Рішення

від 04.06.2018 по справі 826/4798/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 04 червня 2018 року                      № 826/4798/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи  (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом   Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Донхімоптторг» про                стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 75  069,78 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була. Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) направлялася на адресу відповідача, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою та з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донхімоптторг» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень. Станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донхімоптторг» зареєстровано в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” і Прикінцевих положень вказаного Закону, несе обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, фізичним особам, що працювали за Списками № 1 та № 2. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 N 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Для вказаних платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV. Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: - п.“а” працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; - п.“б”-“з”, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо. Згідно пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції станом на час виникнення заборгованості) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663) (далі - Інструкція). Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції). Як передбачено пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Аналіз викладених норм свідчить про те, що у позивача підстави для пред'явлення відповідних позовних вимог про стягнення з відповідача щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій виникають з наступного дня після 25 числа в разі невиконання відповідачем свого обов'язку по добровільному внесенню до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячних сум таких витрат. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня 2017 р. по березень 2018 р. в сумі 75  069,78 грн. Позивачем на адресу відповідача надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за Списком № 1 з вересня 2017 р. по березень 2018 р. на загальну суму 75  069,78 грн. Проте відповідно до наданих копій поштових конвертів надіслана кореспонденція поверталась на адресу УПФУ не врученою та з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», «не значиться». Суд вважає, що відповідно до вимог законодавства органи УПФ зобов'язані лише надіслати платникам страхових внесків розрахунки шляхом їх направлення рекомендованими листами за адресами, зазначеними згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Чинне законодавство не ставить в обов'язок органам УПФ з'ясовувати причини неотримання платником поштових відправлень, надісланих за його поштовою адресою в установленому порядку.      При цьому суд констатує, що поштові відправлення повернуті   органами поштового зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо є належним підтвердженням виконання вимог чинного законодавства щодо їх надсилання. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Враховуючи те, що відповідачем у встановлений судом строк та станом на день розгляду справи не надано відзиву проти позову та не спростовано доводів позивача щодо наявності заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову. Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає. Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ:            1. Позов  задовольнити повністю.            2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донхімоптторг» (02090, м.Київ, вул. Азербайжанська 20, код ЄДРПОУ 31534285) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (02225, м.Київ, вул. Каштанова, 6, код ЄДРПОУ 40379527) заборгованість у розмірі 75  069,78 грн. (сімдесят п'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень 78 копійок) по невідшкодованим сумам фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України. Суддя                                                                                                О.В. Патратій