Постанова

від 03.05.2018 по справі 172/764/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2836/18 Справа № 172/764/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Агрофірма Віктор на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2018 року по справі за позовом ФГ Агрофірма Віктор до ОСОБА_2, ТОВ Садове - про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину; зустрічним позовом ТОВ Садове до ОСОБА_2, Фермерського господарства Агрофірма Віктор , третя особа Васильківська районна державна адміністрація - про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною , -

В С Т А Н О В И В:

ФГ Агрофірма Віктор в позові до ОСОБА_2 та ТОВ Садове просить визнати недійсним договір оренди землі від 01.08.20 14 року, укладений між відповідачами, та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію вказаного договору.

ТОВ Садове у зустрічному позові до ОСОБА_2 та ФГ Агрофірма Віктор просить визнати недійсною додаткову угоду від 19.06.20 12 . до договору оренди земельної ділянки від 1 липня 2007 року, укладену між ОСОБА_3 та фермерським господарством Агрофірма Віктор .

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2018 року задоволено зустрічний позов, а в задоволенні первісного - відмовлено. Суд виходив з того, що в момент укладення додаткової угоди від 19.06.2012. мало місце порушення прав орендодавця землі щодо свободи договору та волевиявлення.

В апеляційній скарзі ФГ Агрофірма Віктор просить скасувати вказане рішення та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на землю ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 4,726 га на території Васильківської селищної ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

1 липня 2007 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Агрофірма Віктор (далі Господарство) укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, зареєстрований у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК 27.03.2008 року.

19 червня 2012 року між вказаними сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди, за умовами якої строк дії договору визначено до 10 років.

13 червня 2013 року ОСОБА_3 померла у м. Старий Оскол Білгородської області Російської Федерації, де проживала згідно пояснень свідків з 2008 року.

Після її смерті спірну земельну ділянку в порядку спадкування фактично прийняв її син ОСОБА_2В, який не встиг її оформити, оскільки помер 29 червня 2013 року.

Його дружина - відповідачка по справі ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2014. отримала спірну земельну ділянку у спадок після свого чоловіка, після чого 01 серпня 20 14 року уклала договір оренди спірної землі з ТОВ Садове (далі Товариство).

Під час видачі їй Свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було допущено помилку у зазначенні кадастрового номера земельної ділянки, а саме, чотири останні цифри вказані 0194 замість вірних 0094 . Ця помилка спричинила подальшу помилку у кадастровому номері земельної ділянки в договорі оренди землі від 01.08.2014. та під час державної реєстрації цього договору. Між тим, районним судом було перевірено та встановлено, що предметом усих наведених вище договорів оренди землі є одна і та сама спірна земельна ділянка. Після виявлення помилки державним реєстратором були здійснені відповідні виправлення.

Виходячи із положень ст. 203, ч. 1 ст. 215, 237 ЦК України, суд 1-ї інстанції вважав, що в момент укладення додаткової угоди від 19.06.20 12 . до договору оренди землі від 01.07.2007. мало місце порушення прав сторони щодо свободи договору, необхідності згоди обох сторін при його укладанні, відсутності волевиявлення орендодавця відносно розпорядження земельною ділянкою, недодержання яких тягне за собою недійсність даного правочину, оскільки цю додаткову угоду від імені своєї сестри підписала ОСОБА_4, але не як довіритель, а вказала прізвище сестри, якої в той час на території держави не було, а тому суд не вважав дії ОСОБА_4 з підписання додаткової угоди діями довіреної особи.

З даними висновками не можна погодитись, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, наданим доказам, крім того, ґрунтуються на логічних припущеннях.

Так, свідок ОСОБА_4 пояснила, що у неї була сестра ОСОБА_3. На прохання останньої вона отримувала гроші за оренду її землі від ФГ АФ Віктор і пересилала їй. У червні 20 12 року вона підписала договір оренди своєї земельної ділянки з ФГ АФ Віктор , а також підписала договір оренди землі замість своєї сестри ОСОБА_3, яка у 2008 році приїжджала з Росії один раз та уповноважила її отримувати пенсію. Проти оренди її землі Господарством АФ Віктор ОСОБА_3А не заперечувала. Нотаріально оформлена довіреність на підписання договору оренди землі чи додаткової угоди була відсутня. Перед виїздом з України ОСОБА_3 усно уповноважила свідка отримувати кошти за майновий та земельний паї, про що до справи додано письмове доручення, підписане ОСОБА_3А, від 16 грудня 2011 року, згідно якого ОСОБА_3А уповноважила ОСОБА_4 отримувати кошти за майновий та земельний паї та підписувати документи про отримання цих коштів, яка не оформлялась нотаріально.

У встановленому законом порядку дане доручення, в тому числі, підпис ОСОБА_3, відповідачами не оспорено.

Крім того, доказів, які б вказували на те, що власниця спірної земельної ділянки ОСОБА_3 заперечувала проти оренди землі саме Господарством, оспорювала цей договір та додаткову угоду до нього у позасудовому або судовому порядку, заявляла б про несплату їй та вимагала стягнення орендної плати, - відповідачами не надано.

Згідно відомостей про видачу орендної плати Господарством, видаткових касових ордерів, накладних за 2008-2015 роки - орендна плата за оренду спірної земельної ділянки отримувалась ОСОБА_4 замість ОСОБА_3 , що не заперечується сторонами, в той час як даних про незгоду з цим орендодавиці, не мається.

