Рішення

від 01.06.2018 по справі 263/3242/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/17065/17

Провадження №2/263/262/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 червня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Чертової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Куїнджі-134 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

1. виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 21 березня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСББ Куїнджі-134 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є основним наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться у комунальній власності. У вказаній квартирі зареєстрована позивач та її син ОСОБА_2 Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 липня 2013 року позивач та її син позбавлені права на житлову площу у вказаній квартирі та зняті з реєстрації. У подальшому таке рішення скасовано. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12 листопада 2014 року у задоволенні позову Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовлено. На підставі вказаного рішення позивач повернулася до вказаної квартири та поновила реєстрацію. ОСОБА_2 до теперішнього часу до спірної квартири не повернувся, не поновив своє право на реєстрацію. Вироком Ворошилівського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року відповідач засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України та відбував покарання у Селидівській виправній колонії, після звільнення залишився у м. Донецьк, де і перебуває по теперішній час. Позивач не чинила перешкод відповідачу у користуванні спірною квартирою, але останній у такій не проживає понад 5 років. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що реєстрація відповідача перешкоджає позивачу без згоди останнього приватизувати вказану квартиру, керуючись ст. 107 Житлового кодексу УРСР, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направив.

2. заяви і клопотання:

клопотання позивача ОСОБА_1 від 01 червня 2018 року про розгляд справи за її відсутності, в якому вона заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

3. процесуальні дії суду:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив (а. с. 11).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 червня 2018 року вирішено провести заочний розгляд справи .

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

4. фактичні обставини справи, установлені судом:

Судом установлено, що на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 03 березня 1982 року № 130 ОСОБА_3, до складу сім'ї якої входять: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виданий ордер № 2415 на квартиру за адресою: вул. ОСОБА_6 (А.Куїнджі), 134, кв. 109, м. Маріуполь, Донецька область (а. с. 6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № 332651, виданого повторно Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 06 липня 2010 року, батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а. с. 23).

З ОСОБА_3 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 02 липня 2010 року № 00003963805 вбачається, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 24 квітня 1993 року зареєстрували шлюбу, про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області складено актовий запис № 635 (а. с. 21).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-НО № 475409, виданим повторно Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 02 липня 2010 року ОСОБА_4 померла 17 вересня 2008 року (а. с. 25).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 404457, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 16 жовтня 2009 року, ОСОБА_10 помер 14 жовтня 2009 року (а. с. 24).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-НО № 404457, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 16 жовтня 2009 року ОСОБА_11 помер 14 жовтня 2009 року (а. с. 24).

Рішенням Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради від 27 квітня 2011 року № 93/1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 (знято з реєстраційного обліку 21 жовтня 2008 року) визнано наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_2 дочку ОСОБА_1 Склад родини дві особи (а. с. 17).

ОСОБА_12 міського майна Маріупольської міської ради на звернення ОСОБА_1 від 24 квітня 2017 року щодо передачі квартири за адресою: АДРЕСА_3, у приватну власність повідомлено, що оскільки син останньої ОСОБА_2 не втратив право користування вказаним житловим приміщенням, питання про передачу вказаної квартири у власність ОСОБА_1 буде розглянуте лише у разі згоди ОСОБА_2 на приватизацію або визнання його таким, що втратив право користування вказаною квартирою (а. с. 8).

Відповідно до акта про непроживання та відсутності особистих речей від 21 березня 2018 року, складеного ОСББ Куїнджі 134 , ОСОБА_2 не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, з 2013 року, його місцезнаходження не відоме, особисті речі останнього у вказаній квартирі відсутні (а. с. 9).

Згідно з довідкою про звільнення серії ДОН № 37007, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Маріуполь, засуджений 15 квітня 2013 року Ворошилівським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, відбував покарання в установах державної кримінально-виконавчої служби з 22 серпня 2013 року по 22 вересня 2014 року та звільнений з Донецького слідчого ізолятору Донецької області у зв'язку із відбуттям строку покарання, та прямує до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 28).

5. Щодо порушення прав позивача та ким вони порушені, то із змісту підстав позову вбачається, що відповідачем порушуються права позивача як квартиронаймача.

6. Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що ордер виданий ОСОБА_4 на склад сім'ї із чотирьох чоловік: ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_5, ОСОБА_10 (син).

Основний квартиронаймач ОСОБА_4, а також її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_10 у зв'язку зі смертю вибули із наймачів квартири, тому рішенням органу місцевого самоврядування квартиронаймачем вказано ОСОБА_1 зі складом родини дві особи - вона та її син ОСОБА_2

Отже на теперішній час, у порядку ч. 3 ст. 64 ЖК Української РСР основним наймачем квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_1, в якій відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР має право проживати та зареєстрований її син ОСОБА_2

Згідно з ч. 2 ст. 61 ЖК Української РСР договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї (ч. ч. 1, 3 ст. 64 ЖК Української РСР).

Відповідно до ст. 107 ЖК Української РСР наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання.

На підставі викладеного, враховуючи, що після відбування покарання у вигляді позбавлення волі та звільнення у 2014 році відповідач до спірної квартири не повернувся та обрав інше постійне місце проживання, його особисті речі у вказаній квартирі відсутні, суд позбавлений можливості перевірити факт його реєстрації у м. Донецьку, оскільки воно перебуває на території, яка непідконтрольна України, необхідно дійти висновку про наявність підстав для захисту судом порушеного права позивача та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3.

При цьому суд враховує положення п. 7 ч. 3 ст. 71 ЖК Української РСР, відповідно до якого жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Разом із тим, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2, відповідно до довідки про звільнення відбув покарання у вигляді позбавлення волі та був звільнений 22 вересня 2014 року, після чого до м. Маріуполя не повернувся та вибув на постійне проживання до іншого населеного пункту.

7. Питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,8 грн., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України Про судовий збір , зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, такий покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 61, 64, 107 ЖК Української РСР, ст. ст. 5. 12, 13 , 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Куїнджі-134 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити .

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії ВК № 479750, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Куїнджі-134 , ЄДРПОУ 40772656, юридична адреса: вул. А.Куїнджі, 134, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя О.М. Музика