Рішення

від 31.05.2018 по справі 920/202/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2018 Справа № 920/202/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи № 920/202/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030, код 40447041),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АНДІ (вул. Д. Коротченка, буд. 19/2, м. Суми, 40034, код 23825401),

про стягнення 9 820 грн. 61 коп. на підставі договору оренди комерційної нерухомості № 59Е000-424/17, укладеного між сторонами 07.07.2017 ,

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.12.2017

Від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 820 грн. 61 коп., з яких: 9 498 грн. 72 коп. - основного боргу, 293 грн. 98 коп. - пені, 27 грн. 91 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди комерційної нерухомості № 59Е000-424/17 від 07.07.2017, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав. На адресу суду повернуто ухвалу господарського суду Сумської області від 10.04.2018 про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: 40034, м. Суми, вул. І. Сірка, б. 19/2, з відміткою на конверті за закінченням терміну зберігання . В подальшому ухвали суду надсилались на зазначену адресу, докази їх отримання відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив:

07 липня 2017 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Сумської філії ПАТ Укртелеком і Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АНДІ був укладений договір оренди нерухомого майна №59Е000-424/17 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Суми на другому поверсі 3-поверхового будинку АТС-33 (літ. А-ІІІ) та гаражі (літ. Б, Б-1 за технічним паспортом) по вул. Нижньосироватська, 64, загальною площею 497,9 кв.м, в тому числі коефіцієнт загальних площ 1,0 (приміщення №№ 57,58,59,60 лі. А-ІІІ площею 70,0 кв.м. та приміщення літ. Б, Б-1 площею 236,0 кв.м. та 191,9 кв.м. згідно з планом за поверхами) для розміщення офісу та складу.

Відповідно до п. 2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку № 1 до цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу майно згідно підписаного сторонами договору актом приймання-передачі від 07.07.2017 (а.с. 20).

Згідно п. 3.1. Договору за домовленістю сторін орендна плата складається з плати за приміщення: починаючи з 07.07.2017, 20,00 грн. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 1400,00 грн. за 70,0 кв.м без ПДВ за місяць та 8,33 грн. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 3564,40 грн. за 427,9 кв.м без ПДВ за місяць; плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 214,88 грн. за 497,9 кв.м без ПДВ за місяць. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Відповідно до п. 6.1.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не сплачував орендну плату у строки, встановлені Договором, і за період з грудня 2017 по січень 2018 виникла заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 9 498 грн. 72 коп., що підтверджується відповідним розрахунком позовних вимог /а.с. 23/, а також копіями рахунків, які долучені до матеріалів справи /а.с. 24-26/.

Визначення орендної плати міститься у пункті 1 статті 286 Господарського кодексу України, згідно якого орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому пункт 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи те, що відповідачем не подано суду доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень таким вимогам, суд дійшов до висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 9 498 грн. 72 коп. заборгованості з орендної плати за період з грудня 2017 по січень 2018.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 293 грн. 98 коп. пені, нарахованої за період з 21.01.2018 по 26.02.2018, відповідно до умов п. 8.2 Договору, яким передбачено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, стягнення пені передбачено умовами Договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 293 грн. 98 коп. пені, нарахованої за період з 21.01.2018 по 26.02.2018, визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 27 грн. 91 коп. - 3 % річних за період з 21.01.2018 по 26.02.2018.

Судом перевірено розрахунок позовних вимог в цій частині та встановлено, що нарахування здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 27 грн. 91 коп. - 3 % річних за період з 21.01.2018 по 26.02.2018.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АНДІ (40034, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 19/2, код 40447041) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Сумської філії ПАТ Укртелеком (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 23825401) 9 498 грн. 72 коп. - основного боргу, 293 грн. 98 коп. - пені, 27 грн. 91 коп. - 3% річних, 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 04.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_2