Рішення

від 05.06.2018 по справі 910/3450/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2018Справа № 910/3450/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Любченко М.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед

про стягнення 26 727,08 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Кредобанк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед про стягнення неповернутої суми кредиту в розмірі 19 770,08 грн., прострочених відсотків в сумі 6 749,26 грн. та пені в розмірі 207,74 грн., що складає 26 727,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору №14/2016 від 02.06.2016р. про надання овердрафту в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Згідно з п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За змістом ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12.04.2018р. Господарського суду міста Києва після усунення позивачем обставин, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, судом відкрито провадження по справі №910/3450/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.04.2018р. про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02222, м.Київ, Деснянський район, вулиця Сабурова, будинок.1, кв.245.

Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою від 12.04.2018р. про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням строку зберігання .

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018р. Верховного суду по справі №911/1163/17.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою від 12.04.2018р. про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2018р., не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу норм ч.2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2016р. між Публічним акціонерним товариством Кредобанк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед (позичальник) було укладено договір №14/2016 про надання овердрафту, відповідно до п.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто, надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

У п.2.1 договору №14/2016 від 02.06.2016р. контрагентами було погоджено, що максимальний ліміт заборгованості за овердрафтом становить 20 000 грн.

Процентна ставка за користування кредитними коштами у п.2.2 спірного правочину визначена сторонами на рівні 32,0% річних.

Датою остаточного повернення овердрафту є 01.06.2017р. (п.2.4 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Пунктом 10.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №14/2016 від 02.06.2016р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.1054-10571 Цивільного кодексу України, а в частині, що не суперечить вказаним нормам та умовам договору, регулюється ст.ст.1046-1053 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказувалось вище, у п.2.1 договору №14/2016 від 02.06.2016р. контрагентами було погоджено, що максимальний ліміт заборгованості за овердрафтом становить 20 000 грн.

Пунктом 2.8 укладеного між сторонами правочину передбачено, що підставою надання овердрафту є подання позичальником в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку.

Датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку) (п.2.9 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Наразі, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими доказами не спростовані, у межах договору №14/2016 від 02.06.2016р. Товариству з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед 02.06.2016р. були надані грошові кошти з урахуванням ліміту овердрафту. Загальна сума неповернутого овердрафту становить 19 770,08 грн. Вказані обставини підтверджуються представленою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку Товариству з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед .

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги всі наявні в матеріалах справи документи, враховуючи відсутність у відповідача заперечень з приводу отримання від позивача овердрафту, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство Кредобанк належним чином виконало свої грошові зобов'язання за договором №14/2016 від 02.06.2016р. про надання овердрафту.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У п.4.1 договору №14/2016 від 02.06.2016р. визначено, що позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, визначені правочином.

Як зазначалось вище, датою остаточного повернення овердрафту є 01.06.2017р. (п.2.4 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Пунктом 4.2 спірного правочину передбачено, що повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на рахунок позичальника.

Позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання банком з усіх його поточних рахунків, відкритих в банку (його відділеннях), грошових коштів і спрямовувати їх на погашення заборгованості за овердрафтом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки. Банк списує з поточного рахунку позичальника кошти в валюті та сумі, яка необхідна для погашення заборгованості за цим договором (за змістом п.4.5 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами правочину, господарський суд дійшов висновку, що строк повернення позичальником овердрафту, отриманого від Публічного акціонерного товариства Кредобанк в межах договору №14/2016 від 02.06.2016р., настав.

Проте, за твердженнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед свої зобов'язання з повернення грошових коштів в повному обсязі виконано не було, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 19 770,08 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку відповідача.

Відповідачем доказів протилежного суду не надано, факту наявності заборгованості за овердрафтом в сумі 19 770,08 грн. не спростовано.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що зі змісту банківських виписок з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед вбачається відсутність грошових коштів, що фактично позбавило банк здійснити задоволення своїх кредиторських вимог шляхом списання грошових коштів у порядку, що визначений п.4.5 договору №14/2016 від 02.06.2016р.

За таких обставин, з огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Кредобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 19 770,08 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом зазначалось, що процентна ставка за користування кредитними коштами у п.2.2 спірного правочину визначена сторонами на рівні 32,0% річних.

В разі невиконання вимог, передбачених у п.2.5.1 цього договору (щодо обов'язкового рівня щомісячних надходжень на поточний рахунок, на якому встановлено овердрафт не менше 20 000 грн.), процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2,00% вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому не було дотримано цієї вимоги (п.2.2.1 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості за методом Факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2 цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту (п.3.2 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Пунктом 3.3 укладеного між сторонами правочину передбачено, що позичальник сплачує проценти/комісії при надходженні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за яких нараховані відповідні платежі.

Наразі, за червень 2017р. позивачем заявлено до стягнення проценти за користування овердрафтом сумі 6 749,26 грн.

Перевіривши розрахунок процентів, який наданий позивачем, суд дійшов висновку, що останній є вірним.

Враховуючи умови укладеного між сторонами правочину, господарський суд дійшов висновку, що строк внесення Товариством з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед процентів за користування овердрафтом, що були нараховані банком за вищенаведений період в межах договору №14/2016 від 02.06.2016р., настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, нараховані позичальником за означений вище період користування кредитом проценти в повному обсязі не сплачувались, що підтверджується представленими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед .

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Кредобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед про стягнення процентів за користування овердрафтом підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 207,74 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст.231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 вказаного нормативно-правового акту).

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п.2.6 договору (п.6.1 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Згідно умов п.2.6 означеного правочину за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги за цим договором (п.6.6 договору №14/2016 від 02.06.2016р.).

Наразі, за порушення відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту та внесення процентів за користування кредитом заявником було нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 207,74 грн.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 762 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Кредобанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед про стягнення 26 727,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптима-Мед (02222, м.Київ, Деснянський район, вулиця Сабурова, будинок 1, кв.245, ідентифікаційний код 37985615) на користь Публічного акціонерного товариства Кредобанк (79026, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість за кредитом в сумі 19 770,08 грн., відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 6 749,26 грн., пеню в сумі 207,74 грн. та судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.06.2018р.

Суддя М.О.Любченко