Рішення

від 29.05.2018 по справі 822/1625/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1625/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №38786043 від 18 грудня 2017 року управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради;

зобов'язати управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0418 га, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105 та надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:23:002:0036 за ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно договору довічного утримання від 17 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, позивач стала власником житлового будинку.

З метою державної реєстрації прав на земельну ділянку площею 0,0418 га, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105, кадастровий номер 6810100000:23:002:003, позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою.

Проте рішенням відповідача від 18 грудня 2018 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що у м. Хмельницькому по вул. Чорновола, 105 у зв'язку з тим, що відсутня підстава для реєстрації, а саме правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили задоволити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав викладених у відзиві на даний адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що оскільки державний акт про право власності на земельну ділянку виданий через чотири роки після укладення договору довічного утримання, то ОСОБА_1 не набула права власності на зазначену земельну ділянку, відтак просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 17 серпня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір довічного утримання за умовами якого ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_1 53/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за №105, що знаходиться в м. Хмельницький по вул. Чорновола.

12 березня 2011 року на ім'я ОСОБА_4 видано Державний акт Серії ЯЛ №982176 на право власності на земельну ділянку площею 0,0418 га що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105 та надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:23:002:0036.

12 травня 2017 року на підставі договору довічного утримання, серія та номер: 3-2512 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, загальною площею 77.4 кв.м., житлова площа 37.2 кв.м. за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105.

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:23:002:0036 за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105.

Разом із вказаною заявою позивачем було надано Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 Серії ЯЛ №982176 від 12 березня 2011 року та Договір довічного утримання №3-2512 від 17 серпня 2007 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 03 листопада 2017 року №37920750 зупинено розгляд заяви ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі, а саме відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відсутній правовстановлюючий документ на землю.

18 грудня 2017 року державний реєстратор прийняв рішення №38786043, яким вирішив відмовити у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105, кадастровий номер 6810100000:23:002:0036 за ОСОБА_1

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Таким чином з моменту укладення договору довічного утримання у ОСОБА_1 виникло право власності на житловий будинок вказаний у договорі.

Відповідно до п. 3 ч. 7 Договору довічного утримання №3-2512 від 17 серпня 2007 року визначено, що земельна ділянка, на якій розташований згаданий житловий будинок, не є власністю відчужувача і не знаходиться на приватизації в відділі земельних ресурсів. В разі приватизації земельної ділянки відчужувачем вона підлягає передачі по договору довічного утримання набувачу по даному договору.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 було приватизовано земельну ділянку 12 березня 2011 року, що становить майже чотири роки з моменту укладення договору довічного утримання за яким позивач набула лише право власності безпосередньо на сам будинок без земельної ділянки.

При цьому, після приватизації земельної ділянки в 2011 році, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 слід було укласти новий договір довічного утримання в якому і мало б бути зазначено право ОСОБА_1 на отримання у власність вже приватизованої земельної ділянки, як це і було передбачено п. 3 ч. 7 Договору довічного утримання №3-2512 від 17 серпня 2007 року.

Поряд з цим, суд встановив, що з поданих позивачем документів для державної реєстрації права власності на земельну ділянку (Державний акт про право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 Серії ЯЛ №982176 від 12 березня 2011 року та Договір довічного утримання №3-2512 від 17 серпня 2007 року) державний реєстратор не міг встановити право позивача на отримання у власність вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Земельного кодексу України, разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Як встановив суд, на момент укладення договору довічного утримання в 2007 році ОСОБА_4 не набув права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 105, а тому не мав права передавати її по договору довічного утримання укладеного у 2007 році, ще до приватизації ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки у 2011 році, так як вона перебувала у користуванні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №38786043 від 18 грудня 2017 року, відтак суд вважає, що вказане рішення управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Чорновола, 105, Хмельницький, Хмельницька область, 29001, код НОМЕР_1) до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (вул. Пилипчука, 3, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 36450818) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 травня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_5