Рішення

від 31.05.2018 по справі 355/584/18

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/584/18

Провадження № 2/355/394/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременка В.М.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Баришівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що 02 листопада 2016 року померла ОСОБА_3, яка на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

При житті вона 06 жовтня 2016 року склала заповідальне розпорядження стосовно свого майна у виконкомі ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, що було зареєстровано в реєстрі за №46, згідно якого все своє майно, де б воно не було б і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1.

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 входить:

-земельна ділянка кадастровий №3220283000:09:068:0355 площею 4.6200 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області;

-земельна ділянка кадастровий №3220283000:09:073:0355 площею 0.3640 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області;

-земельна ділянка кадастровий №3220283001:09:040:0031 площею 0.2938 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12;

-земельна ділянка кадастровий №3220283001:09:040:0030 площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12.

Позивач в шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу нотаріусом було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстанавлюючих документів.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначені земельні ділянки.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 на розгляд справи не з,явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлений до суду позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району, Київської області свого представника на розгляд справи до суду не направили. Подали листа про розгляд справи у їх відсутність. Проти заявленого позову не заперечують.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ у Баришівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області свого представника на розгляд справи до суду не направили, подали листа про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 02 листопада 2016 року померла ОСОБА_3, яка за життя 06 жовтня 2016 року склала заповіт стосовно свого майна у виконкомі ОСОБА_2 сільської ради Баришівського району Київської області, згідно кого все своє майно, де б воно не було б і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла - ОСОБА_1.

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 входять чотири земельні ділянки: площею 4.6200 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області; площею 0.3640 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області; площею 0.2938 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12; площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12.

Позивач ОСОБА_1 в шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріуса Баришівського районного нотаріального округу, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому нотаріусом було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстанавлюючих документів.

Відповідно до п. 4.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно п. 4.18 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. І ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

01 березня 2013 року пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ обговорив та взяв до відома інформацію про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування та надано інформаційний лист №24-753/0/4-1.3 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" відповідно до абз. 28 ч. 3.І зазначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , Законом України від 25 грудня 1974 року Про державний нотаріат , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки (ст. 1261 ЦК України в редакції 2004 року).

За правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданому відповідним держаним органом реєстрації актів цивільного стану.

1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов,язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Встановлені судом обставини стверджуються:

- ксерокопією паспорта ОСОБА_1;

- ксерокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_3;

- ксерокопією заповіту;

- ксерокопіями Державних актів на право приватної власності на землю;

- ксерокопією Заповіту від 06.10.2016 року;

- ксерокопією Спадкової справи №5/2017 до майна померлої ОСОБА_3;

- іншими матеріалами справи.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати право власності за позивачем ОСОБА_1 на зазначене спадкове майно згідно заповіту від 06.10.2016 року.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 28, 76-78, 81, 200, 206, 258, 259, 263, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України (в редакції 2017 року) ЦПК України ст.ст. 16, 328, 1216, 1217,1218, 1220,1222,1223, 1258,1261,1268,1269, 1270, 1274, 1275, ч. 1 ст. 1297 ЦК України, ст.120,125,126 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний № НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: 07532, село Лехнівка, вул. Братів Петренків, будинок 40, Баришівського району Київської області право власності на земельну ділянку кадастровий №3220283000:09:068:0355 площею 4.6200 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №283270, виданого 23 січня 2004 року Баришівською райдержадміністрацію Київської області на підставі Розпорядження Баришівської райдержадміністрації №6-36-487 від 14 липня 2003 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний № НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: 07532, село Лехнівка, вул. Братів Петренків, будинок 40, Баришівського району Київської області право власності на земельну ділянку кадастровий №3220283000:09:073:0355 площею 0.3640 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, Баришівського району, Київської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №283270, виданого 23 січня 2004 року Баришівською райдержадміністрацію Київської області на підставі Розпорядження Баришівської райдержадміністрації №6-36-487 від 14 липня 2003 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний № НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: 07532, село Лехнівка, вул. Братів Петренків, будинок 40, Баришівського району Київської області право власності на земельну ділянку кадастровий №3220283001:09:040:0031 площею 0.2938 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯК №382776, виданого 02 вересня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний № НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: 07532, село Лехнівка, вул. Братів Петренків, будинок 40, Баришівського району Київської області право власності на земельну ділянку кадастровий №3220283001:09:040:0030 площею 0.2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на за адресою: Київська область, Баришівський район, село Лехнівка, вул. Польова, ділянка №12, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯК №382775, виданого 02 вересня 2010 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси, та або обов,язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області.

Повне судове рішення складено 04.06.2018 року.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_4