Рішення

від 30.05.2018 по справі 811/1392/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1392/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в особі начальника управління ОСОБА_8, треті особи - Селянське фермерське господарство "Наталка", державне підприємство "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про визнання протиправним рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, просять:

- визнати протиправними відмови відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність в розмірі земельної частки (паю) голові та членам СФГ "Наталка" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 39,0758га за рахунок земель СФГ "Наталка" за межами населеного пункту на території Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, викладені у листах від 25.01.2018 р. №Т-124/0-344/0/17-18,№О-125/0-342/0/17-18, №О-126/0-341/0/17-18, №О-127/0-345/0/17-18, №О-128/0-343/0/17-18, №О-129/0-346/0/17-18, №О-130/0-347/0/17-18; зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність в розмірі земельної частки (паю) голові та членам СФГ "Наталка" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 39,0758га за рахунок земель СФГ "Наталка" за межами населеного пункту на території Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області;

- зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду у строк 14 днів з дня набрання законної сили постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду;

- стягнути на користь позивачів судовий збір у розмірі 1409,60 грн. кожному.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що неодноразово звернулись до відповідача із заявами щодо затвердження погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою, проте листами щоразу їм було відмовлено з посиланням кожного разу на різні підстави. Листами від 25.01.2018 р. відповідачем було вказано, що за результатами перевірки поданих матеріалів було встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування необхідно привести у відповідність до ст. 50 Закону України "Про землеустрій". Зазначені відмови, на думку позивачів, є необґрунтованими, оскільки суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому просять зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву та зазначено, що спірні рішення є законними та обґрунтованими, які були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Крім того вказав, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою передбачають втручання суду в діяльність суб'єкта владних повноважень, а тому просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (т.2 а.с.4-11).

Станом на 30.05.2018 р. відповіді на вищевказаний відзив до суду не надходило.

Згідно до ст.ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено те, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Встановлено, що позивачі є членами СФГ "Наталка", а за останнім згідно державного акту на право постійного користування Серії КР №0000042 числилось в постійному користуванні 39,3 га с/г угідь, з яких ріллі - 39,3 га.

Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 21.10.2004 р. № 701-р голові СФГ "Наталка" ОСОБА_1 та членам СФГ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) у власність.

Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25.12.2012 р. № 941-р "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 21 жовтня 2004 року № 701" вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки(паю)для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель наданих в постійне користування СФГ "Наталка" на території Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області наступним громадянам:

ОСОБА_9 - голова СФГ "Наталка";

ОСОБА_10 - член СФГ "Наталка";

ОСОБА_3 - член СФГ "Наталка";

ОСОБА_11 - член СФГ "Наталка";

ОСОБА_12 - член СФГ "Наталка";

ОСОБА_13 - член СФГ "Наталка";

ОСОБА_14 - член СФГ "ОСОБА_5.

На підставі зазначених вище розпоряджень і договору № 54 від 15.01.2013 про розроблення проекту землеустрою, ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 17.05.2015 р. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність у розмірі земельної частки (паю) голові СФГ "Наталка" гр. ОСОБА_9 для ведення фермерського господарства та членам СФГ "Наталка" громадянам ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 39,0758 га за рахунок земель СФГ "Наталка" за межами населеного пункту на території Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (т.1 а.с.17-129).

20.10.2015 р. за вих. №31-1120-23.2525-2272/2-15 відділом Держземагентства у Петрівському районі Кіровоградської області було складено висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, яким відділ погодив проект землеустрою та не заперечував проти виділення позивачам у власність земельних ділянок с/г призначення у розмірі земельної частки (паю) у власності СФГ (а.с.73-зв.).

15.01.2016 року на підставі погодженого проекту землеустрою було проведено державну реєстрацію земельних ділянок та присвоєно кадастрові номери даним земельним ділянкам, що підтверджено витягами з Державного земельного кадастру (т.1 а.с.106-123).

Як зазначили позивачі та вбачається з наявних в справі документів даний проект землеустрою, в період з 2016 р. по 2018 р., неодноразово подавався на погодження відповідачу, але останнім кожного разу надавалась відмова у його погодженні.

16.01.2018 за вх.№Т-124/0/16-18, №О-125/0/16-18, №О-126/0/16-18, №О-127/0/16-18, №О-128/0/16-18, №О-129/0/16-18, №О-130/0/16-18 позивачі знов звернулись до відповідача із заявами про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок (т.1 а.с.179-202).

Розглянувши подані заяви відповідач листами від 25.01.2018 р. вих. № Т-124/0-344/0/17-18, О-125/0-342/0/17-18, О-126/0-341/0/17-18, О-127/0-345/0/17-18, О-128/0-343/0/17-18, О-129/0-346/0/17-18, О-130/0-347/0/17-18 відмовив позивачам у затвердженні їх проекту землеустрою.

Відмовляючи позивачам відповідач виходив з того,що за результатами перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування привести у відповідність до ст.50 Закону України "Про землеустрій":

- додати свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки згідно до п. 3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 65 від 11.02.2016, а саме забезпечувати регулярність повірок засобів вимірювальної техніки відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", статті 17 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність;

- долучити відомості стосовно повірки засобів вимірювальної техніки (ст. 17 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність");

- долучити вихідні данні прив'язки до державної геодезичної мережі та їх походження (Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500);

- відсутні відомості про припинення права користування земельною ділянкою (стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) (т.1 а.с.203-209).

