Рішення

від 01.06.2018 по справі 808/1475/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2018 року Справа № 808/1475/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишева О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

до Приватного підприємства «Гамир» (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд 146/4)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства «Гамир» (далі - відповідач) в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у розмірі 57704,34 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати сум податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, які були самостійно нараховані платником у податкових деклараціях, а також нарахованих податковим органом. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 57704,34 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/1475/18 з викликом (повідомленням) сторін на 23.05.2018.

23.05.2018 представником позивача надано заяву (вх.. № 15949) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу за місцем реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення закінчення строку зберігання . Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Приватного підприємства «Гамир» (ЄДРПОУ 35651938) зареєстровано як юридична особа 14.12.2007 року за номером державної реєстрації № 1 098 102 0000 000626 за адресою: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд 146/4. Основний вид діяльності: Надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів (КВЕД: 55.30), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Якимівське відділення).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 57704,34 грн., яка підлягає стягненню.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі наступного:

- наданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2017 рік № НОМЕР_1 від 18.02.2017 (термін сплати 30.08.2017), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 17066,88 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

- наданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2017 рік № НОМЕР_1 від 18.02.2017 (термін сплати 30.09.2017), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 17066,88 грн., яка сплачена не була та набула статусу податкового боргу;

- наданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2017 рік № НОМЕР_1 від 18.02.2017 (термін сплати 30.10.2017), якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 17066,88 грн. Відповідно до уточнюючої податкової декларації за 2017 рік № 11415 від 26.09.2017 нараховано до зменшення податкового зобов'язання в сумі 13084,61, таким чином залишок податкового зобов'язання складає 3982,27 грн., яке сплачено не було та дана сума набула статусу податкового боргу;

Крім того, на підставі проведеної контролюючим органом камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за результатами якої складений акт від 04.10.2017 № 601/08-01-12-11/35651938. На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення (форми Ш ):

- № НОМЕР_2 від 09.11.2017, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 1994,48 грн.;

- № НОМЕР_3 від 09.11.2017, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 7037,13 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були направлені на адресу відповідача 22.11.2017, проте повернуті на адресу контролюючого органу з відміткою засобів поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання . В адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Також, на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, відповідачу нарахована пеня в сумі 10556,70 грн.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання, зазначена вище, у строки, визначені Податковим кодексом України сплачена не була.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Крім того, відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вже зазначалось вище, доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку відповідачем до суду не надано.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, відповідачу 18.05.2016 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми Ю № 17-08 від 12.05.2016 на суму 12106,00 грн. та вручена уповноваженій особі 24.05.2016.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарг і вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 139,143,205,229,243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 39396146) до Приватного підприємства «Гамир» (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд 146/4, ЄДРПОУ 35651938) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Гамир» (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, буд 146/4, ЄДРПОУ 35651938), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в рахунок погашення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 57704,34 грн. (п'ятдесят сім тисяч сімсот чотири гривні тридцять чотири копійки) на р/р 33213812700399, отримувач - УК у Якимівському районі/отг.Кирилівка/18010600, банк отримувача - ГУДКС України у Запорізькій області, код 37997243, МФО 813015.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.06.2018.

Суддя О.В. Конишева