Рішення

від 22.05.2007 по справі 5619-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем

України

22.05.2007

Справа №2-25/5619-2007

За позовом Державного підприємства

«Феодосійський морський торговельний порт», м. Феодосія, вул.. Горького, 14,

До відповідача Малого приватного

підприємства «ТО-Труд», м. Феодосія, Керченське шосе, 22, к. 2. 

Про стягнення авансу у сумі

25000,00 грн., пені у сумі 22625,00 грн. та розірвання договору.

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача - Павлов В.О., ю/к.,

дов. № 10/16 від 16.02.07р.  

Від відповідача - не з'явився  

Обставини справи:

Державне підприємство

«Феодосійський морський торговельний порт» звернулось у господарський суд АРК

із позовом до Малого приватного підприємства «ТО-Труд» у якому просить стягнути

з відповідача суму пені за порушення строку виконання зобов'язань у розмірі

22625,00 грн., суму авансу у розмірі 25000,00 грн., що перерахований у рахунок

виконання робіт передбачених договором № 4/06 від 20.03.2006р., розірвати

договір № 4/06 від 20.03.2006р., а також стягнути витрати по сплаті державного

мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

позивачем перераховано відповідачу авансовий платіж відповідно до умов договору

за № 4/06 від 20.03.2006р., однак відповідач не виконав роботи передбачені

договором та не оплатив суму пені передбачену угодою, також міститься посилання

на положення ст..ст. 525-528, 546,549, 551, 611, 612, 622-623 Цивільного

кодексу України.

Розгляд справи відкладався у

порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судове засідання

з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове

засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документально

обґрунтований відзив на позов не надав.  

Справа розглядається за наявними

матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2006р. між Державним

підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Малим приватним

підприємствома «ТО-Труд» укладено договір за № 4/06.

Відповідно до умов вказаного

договору Підрядник (відповідач) зобов'язався виконати по завданню Замовника

(позивача) у відповідності з умовами дійсної угоди роботи по виготовленню

залізобетонних опорних плит, а Замовник у свою чергу прийняти та оплатити ці

роботи на умовах цього договору. 

П. 3.1. угоди передбачено, що

вартість усіх робіт, що доручені Підряднику складає 49500,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 3.2. договору Замовник

(позивач) у продовж п'яти банківських днів з моменту підписання договору,

перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника (відповідача) аванс у розмірі

50% від загальної суми договору. 

На виконання взятих на себе

зобов'язань позивачем згідно платіжного доручення № 1310 від 23.03.2006р.

(арк.. спр. 19) здійснено передплату за виготовлення залізобетонних опорних

плит по рахунку № 17 від 21.03.2006р. у сумі 25000,00 грн.

Згідно п. 4.1. договору Підрядник

(відповідач) приступає до роботи після перерахування Замовником авансового

платежу, зазначеного у п. 3.2. договору та зобов'язується виконати передбачені

договором роботи в продовж 60 робочих днів з моменту надходження авансового

платежу на розрахунковий рахунок Підрядника.

Листом від 19.05.2006р. за № 18/06

(арк.. спр. 16) відповідач у зв'язку із форс-мажорними обставинами просив

позивача продовжити строк виконання робіт за договором від 20.03.2006р за №

4/06 до 30.06.2006р., при цьому надано графік виконання робіт.

Позивачем листом від 16.06.206р. за

№ 3/90-ю погоджено продовжити строк виконання робіт за договором за умови

оплати пені у розмірі 0,5% від суми авансового платежу за кожен день

прострочення.

Однак відповідачем взяті на себе

зобов'язання на момент розгляду справи не виконано, доказів виконання не

надано.

Згідно до ст.. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання 

та  інші  учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до

вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного

кодексу України одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не  допускається,  якщо 

інше  не   встановлено договором або законом,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  Цивільного 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до 

звичаїв  ділового  обороту 

або  інших  вимог, 

що  звичайно ставляться.  

Таким чином суд вважає, що вимоги

про стягнення з відповідача суми авансу у розмірі 25000,00 грн. є

обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а отже підлягають

задоволенню.

Також позивач просить стягнути суму

пені у розмірі 22625,00 грн. відповідно до п. 7.2.1. договору, згідно з яким за

порушення строків виконання робіт Підрядник оплачує Замовнику пеню у розмірі

0,5% від суми авансового платежу за кожен день прострочення.

Ст.. 230 Господарського кодексу

України встановлено, що штрафними санкціями у цьому  Кодексі визнаються господарські санкції у

вигляді грошової  суми  (неустойка, 

штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у

разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання. 

Згідно ст.. 549 Цивільного кодексу

України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник

повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного 

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже вимоги позивача про стягнення

суми пені у розмірі 22625,00 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем порушено та

не виконано зобов'язання за договором, позивач просить розірвати договір за №

4/06 від 20.03.2006р., укладений між сторонами.

Ст.. 611 Цивільного кодексу України

передбачені правові наслідки порушення зобов'язання встановлені договором або

законом, зокрема розірвання договору.

Згідно ст.. 612 цього кодексу

боржник  вважається  таким, 

що  прострочив,  якщо 

він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,

встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2. ст.. 651

Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням

суду на вимогу однієї із сторін у 

разі  істотного  порушення 

договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем

порушено зобов'язання за договором щодо його виконання та строків встановлених договором

для виконання робіт, суд вважає за можливе розірвати договір за № 4/06 від

20.03.2006р. укладений між Державним підприємством «Феодосійський морський

торговельний порт» та Малим приватним підприємством «ТО-Труд».

Виконання цивільних обов'язків згідно

ст.. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором

або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що

відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за

договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та

підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок

неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме

на нього.  

У судовому засіданні 22.05.2007р.

за згодою сторони у справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З огляду на викладене, керуючись,

ст.. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 14, 525, 526, 549, 611,

612, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського

процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити. 

2.          Стягнути з Малого приватного

підприємства «ТО-Труд» (м. Феодосія, Керченське шосе, 22, к. 2; п/р 26004024101

в СФАБ «Автозазбанк» м. Сімферополя, МФО 384737, ЗКПО 23202031) на користь

Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» (м.

Феодосія, вул.. Горького, 14; п/р 26009301351279 в Феодосійському відділенні

«Промінвестбанк», МФО 324388, ЗКПО 01125577) суму авансу у розмірі 25000,00

грн., суму пені у розмірі 22625,00 грн., витрати по сплаті державного мита у

сумі 561,25 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. 

3.          Розірвати договір № 4/06 від

20.03.2006р. укладений між Державним підприємством «Феодосійський морський

торговельний порт» (м. Феодосія, вул.. Горького, 14; ЗКПО 01125577) та Малим

приватним підприємством «ТО-Труд» (м. Феодосія, Керченське шосе, 22, к. 2; ЗКПО

23202031).        

Видати наказ після набуття рішенням

законної чинності.

Рішення оформлене та підписане

29.05.2007р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова

О.Ю.