Рішення

від 04.06.2018 по справі 818/1688/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. Справа №818/1688/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.04.2018 № 205 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня № 851 та п. "г" ст. 3 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб з 1 жовтня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності. Після ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 01.10.2017, позивач звернувся до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про встановлення п'ятикратного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, у відповідь позивач отримав рішення про відсутність підстав для такого перерахунку, із чим не погоджується та звернувся до суду за захистом своїх законних прав. Зазначає, що позивач має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом 3 групи та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Позивач вважає, що з 01.10.2017 у відповідності до ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

18.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, зазначає, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але не під час знаходження на дійсній строковій службі, тому норми Постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 на позивача не розповсюджуються. Зазначає, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвалідністю, тобто даний перерахунок передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Відповідач зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а під час участі в учбових зборах, у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував на учбових зборах з 11.02.1987 по 07.05.1987 при військовій частині 61753, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у вказаний період, що підтверджується довідкою військової частини 61753 від 07.05.1987 № 284 та архівною довідкою Галузевого державного архіву Міноборони від 02.10.2009 № 42374 (а.с. 12,13).

Згідно довідки Серії 10 ААБ № 213193 та експертного висновку від 01.11.2012 № 13589 позивач є особою з 3 групою інвалідності безтерміново по захворюванню пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 14,15) та у відповідності до посвідчення Серія А № 152672 С позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с. 26).

Позивач 30.03.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 24).

Рішенням від 04.04.2018 № 205 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, та зазначив, що позивач отримує пенсію у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 № 851 не має. У рішенні про відмову відповідач також зазначив, що позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а під час участі в учбових зборах, у зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 25).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 58 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", що набрав чинності з 12.05.1992.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 цього Закону України Про військовий обов'язок і військову службу щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 № 1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Стаття 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи передбачає право на пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно із ч. 1 ст. 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 названої статті особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Частина 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особам, які брали участь в інших ядерних аварій та випробувань; особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.

Натомість позивач вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 11.02.1987 по 07.05.1987 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (призваний на учбові збори).

На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв'язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи .

Частина 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи передбачає призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного суду України, викладені в постанові від 01.03.2016 по справі № 398/5910/14-а. Так, судом зазначено, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями. До військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, судом встановлено, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до пенсійного органу лише 30.03.2018.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , якою визначаються строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, право на перерахунок пенсії у позивача виникає з 30.03.2018, а не з 01.10.2017. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 визначено, що перерахунок пенсії відбувається за бажанням особи, що в даному випадку, було реалізовано позивачем саме 30.03.2018, що підтверджується відповідною заявою позивача.

Крім того, слід зазначити, що в даному випадку, належним способом захисту права позивача є не зобов'язання призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_2, а зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно поданої 30.03.2018 відповідної заяви, оскільки у суду відсутнє право зобов'язувати вчиняти дії на майбутнє, а захисту підлягає вже порушене право.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне із урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та п. "г" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 30.03.2018 з урахуванням вже виплачених сум.

Враховуючи викладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 04.04.2018 № 205 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 30.03.2018.

Зобов'язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Пилипа Орлика, 6, ідентифікаційний код 40384385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Дачна, 1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до п. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 та п. "г" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 30.03.2018 з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко