8.3, діючим законодавством України встановлено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви, зокрема, про прийняття спадщини, а при заведенні спадкової справи нотаріус за даними спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, тож у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом, спадкові справи, відкриті з порушенням, повинні бути передані за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить ведення цієї спадкової справи, тож, зважаючи на те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 вже заведена державним нотаріусом Третьої севастопольської державної нотаріальної контори у Автономній Республіці Крим, нотаріус, який перебуває на материковій частині України, позбавлений можливості завести ще одну спадкову справу щодо спадкового майна цього спадкодавця. Крім того, зазначено, що у зв'язку з подіями, які мають місце на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Міністерством юстиції України було видано наказ від 25 квітня 2014 року №92/7 Про розподіл граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції на 2014 рік , відповідно до якого чисельність працівників Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі була повністю скорочена, скорочено в тому числі й посади державних нотаріусів. Зважаючи на вищевикладене, у зв'язку з тим, що спадкова справа щодо майна померлої матері заявниці була заведена у 2013 році нотаріусом, який здійснював свою діяльність на території Автономної Республіки Крим, яка наразі є тимчасово окупованою, посаду цього державного нотаріуса було скорочено, а документи нотаріального діловодства та нотаріального архіву не було передано до відповідного нотаріального архіву на материковій частині України, видати свідоцтво про право власності на спадщину на нерухоме майно спадкоємиці тимчасово неможливо, тож задля оформлення спадкових прав ОСОБА_1 рекомендовано звернутися з позовом до суду (а.с. 24-26).

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на спадщину, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно з ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.7 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), зокрема, про прийняття спадщини. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. При встановленні факту одночасного відкриття кількох спадкових справ (наприклад, за місцем проживання спадкодавця і за місцезнаходженням спадкового майна) спадкові справи, відкриті з порушенням вимог статті 1221 Кодексу, повинні бути передані за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить ведення цієї спадкової справи.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Для правильного вирішення спору про спадкування суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка зі Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка зі Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат , видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_3. Позивач ОСОБА_1 оформити своє право на спадщину не може у зв'язку з тим, щоспадкову справу було відкрито на тимчасово окупованій території. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, до ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, розташованої за адресою: вул. Миру, 11, с. Плодородне, Михайлівський район, Запорізька область, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,4902 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323385500:05:012:0013, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 23 липня 2012 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7