Рішення

від 05.06.2018 по справі 826/2900/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2018 року № 826/2900/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Престиж Безпека Євро до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Престиж Безпека Євро (далі - ПП Престиж Безпека Євро ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2017 року № 00008651402 та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що після проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Профі Хаус за травень 2015 року відповідачем складено Акт перевірки від 30 жовтня 2017 року № 442/26-15-14-02-04/36355788.

За висновками Акту від 30 жовтня 2017 року встановлені порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2015 року у сумі 82 167 грн., на підставі чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З висновками Акту від 30 жовтня 2017 року та податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, а також вимогам чинного податкового законодавства України. Зокрема, стосовно висновку про нереальність та непідтвердженість господарських операцій із ТОВ Профі Хаус , щодо якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100000000264, позивач зазначає, що наявність відомостей про реєстрацію зазначеного підприємства за грошову винагороду, без мети у подальшому здійснювати фінансово-господарську діяльність не свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Профі Хаус , а крім того обвинувального вироку за результатами розгляду кримінального провадження немає, що виключає будь-які висновки про наявність злочину з боку товариства.

Крім того, позивач стверджує, що під час проведення перевірки сталося викрадення первинних бухгалтерських документів - договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт, актів звірок, рахунків, листування з контрагентами за період 2015-2017 років, у зв'язку з чим у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за ознаками частини першої статті 185 КК України, про що своєчасно було повідомлено перевіряючий орган.

Разом з тим, відповідач на повідомлені обставини не зважив та розцінив відсутність первинних бухгалтерських документів як їх ненадання для перевірки, у зв'язку з чим і зробив хибні висновки у Акті від 30 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 15 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2900/18, визначено розгляд провадити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано відповідачу строк для подачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також для подачі відзиву на позовну заяву.

19 квітня 2018 року відповідачем подано до суду клопотання про вихід із спрощеного провадження та розгляду справи за загальною процедурою у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Ухвалою суду від 30 квітня 2018 року у задоволенні заявленого клопотання відповідачу відмовлено.

19 квітня 2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачаються заперечення проти тверджень позивача та аргументи стосовно правомірності дій та висновків ГУ ДФСУ у м. Києві, а 03 травня 2018 року позивачем подано відзив на позов.

Оцінивши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

30 червня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві направлено письмовий запит № 19063/10/26-15-14-02-04 до ПП Престиж Безпека Євро щодо надання інформації та пояснень з документальними підтвердженнями по взаємовідносинах із ТОВ Профі Хаус за травень 2015 року.

01 серпня 2017 року відповідачем отримано відповідь від ПП Престиж Безпека Євро № 16/1, з якої вбачається, що у травні 2015 року ПП Престиж Безпека Євро дійсно мало договірні стосунки з ТОВ Профі Хаус на загальну суму 493 000,00 грн., у тому числі ПДВ 82 166,67 грн. щодо надання комплексу послуг, які були надані у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, проте, позивачем не було додано документальних підтверджень по зазначених взаємовідносинах із ТОВ Профі Хаус за травень 2015 року.

Відповідно до чинного податкового законодавства основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових встановлених законодавством доходів.

Тому, з урахуванням не направлення позивачем запитуваних документів до контролюючого органу, ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 12 жовтня 2017 року № 10627 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП Престиж Безпека Євро з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ Профі Хаус .

17 жовтня 2017 року відповідно до зазначеного наказу уповноваженими особами відповідача розпочато позапланову виїзну документальну перевірку ПП Престиж Безпека Євро , у зв'язку з чим 20 жовтня 2017 року з метою вручення запиту про надання документів у зв'язку з перевіркою головним ревізором-інспектором Черновим Р.В. здійснено виїзд за податковою адресою позивача: м. Київ, вул. Івашкевича, 5 кв. 71, проте, за зазначеною адресою будь-які особи були відсутні, про що складено акт від 20 жовтня 2017 року про неможливість вручити запит.

Перевірка тривала з 17 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2017 року та по її закінченню складено Акт № № 442/26-15-14-02-04/36355788 від 30 жовтня 2017 року, відповідно до висновків якого: за період з 01 по 31 травня 2015 року ПП Престиж Безпека Євро задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 620 грн. Проте, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження за вказаний період у сумі 82 167,00 грн. в результаті порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим 17 листопада 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00008651402 на зазначену суму, яке оскаржується у даній адміністративній справі.

Водночас, 23 жовтня 2017 року за вихідним номером 2310 ПП Престиж Безпека Євро повідомило ГУ ДФС у м. Києві про те, що 20 жовтня 2017 року (під час проведення перевірки) в період часу з 12.00 по 13.30 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т Правди, 12-в шляхом сканування сигналізації з автомобіля марки Форд, д.н.з. НОМЕР_1, таємно викрала сумку з талонами на бензин та первинними бухгалтерськими документами ППм Престиж Безпека Євро , а саме: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, акти звірок, рахунки, листування з контрагентами та інші документи за період 2015-2017 років, чим спричинили матеріальну шкоду гр. ОСОБА_3

21 жовтня 2017 року у ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за № 12017100070004540 за частиною першою статті 185 КК України.

У повідомленні від 23 жовтня 2017 року позивач просив відповідача надати час для відновлення документів.

Зазначені обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи: копією довідки про реєстрацію заяви ГУ Національної поліції у м. Києві Подільським управлінням поліції за № 14685-1/125/53-17 від 23 жовтня 2017 року, копією витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження від 21 жовтня 2017 року, копією повідомлення про початок досудового розслідування за № 14685/125/53-17 від 23 жовтня 2017 року.

25 жовтня 2017 року позивач направив аналогічне повідомлення і до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві, у якому перебуває на податковому обліку, з проханням надання часу для відновлення документів.

28 жовтня 2017 року у газеті Урядовий кур'єр опубліковано оголошення про викрадення первинних бухгалтерських документів за період 2015-2017 роки ПП Престиж Безпека Євро .

Таким чином, повідомлення про втрату первинних бухгалтерських документів ПП Престиж Безпека Євро відповідач отримав під час проведення перевірки цього підприємства, а саме: 23 жовтня 2017 року, про що свідчить штамп контролюючого органу, а ДПІ у Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві, у якому перебуває на податковому обліку позивач, отримала аналогічне повідомлення 25 жовтня 2017 року.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Отже, наявні у справі докази дають підстави для висновку, що позивач дотримався зазначеної норми податкового законодавства та своєчасно повідомив контролюючі органи про втрату первинних бухгалтерських документів ПП Престиж Безпека Євро та про порушення у зв'язку з цим кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР.

За таких обставин, твердження відповідача щодо свідомого ненадання позивачем документів, які б підтверджували показники, відображені платником податків у податковій звітності, що стало у подальшому підставою для негативних висновків Акту від 30 жовтня 2017 року та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивачем надано до матеріалів справи докази порушення кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, щодо якого проводиться досудове слідство, про результати якого невідомо, а також докази своєчасного повідомлення про такі обставини контролюючих органів.

Стосовно тверджень відповідача щодо непідтвердженості реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Профі Хаус , про що також йдеться у Акті від 30 жовтня 2017 року, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до вимог пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, предметом доказування у даній адміністративній справі крім іншого є також реальність господарських операцій між ПП Престиж Безпека Євро та ТОВ Профі Хаус за травень 2015 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Як зазначає відповідач, свідоцтво платника податків ТОВ Профі Хаус анульовано 26 жовтня 2015 року, остання податкова звітність зазначеним товариством подавалася за вересень 2015 року.

Із викладено вбачається, що на травень 2015 року, що перевірявся відповідачем ТОВ Профі Хаус рахувалося як платник ПДВ та подавав податкову звітність, а отже, висновки про те, що взаємовідносини позивача із ТОВ Профі Хаус у травні 2015 року носили характер фіктивності та створювалися без мети настання правових наслідків є передчасними, оскільки переконливих доказів на підтвердження зазначених обставин у цій частині суду не надано.

Відтак, для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарських операцій; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Оскільки первинні бухгалтерські документи ПП Престиж Безпека Євро за 2015-2017 роки, як стверджує позивач, були викрадені невідомою особою 20 жовтня 2017 року, що стало причиною не подання зазначених документів для перевірки, щодо обставин викрадення триває досудове розслідування, то встановити вищенаведені факти та підтвердити або не підтвердити реальність здійснення господарських операцій, здійснених у травні 2015 року між ПП Престиж Безпека Євро та ТОВ Профі Хаус без таких документів, об'єктивно неможливо.

За таких обставин, за умов відсутності можливості дослідження первинної бухгалтерської звітності за травень 2015 року в частині здійснення реальних фінансово-господарських операції між ПП Престиж Безпека Євро та ТОВ Профі Хаус з причини їх вибуття із володіння позивача внаслідок викрадення, щодо якого триває досудове розслідування, винесення податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2017 року № 00008651402 є передчасним та протиправним.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивачем сплачено судові витрати у виді судового збору у розмірі 1 762, 00 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ Приватбанк №0.0.966020302.1 від 16 лютого 2018 року, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17 листопада 2017 року № 00008651402.

Присудити на користь Приватного підприємства Престиж Безпека Євро (код ЄДРПОУ 36355788, м. Київ, вул. Івашкевича, 5, кв. 71, 01074) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) сплачений судовий збір у розмірі 1 262,00 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві грн. 00 коп.).

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда