Ухвала

від 24.05.2018 по справі 757/25549/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25549/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002602від 10.08.2017 року прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

24.05.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002602 від 10.08.2017 року прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про арештмайна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002602 від 10.08.2017 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені під час досудового розслідування службові особи Міністерства охорони здоров`я України за попередньою змовою із службовими особами департаментів охорони здоров`я органів місцевого самоврядування, головними лікарями медичних закладів та службовими особами ТОВ «Фрезеніус медікал кер Україна» (ЄДРПОУ:33737695), ТОВ «РЕНАРТ» (ЄДРПОУ:36342297),ТОВ «ТТВ Дом ЛТД» (ЄДРПОУ:14328945) (ЄДРПОУ:37202693), ТОВ «Лінк-Медитал» (ЄДРПОУ:37202693), ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» (ЄДРПОУ: 40163555) ТОВ «ДІАЛАЙФ» (ЄДРПОУ: 40340772), ТОВ «УКРМЕДІАЛ» (ЄДРПОУ: 38009429), ТОВ «ГАМБРАМЕД» (ЄДРПОУ: 21012154), ДП «Діасервіс Плюс» (ЄДРПОУ:31467020), ТОВ «ДІАЛСЕРВІС» (ЄДРПОУ: 36947521), ETGPolskaSP.ZO.O (340867431), «NeomedGlobals.r.o», (01706942), «GambroEasts.г.о.», «ІМІС InternationalMedicalInvestmentCorporations.r.o.» а також іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, у період 2016-2018 р.р., зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом проведення відкритих торгів щодо закупівлі витратних матеріалів та послуг для проведення медичних процедур методом гемодіалізу за завищеними цінами а також встановлення дискримінаційних вимог у документації з конкурсних торгів, у порушення постанов Кабінету міністрів України № 333 від 25 березня 2009 «Про деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» та № 955 від 17.10.2008 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення»,здійснили розтрату державних коштів медичної субвенції на забезпечення лікування хворих на ниркову недостатність у сумі понад 1 млн. грн.

22.05.2018 під час проведення обшуку ні підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання засновника та керівника ТОВ «Гамбрамед» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено наступні предмети, речі та документи: мобільний телефон марки «IPHONE», модель A1660 у корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Vertu», IMEI НОМЕР_2 ; ноутбук марки «Asus» у корпусі сріблястого кольору, модель «U24E», із зарядним пристроєм марки «Asus», s/n 660W1AN0HZ2» у корпусі чорного кольору; блокнот у обкладинці із надписом «Ukraine» із рукописними записами, виконаними чорнилами чорного кольору.

Постановою старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_5 винесено постанову про визнання вилученого у ході проведення обшуку майна речовими доказами у кримінальному провадженні №42017000000002602від 10.08.2017 року.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Крім того, санкція ч. 5 ст. 191 КПК України, як вид додаткового покарання передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прокурором в клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, вилучене під час обшуку майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилученого майна.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження №42017000000002602від 10.08.2017 року прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити. Накласти арешт на майно, яке вилучено 22.05.2018 під час обшуку за місцем проживання засновника та керівника ТОВ «Гамбрамед» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх знищення, пошкодження, псування, а саме на:

- мобільний телефон марки «IPHONE», модель A1660 у корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон марки «Vertu», IMEI НОМЕР_2 ;

- ноутбук марки «Asus» у корпусі сріблястого кольору, модель «U24E», із зарядним пристроєм марки «Asus», s/n 660W1AN0HZ2» у корпусі чорного кольору;

- блокнот у обкладинці із надписом «Ukraine» із рукописними записами, виконаними чорнилами чорного кольору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1