З огляду на наведені обставини райсуд не мав підстав вважати, що у порушення правил ст.203 ч.3 ЦКУ під час укладення спірної додаткової угоди відбулося порушення прав власника-орендодавця щодо свободи договору та було відсутнім її волевиявлення відносно розпорядження земельною ділянкою. Дійсні обставини за відсутності доказів, які б їх оспорили, свідчать про наявність волевиявлення орендодавця на правовідносини саме з Господарством, а тому і відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди 2012 року.

Відмовляючи у позовних вимогах Господарства до ОСОБА_2 та ТОВ Садове про визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки від 01.08. 2014 , суд 1-ї інстанції вважав, що новий власник цієї ділянки ОСОБА_2, отримавши її у власність, розпорядилась нею у встановленому законом порядку, а отримання нею орендної плати від Господарства після укладення даного договору суд розцінив як матеріальну компенсацію за використання третьою особою її майна для отримання прибутку.

Даний висновок не можна визнати законним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 32, ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі, в порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 11.6 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою до зміни умов або розірвання договору.

Таким чином, смерть орендодавця не є підставою для зміни умов договору, розірвання чи його припинення, а тому договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2007 року, укладений між ФГ Агрофірма Віктор та ОСОБА_3 є чинним і діє до 2018 року. Однак, саме в період його дії було укладено інший договір.

Висновки райсуду про належну реєстрацію договору оренди від 01.08.2014 року є безпідставними, оскільки на час її здійснення, а саме, 27 березня 2008 року право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:003: 0094 вже було зареєстровано у Державному реєстрі та вчинено запис за №040811800840, що унеможливлювало здійснення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Садове у 2014 році до закінчення строку дії договору, укладеного з Господарством Агрофірма Віктор . Підтвердженням цього є інформація ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо здійснення державної реєстрації додаткової угоди від 19 червня 2012 року до договору оренди земельної ділянки загальною площею 4,726 га на території Васильківської селищної ради з кадастровим номером 1220755100:02:003: 0094 , укладеного між ФГ Агрофірма Віктор та ОСОБА_3, додаткова угода зареєстрована 21.12.2012 року за № 122075514002986.

Встановлено, що реєстрація договору з Товариством відбулася лише за рахунок допущеної помилки, а саме, реєстрації спірної землі не за правильним номером 1220755100:02:003: 0094, а за кадастровим номером 1220755100:02:003: 0194.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в ній.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Наведене дає підстави вважати, що державним реєстратором не було виконано положення закону.

Всупереч наведеним нормам державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію права оренди, що призвело до одночасного існування права оренди однією і тієї ж земельної ділянки у двох суб'єктів господарювання.

Вподальшому нотаріус, що реєстрував право власності за ОСОБА_2, змінив останні цифри кадастрового номеру земельної ділянки з 0194 на 0094 і автоматично дані про право оренди ТОВ Садове на неіснуючу ділянку переніс на ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:003:0094 без проведення запитів до відповідних реєстрів як того передбачає ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким же чином, в договорі оренди землі 2014року ТОВ Садове самостійно виправило кадастровий номер ділянки з 0194 на 0094 без укладання додаткової угоди, про що свідчить Акт прийому-передачі до цього договору, в якому вказано кадастровий номер земельної ділянки 1220755100:02:003:0194.

Відповідно до ст. 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Зазначене свідчить, що зміна істотної умови договору оренди повинна відбуватись в такій самій формі, що й договір оренди, тобто в письмовій формі з подальшою державною реєстрацією даної зміни.

З огляду на встановлені обставини та вимоги закону, апеляційний суд приходить до висновку, що в момент укладення договору оренди від 01 серпня 2014 року додаткова угода з Господарством існувала та була чинною, а тому вказаний договір на момент укладання був вчинений з порушенням правил ст. 24 ЗУ Про оренду землі та ст.ст. 525, 526 ЦК України.

За таких обставин Договір оренди землі, укладений з ТОВ Садове є недійсним на підставі ст.215, ч. 1 та ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України.

Крім того, райсудом встановлено, що ТОВ Садове не володіє і не користується спірною земельною ділянкою, не сплачує земельний податок та не сплачувало ОСОБА_2 орендну плату. Реального настання правових наслідків за вказаним договором не відбулося.

Підтвердженням недійсності договору з Товариством є і той факт, що за інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 27.06.20 17 року та 24.11.2017 року право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за ФГ Агрофірма Віктор на підставі укладеного ним з ОСОБА_2 у 2017році нового договору.

Усі викладені обставини районний суд не врахував, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, а тому невірно застосував матеріальний закон. Рішення як незаконне повинно бути скасованим, а новим рішенням вимоги позивача задоволені з одночасною відмовою у зустрічному позові відповідача.

На підставі ст.141 ЦПКУ з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі по 5 200,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агрофірма Віктор - задовольнити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області 15 січня 2018 року- скасувати.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Садове та ОСОБА_2 стосовно земельної ділянки площею 4,726 га за кадастровим номером 1220755100:02:003:0094.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 15361742 від 26.08.2014 року за Товариством з обмеженою відповідальністю Садове на земельну ділянку площею 4,726 га за кадастровим номером 1220755100:02:003:0094.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Садове до ОСОБА_2, Фермерського господарства Агрофірма Віктор , третя особа Васильківська районна державна адміністрація - про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною - відмовити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Садове , ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Агрофірми Віктор судовий збір по 5 200,00 грн. з кожного.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 16 травня 2018 року.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_5