Постанова

від 15.05.2018 по справі 804/89/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2018 рокусправа № 804/89/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Шлай А.В.

           судді:                     Прокопчук Т.С. Круговий О.О.

за участю секретаря судового засідання:          Горшков В.В.

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі № 804/89/18 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради, про застосування заходів реагування,-          

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року задоволено адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта - будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Любарського, 84 Комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26462809) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було розглянуто справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та без надання можливості відповідачу висловити свою думку з приводу пред'явленого адміністративного позову. При прийнятті рішення суд не врахував, що зупинка експлуатації будівлі Комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради позбавить учнів, що в ньому навчаються, конституційного права на середню загальну освіту, передбаченого статтею 53 Конституції України. Також суд проігнорував ту обставину, що відповідач не має власних коштів, а фінансування відбувається за рахунок коштів Департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради. Крім того, суд задовольнив позов, застосувавши заходи реагування, за відсутності припису, як обов'язкової вимоги про усунення виявлених порушень, що свідчить про передчасність пред'явленого позову.

У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги апеляційної скарги та пояснили суду, що Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради укладено договір про надання послуг з проектування автоматичної пожежної сигналізації. Відповідачем також вживаються заходи по усуненню порушень, виявлених під час перевірки, доказом чого є Акт № 437 від 14.05.2018 року.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та пояснив суду, що відповідачем дійсно вживаються заходи, спрямовані на усунення порушень, проте ця обставина жодним чином не впливає на правильність рішення суду першої інстанції. На стадії апеляційного провадження позивач не відмовляється від позову, наполягаючи на застосуванні заходів реагування.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі:

29 вересня 2017 року на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 р. № 643 “Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки”, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято Наказ № 53 “Про проведення перевірок”. У період з 20 жовтня 2017 року по 02 листопада 2017 року відповідно до наказу від 20.09.2017 р. № 53, посвідчення на перевірку № 1133 від 05.10.2017р., фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунальним закладом освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради, а саме, перевірено приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Любарського, 84. За результатами перевірки складено акт № 672 від 02.11.2017 р., копія якого вручена посадовій особі школи 02.11.2017 року. Заперечення або зауваження на акт перевірки не висловлені.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками перевірки відповідача позивачем виявлено порушення вимог пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров'ю людей. Оскільки на час звернення позивача до суду порушення не усунуті, позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Скаржник вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції. На його думку, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд допустив порушення норм процесуального права.

Здійснюючи перевірку зазначених доводів скаржника, колегія суддів керується Кодексом адміністративного судочинства України, Главою 10 якого визначені правила спрощеного позовного провадження. Згідно статті 257 Кодексу за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а також може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Зважаючи на те, що справа за позовом про застосування заходів реагування не включена до наведеного переліку справ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не допустив порушення норм процесуального права.

          Частиною 4 статті 260 Кодексу передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин (частина 5 статті 260 Кодексу).

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 31 січня 2018 року направив до суду першої інстанції письмовий відзив на адміністративний позов. Проте, заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ним не подавалась. Відзив на позовну заяву, у свою чергу, також не містив жодних заперечень проти визначеної судом першої інстанції процедури розгляду справи.

          Зважаючи на наведені обставини, суд першої інстанції, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, не допустив порушень норм процесуального права, тому наведені скаржником в цій частині доводи є безпідставними.

Щодо доводів скаржника про порушення конституційних прав учнів на здобуття освіти внаслідок застосування судом заходів реагування.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Виявлені позивачем під час перевірки порушення, у тому числі, правил пожежної безпеки, створюють загрозу життю і здоров'ю учнів, порушують їх право на безпечні умови навчання. Звернення позивача, як контролюючого органу, до суду з позовом про вжиття заходів реагування, спрямовано, перш-за все, на попередження нещасних випадків і недопущенню настання негативних наслідків.

Крім того, Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 974 від 15.08.2016 року (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за № 1229/29359), є обов'язковими для виконання вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, аспірантами, докторантами, керівниками, педагогічними, науковими, науково-педагогічними, технічними працівниками, спеціалістами і обслуговувальним персоналом цих закладів та установ (далі - учасники навчально-виховного процесу). Забезпечення пожежної безпеки в організаціях, на підприємствах системи освіти України здійснюється згідно з Правилами пожежної безпеки. Пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Наведені скаржником доводи про відсутність власних коштів для встановлення, у тому числі, автоматичної пожежної системи, пожежних гідрантів, протипожежних дверей та інш., колегія суддів вважає неспроможними, оскільки дотримання Правил пожежної безпеки у закладах освіти не ставиться законодавцем у залежність від його фінансових можливостей.

Щодо доводів скаржника про передчасність звернення позивача до суду з огляду на відсутність припису на усунення порушень.

Право на звернення до суду та способи судового захисту визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якою визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області реалізувало свої повноваження, визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, у тому числі, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Зважаючи на відсутність встановленої законодавцем обов'язкової послідовності дій контролюючого органу (перевірка-припис-звернення до суду), висновок скаржника про можливість звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування виключно після внесення припису і перевірки його виконання, на думку колегії суддів, є помилковим.

Щодо доводів скаржника про усунення ним порушень, виявлених під час перевірки, що підтверджується Актом позапланової перевірки № 437 від 14.05.2018 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кодексом також визначені підстави для скасування оскарженого рішення суду, якими є його незаконність та необґрунтованість.

Надані скаржником додаткові документи, у тому числі, Акт позапланової перевірки № 437, були складені після ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення. На час розгляду справи ( з 04 січня по 07 лютого 2018 року) докази, які б свідчили про відсутність підстав для задоволення позову, у тому числі, докази усунення виявлених під час перевірки порушень, суду не надані.

Наведені скаржником доводи про незаконність та необґрунтованість судового рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому підстави для його скасування відсутні. Кодекс адміністративного судочинства визначає єдину процесуальну можливість для визнання нечинним судового рішення – відмова позивача від позову, примирення сторін під час апеляційного провадження (стаття 314 Кодексу). Проте, позивач відмовився від застосування судом такої процедури, наполягаючи на правильності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 43” Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 804/89/18– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 травня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

          Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Головуючий суддя:                                                                                А.В. Шлай

           Суддя:                                                                                Т.С. Прокопчук

           Суддя:                                                                                О.О. Круговий