Ухвала

від 16.05.2018 по справі 761/8956/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 травня 2018 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року,

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 145, корп. № 3, каб. № 702, де розташоване ТОВ «Дозвіл Еко Плюс», а саме: грошові кошти в сумі 53400 гривень; дві банківські картки, емітент ПАТ «А-банк» №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , картки на пред`явника; дві банківські картки, емітент ПАТ КБ «ПриватБанк» №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , карти на пред`явника; мобільний телефон Nokia X2 imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; мобільний телефон Nokia чорного кольору, imei: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 ; мобільний телефон Samsung білого кольору, imei: НОМЕР_11 , з сім картою НОМЕР_12 , мобільний телефон HUAWEI чорного кольору, imei: НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_15 ; мобільний телефон Samsung чорного кольору, imei: НОМЕР_16 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 .

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя врахувавши обставини кримінального провадження, а також те, що майно, яке було вилучено за місцем роботи ОСОБА_5 , може бути конфісковане в рамках відповідного виду покарання, а інше майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та обґрунтовано має статус речових доказів, а тому прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене майно.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята із порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, автор апеляційної скарги зазначає, що арешт на вказане майно накладено протиправно, оскільки у його відшуканні та вилученні було відмовлено ухвалою слідчого судді від 26 лютого 2018 року.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно було подано із пропуском процесуального строку, який визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, при цьому питання про поновлення пропущеного процесуального строку слідчим не ставилось, та слідчим суддею не вирішувалося.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 13 лютого 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000000318, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник управління дозвільної діяльності, природоохоронних програм, моніторингу та зв`язків Департаменту аграрного розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької області державної адміністрації ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_5 вимагали та одержали неправомірну вигоду в розмірі 40000 грн. від представника ТОВ «Вінтайр» (код за ЄДРПОУ 41264389) ОСОБА_11 за видачу документів дозвільного характеру для ТОВ «Вінтайр».

02 березня 2018 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у тому, що він своїми умисними діями, що виразились у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

14 березня 2018 року старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернуся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене у кримінальному провадженню під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельнцьке Шосе, 145 корп. № 3, № 702, де розташоване ТОВ «Дозвіл Еко Плюс», а саме на: грошові кошти в сумі 53400 гривень, дві банківські картки, емітент ПАТ «А-банк» №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , карти на пред`явника; дві банківські картки, емітент ПАТ КБ «ПриватБанк» №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , карти на пред`явника; мобільний телефон Nokia X2 imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; мобільний телефон Nokia чорного кольору, imei: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 ; мобільний телефон Samsung білого кольору, imei: НОМЕР_11 , з сім картою НОМЕР_12 , мобільний телефон HUAWEI чорного кольору, imei: НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_15 ; мобільний телефон Samsung чорного кольору, imei: НОМЕР_16 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Українита бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України, передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладений у випадках, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Однак слідчий суддя зазначених вимог дотримався не в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти та банківські картки, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, як встановила колегія суддів, грошові кошти, на які просив накласти арешт слідчий, знаходяться у власності ОСОБА_5 , а тому існує обґрунтований ризик їх відчуження задля запобігання можливої їх конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на грошові кошти, що належать підозрюваному ОСОБА_5 , та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Разом з тим, колегія суддів вважає не доведеним потреби накладення арешту на вищезазначені телефони та сім карти до них.

Так, як встановлено апеляційним судом, в клопотанні старшого слідчого та в постанові органу досудового розслідування від 02 березня 2018 року про визнання вищезазначених телефонів та сім карток до них речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє будь-яке обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України їх визнано речовими доказами, тобто інакше, як звичайною формальністю, постанову старшого слідчого ОСОБА_8 назвати неможливо, оскільки вона не несе жодної інформації, з приводу якої такий процесуальний документ був винесений.

Крім того, саме клопотання органу досудового розслідування не містить вмотивованого обґрунтування необхідності накладення арешту на вищезазначені мобільні телефони та сім карти до них, дозвіл на вилучення яких слідчим суддею не надавався.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Враховуючи вище викладене та керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року, в частині задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 145, корп. № 3, каб. № 702, де розташоване ТОВ «Дозвіл Еко Плюс», а саме мобільний телефон Nokia X2 imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; мобільний телефон Nokia чорного кольору, imei: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 ; мобільний телефон Samsung білого кольору, imei: НОМЕР_11 , з сім картою НОМЕР_12 , мобільний телефон HUAWEI чорного кольору, imei: НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_15 ; мобільний телефон Samsung чорного кольору, imei: НОМЕР_16 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, 145, корп. № 3, каб. № 702, де розташоване ТОВ «Дозвіл Еко Плюс», а саме мобільний телефон Nokia X2 imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з сім картами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; мобільний телефон Nokia чорного кольору, imei: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 ; мобільний телефон Samsung білого кольору, imei: НОМЕР_11 , з сім картою НОМЕР_12 , мобільний телефон HUAWEI чорного кольору, imei: НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_15 ; мобільний телефон Samsung чорного кольору, imei: НОМЕР_16 ; НОМЕР_14 з сім картою НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 , - відмовити.

В іншій частині ухвалу слідчого судді, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/2210/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1