АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 22 травня 2018 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Інтербудсервіс», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, на розрахункових рахунках наступних юридичних осіб відкритих в ПАТ "Укрсоцбанк" (МФО 300023):
- ТОВ "Інтербудсервіс" (код ЄДРПОУ 32776986) рахунки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;
- ТОВ "Газенергомонтаж" (код ЄДРПОУ 37474164) рахунки НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- ТОВ "НВЦ "Полісервіс" (код ЄДРПОУ 37506583) рахунок НОМЕР_7 ;
- ТОВ "«Зім Констракшн»" (код ЄДРПОУ 38282460) рахунки НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ;
- ТОВ «Фаворит БМК» (код ЄДРПОУ 39425573) рахунки НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ;
- ТОВ «Унітех БАУ» (код ЄДРПОУ 39440341) рахунок НОМЕР_13 ;
- ТОВ «ПБК «Сіті Констракшн» (код ЄДРПОУ 39755814) рахунки НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ;
- ТОВ «Преміум Альянс» (код ЄДРПОУ 40100317) рахунок НОМЕР_16 .
Зобов`язано банківську установу негайно після накладення арешту надати прокурору Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 інформацію в письмовому вигляді, щодо точного часу накладення арешту (день, година, хвилина) а також інформацію про суму грошових коштів, які були арештовані.
В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що в клопотанні прокурора наявні достатні підстави для арешту на грошові кошти, які знаходяться в безготівковому вигляді, на розрахункових рахунках вищезазначених юридичних осіб, оскільки вказане майно являється засобом вчинення кримінального правопорушення, та набуте третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт, протиправним шляхом, та органом досудового розслідування зібрано та надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Інтербудсервіс» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, на розрахункових рахунках юридичних осіб, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк».
Щодо строків апеляційного оскарження адвокат зазначає, що ТОВ «Інтербудсервіс» як власника арештованого майна не повідомлено про призначене в справі судове засідання, чим було порушено право на захист власника арештованого майна, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва власнику арештованого майна стало відомо лише 26 березня 2018 року.
Як зазначає автор апеляційної скарги, прокурор в ході розгляду клопотання не надав доказів, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України; розмір шкоди заданої кримінальним правопорушенням; будь-хто із службових (посадових) осіб ТОВ "Інтербудсервіс" обґрунтовано підозрюється в будь-якому кримінальному правопорушенні, оскільки жодна підозра не висувалась; жодній службовій (посадовій особі) ТОВ "Інтербудсервіс" не повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження за ч.1 ст. 366 КК України в кримінальному провадженні, та не заявлено цивільний позов.
Крім того, адвокат зазначає, що слідчий суддя у своїй ухвалі не зазначив конкретну мету арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.
Вважає, що постановлена ухвала про накладення арешту на всі грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства, є безпрецедентним тиском на бізнес, що унеможливлює ведення господарської діяльності та має на меті отримання незаконної вигоди. Слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для підприємства, обмежившись лише посиланням на норму КПК України, що є порушенням процесуальних норм та прав власності, гарантованих законом.
Разом з тим, адвокат звертає увагу на те, що у засідання 15 лютого 2018 року прокурор не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю. При цьому далі в ухвалі міститься наступне формулювання: «заслухавши пояснення прокурора».
В судове засідання у справі сторони провадження не з`явилися, про причини своєї неявки вони не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання їм було завчасно повідомлено, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю сторін провадження, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що ТОВ «Інтербудсервіс» як власника арештованого майна не повідомлено про призначене в справі судове засідання, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва останньому стало відомо лише 26 березня 2018 року, а тому колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції у провадженні Київської місцевої прокуратури № 6 перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження від 30 червня 2017 року № 42017101060000133, зареєстрованого за фактом вчинення службовими особами ТОВ «НВЦ «Полісервіс» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що групою невстановлених осіб у змові з посадовими особами підприємств реального сектору економіки використовується ТОВ «НВЦ «Полісервіс» для здійснення удаваних фінансових операцій з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, конвертації безготівкових коштів у готівку з її подальшим виведенням у тіньовий сектор економіки та приховання незаконної діяльності, що призводить до ненадходження в державний бюджет коштів в особливо великих розмірах.
На рахунках контрагентів ТОВ «НВЦ «Полісервіс» знаходяться грошові кошти отримані шахрайським шляхом, тобто набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та іншим способом без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати вказані грошові кошти, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні неможливо.
15 лютого 2018 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, на розрахункових рахунках наступних юридичних осіб відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) ТОВ «Інтербудсервіс», ТОВ «Газенергомонтаж», ТОВ «НВЦ «Полісервіс», ТОВ «Зім Констракшн», ТОВ «Фаворит БМК», ТОВ «Унітех БАУ», ТОВ «ПБК «Сіті Констракшн» (код ЄДРПОУ 39755814), ТОВ «Преміум Альянс», яке обґрунтовував необхідністю відшкодування завданої матеріальної шкоди та забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року зазначене клопотання було задоволено.
Оскільки дана ухвала оскаржена тільки адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Інтербудсервіс», то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах їх апеляційних скарг, а щодо інших товариств, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки інших товариств колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42017101060000133, в частині накладення арешту грошові кошти, які розміщенні на рахунках ТОВ «Інтербудсервіс», які відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк», слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане майно грошові кошти являються засобом вчинення кримінального правопорушення, та набуте третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт, протиправним шляхом, та органом досудового розслідування зібрано та надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України , арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Задовольняючи клопотання прокурора в частині накладення арешту на грошові кошти, які розміщенні на рахунках ТОВ «Інтербудсервіс», слідчий суддя не звернув уваги на те, що матеріали клопотання не містять відомостей щодо наявності у кримінальному провадженні відповідного цивільного позову, що виключає можливість накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Інтербудсервіс» з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, також не ґрунтується на вимогах закону, оскільки передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення.
Жодній службовій особі вищевказаних товариств у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
Визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя в постановленій ним ухвалі, послався на вимоги ст. 170 КПК України без обґрунтування накладення арешту на майно з урахуванням конкретного кримінального провадження.
Разом з тим, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
За матеріалами клопотання прокурора неможливо чітко встановити тих обставин, а саме - яке відношення майно ТОВ «Інтербудсервіс» має до розслідування кримінального провадження, у зв`язку з чим, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено необхідності у накладенні арешту на майно зазначеного товариства, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
Вказані обставини свідчать про відсутність передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Інтербудсервіс», на які помилково послався у клопотанні прокурор та не врахував слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і формальність судового розгляду, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Інтербудсервіс» підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді в цій частині підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Інтербудсервіс», які обліковуються в безготівковому вигляді на розрахункових рахунках, відкритих в ПАТ «Укрсоцбанк» , за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Поновити адвокату ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Інтербудсервіс», строк на апеляційне оскарження та задовольнити його апеляційну скаргу.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року, в частині задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Інтербудсервіс" (код ЄДРПОУ 32776986) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ "Укрсоцбанк" (МФО 300023), скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Інтербудсервіс" (код ЄДРПОУ 32776986) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ "Укрсоцбанк" (МФО 300023), - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/2046/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 74440433 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні