Ухвала

від 05.06.2018 по справі 920/405/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

05.06.2018 Справа № 920/405/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

розглянувши матеріали № 920/405/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Друкарський дім Папірус , м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Логіка , м. Суми

про стягнення 124 604,05 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулось ТОВ Друкарський дім Папірус з позовом до ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Логіка , відповідно до якого просить суд стягнути з ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Логіка на свою користь суму заборгованості за договором на виготовлення поліграфічної продукції №49 від 07.12.2016 у розмірі 72544,20грн., пеню в сумі 16473,73 грн., проценти у розмірі 50% річних в розмірі 24830,65грн., інфляційне збільшення боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 10755,47 грн., що складає загальну суму 124604,05грн.; стягнути з ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Логіка на свою користь судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1869,06грн., сплаченого при поданні позовної заяви; з судового збору у розмірі 881,00грн., сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову; з витрат на професійну правничу допомогу розмірі 7300,00 грн.

Крім того, позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 1191к від 01.06.2018) шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Логіка , у межах ціни позову, а також шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-якого рухомого та/або нерухомого майна, яке є власністю відповідача і на яке може бути звернуто стягнення.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову .

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає з огляду на те, що вона не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову, заявник лише зазначає про те, що керівник ТОВ ВКП Логіка уникає зустрічей та будь-яких контактів , спрямованих на врегулювання питання погашення спірної заборгованості.

У спірних відносинах предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за виготовлення поліграфічної продукції.

З матеріалів справи не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

При цьому, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно відповідача зникне, а також не надано будь-яких відомостей стосовно наміру відповідача відчужити майно, зазначене позивачем в своїй заяві про вжиття заходів по забезпеченню позову (як-то, пошук покупців нерухомості, землі або авто, розміщення об'яв стосовно продажу майна) - матеріали оскарження не містять і позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову - не додані.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення у позову у справі №920/405/18 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Друкарський дім Папірус - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.06.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя В.Л.Котельницька