Позивачі не погоджуються з відмовою в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи таке рішення (викладене у вищевказаних листах) протиправним, звернулись до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст спірних листів від 25.01.2018 вих. № Т-124/0-344/0/17-18, О-125/0-342/0/17-18, О-126/0-341/0/17-18, О-127/0-345/0/17-18, О-128/0-343/0/17-18, О-129/0-346/0/17-18, О-130/0-347/0/17-18 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю вони фактично є рішеннями Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, якими позивачам було відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 14 Конституції України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вказує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 22 ЗК України передбачено те, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено те, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства,ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_16 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст.118 Кодексу).

Згідно ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

При цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Кодексу).

Згідно ч.10 цієї статті Кодексу відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

За правилами ч.ч.2-3 ст.50 цього Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної ОСОБА_16 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають також і акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, кадастровий план земельної ділянки.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність і вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав права відмовляти у затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, які не передбачені Земельним кодексом України.

Крім того, з аналізу наведених судом норм слідує, що відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Кодексу, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Відтак, відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена у листі від 25.01.2018 р. вих.№Т-124/0-344/0/17-18, О-125/0-342/0/17-18, О-126/0-341/0/17-18, О-127/0-345/0/17-18, О-128/0-343/0/17-18, №О-129/0-346/0/17-18, №О-130/0-347/0/17-18 є протиправною, а викладені у них підстави не передбачені чинним законодавством України.

Листи не містить визначених ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяв позивачів та вмотивованої відмови у затверджені погодженого проекту, що не може бути визнано судом правомірним.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, з огляду на положення КАС України суд зазначає те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади, перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень та виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.

Згідно до п. п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З'ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивачів та можливість його захисту в обраний ними спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою, викладеної у листах від 25.01.2018 вих.№Т-124/0-344/0/17-18, О-125/0-342/0/17-18, О-126/0-341/0/17-18, О-127/0-345/0/17-18, О-128/0-343/0/17-18, О-129/0-346/0/17-18, О-130/0-347/0/17-18, порушене право на отримання обґрунтованого рішення за їх заявами має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви від 16.01.2018 р. вх.№ Т-124/0/16-18, №О-125/0/16-18, №О-126/0/16-18, №О-127/0/16-18, №О-128/0/16-18, №О-129/0/16-18, №О-130/0/16-18 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді таких заяві позивачів відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, та повинен вирішити заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Отже, суд вважає за доцільне на підставі ч. 6 ст. 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд зазначає наступне.

Позивачами було заявлено позовні вимоги про визнання протиправними відмов у затвердженні проекту землеустрою і зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо затвердження такого проекту. При цьому, кожним із них було сплачені судовий збір в сумі 1409,60 грн., що підтверджується квитанціями (т.1 а.с.2-8).

Тобто, кожним сплачено судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру (704,80 грн. х 2).

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зазначив те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору і визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо)як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Вищевказане також відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 14.03.2017 року у справі № П/800/559/16.

Отже, у позовній заяві позивачами кожним по суті заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка оплачуються судовим збором за ставкою, визначеною у п. п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" - 1762 грн. станом на 01.01.2018 року). Тому, збір за подання позову до суду повинен становити для кожного з позивачів - 704,80 грн. (1762 грн. х 0,4).

Решту 704,80 грн. кожним із позивачів було сплачено зайво.

Відповідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону).

Повернення судового збору здійснити згідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою, викладену в листах від 25 січня 2018 року № Т-124/0-344/0/17-18, № О-125/0-342/0/17-18, № О-126/0-341/0/17-18, № О-127/0-345/0/17-18, № О-128/0-343/0/17-18, № О-129/0-346/0/17-18 та № О-130/0-347/0/17-18.

3.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів із дня набрання даним рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (вх.№Т-124/0/16-18 від 16.01.2018 року), ОСОБА_7 (вх.№ О-125/0/16-18 від 16.01.2018 року), ОСОБА_5 (вх.№ О-126/0/16-18 від 16.01.2018 року), ОСОБА_2 (вх.№ О-127/0/16-18 від 16.01.2018 р.), ОСОБА_6 (вх.№ О-128/0/16-18 від 16.01.2018 року), ОСОБА_4 (вх.№ О-129/0/16-18 від 16.01.2018 р.), ОСОБА_1 (вх.№О-130/0/16-18 від 16.01.2018 р.) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 39,0758 га, за рахунок земель СФГ "Наталка" (код ЄДРПОУ - 22223344) за межами населеного пункту на території Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та прийняти відповідне рішення із урахуванням висновків суду.

4.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 39767636) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (код - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (код - НОМЕР_3), ОСОБА_4 (код - НОМЕР_4), ОСОБА_5 (код - НОМЕР_5), ОСОБА_6 (код - НОМЕР_6) та ОСОБА_7 (код - НОМЕР_7) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. кожному.

5.Повернути ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (код - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (код - НОМЕР_3), ОСОБА_4 (код - НОМЕР_4), ОСОБА_5 (код - НОМЕР_5), ОСОБА_6 (код - НОМЕР_6), ОСОБА_7 (код НОМЕР_7) з Державного бюджету України помилкового сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. кожному.

6.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України. Відповідно до вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_17