Постанова

від 18.06.2007 по справі 6/81-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м.

Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" червня 2007 р.

Справа № 6/81-64А.

За 

позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в особітериторіального     управління Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті у Волинській області

до  

Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1700,00 грн.

Ззаступник голови суду

господарського

суду Волинської області, суддя

Пахолюк В.А.     

       Представники:

Від позивача:  Драган П.І., дов. №41/2-84595 від 13.12.06р.

Від відповідача: не прибув

Суть спору:

      Позивач- 

Головна  державна  інспекція 

на  автомобільному транспорті  в 

особі  Територіального  управління 

Головної  державної   інспекції 

на  автомобільному  транспорті  

у  Волинській  області 

просить  стягнути  з 

відповідача-підприємця ОСОБА_1,

м. Ківерці  1700 

грн.  фінансової   санкції 

за  допущенне  ним 

правопорушення  законодавства  про 

автомобільний  транспорт  на підставі 

постанови начальника 

територіального  управління   Головавтотрансінспекції  у 

Волинській  області  від 27.09.06р.   НОМЕР_1.

       Відповідач   в судовому засіданні  та у поданому на адресу суду письмовому

поясненні позов не визнає.

      Враховуючи    достатність 

доказів   у  даній 

справі та  наявність письмової

згоди сторін,  суд приходить до

висновку  про    розгляд справи   по 

суті на підставі п.3 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства

України..

       Судом встановлено.

Керуючись Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про

автомобільний  транспорт  від 23.02.2006 р. №І492-ІУ (надалі - Закон),

„Порядком  здійснення державного контролю

на автомобільному транспорті, затвердженим постановою КМУ рід 08 11 2006р. №

1567 (надалі - Порядок), „Положенням про Головну державну інспекцію на

автомобільному транспорті", затвердженим постановою Кабінету Міністрів

України від 08.09.2004р. №1190 та „Положенням про територіальні органи Головної

державної інспекції на автомобільному транспорті", затвердженим наказом

Міністерства транспорту та зв"язку України від 14.12.2005р. №888 та

зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за №1573/11853

08.11.2006 р. державними інспекторами територіального управлінням Головної

державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області був

проведений державний контроль автомобільних перевізників шляхом проведення

рейдової перевірки транспортних засобів у м.Ківерці. Під час перевірки

транспортного засобу марки ВАЗ 21051, держ. номер НОМЕР_2, який належить

ОСОБА_1, було виявлене порушення транспортного законодавства, відповідальність

за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний

транспорт".

         Відповідно до Порядку здійснення

державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою КМУ

рід 08 11 2006р. № 1567  начальником

територіального управління головавтотрансінспекції   у Волинській області була винесена постанова

від 27.09.2006 р. НОМЕР_1 про застосування до суб'єкта підприємницької

діяльності фінансових санкцій  в сумі,

визначеній абз. З частини першої ст.60 Закону- 1700 грн., яка була

направлена  відповідачу за його

місцезнаходженням та ВДВС у Ківецівському 

районі рекомендованим листом . Відділом державної виконавчої служби у

Ківецівському районі відмовлено у відкритті виконавчого провадження,

посилаючись на те, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить

положень, згідно яких постанови про застосування фінансових санкцій підлягають

виконанню державною виконавчою службою.

          Згідно п. 28 Порядку фінансова

санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у

постанові рахунок не пізніше ніж через п'ятнадцять днів після отримання ним

копії постанови, або згідно п. 32 протягом десяти днів після її винесення може

бути оскаржена до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

              Згідно  ч.2  

ст.19  Конституції     України органи   державної 

влади  та  органи місцевого    самоврядування ,їх  посадові 

особи  зобов'язані  діяти лише 

на  підставі, в межах  повноважень 

та   у  спосіб, 

що  передбачені  Конституцією      та 

законами  України.

               Згідно  ст.3 

Закону  України  “Про 

автомобільний транспорт”,  його

сфера  дії     поширюється   та  

регулює  відносини  між  

автомобільними перевізниками, 

замовниками  транспортних  послуг, органами виконавчої  влади 

та  органами місцевого

самоврядування,  пассажирами,  власниками 

транспортних  засобів,  а 

також  їх  відносини 

з  юридичними  та 

фізичними  особами-суб'єктами    підприємницької  діяльності , які  забезпечують 

діяльність  автомобільного

транспорту  та  безпеку  

перевезень.

          Главою  2 

зазначеного Закону  №3492-1У   визначено 

державне  регулювання   та 

контроль  діяльності   автомобільного транспорту. Згідно ст.5   основним  

завданням   державного

регулювання   та  контролю  

у  сфері   автомобільного транспорту   є 

створення  умов    безпечного, 

якісного  й  ефективного 

перевезення пасажирів, 

надання  додаткових  транспортних 

послуг.

          За 

вимогами  ст.6   названого  

Закону,  Верховна рада  України 

визначає  основні  напрями 

державної  політики  у 

сфері   автомобільного транспорту

,  законодавчі  основи 

її  реалізації.

          При 

цьому, загальне   державне  регулювання  

діяльності  автомобільного  транспорту 

здійснює  Кабінет  Міністрів 

України   відносно  своїх   

повноважень.

          Центральний  орган   

виконавчої  влади  з питань 

автомобільного транспорту 

забезпечує   проведення    державної 

політики   на  автомобільному  транспорті 

 через    урядові   

органи  державного   управління 

на  автомобільному  транспорті , 

службу  міжнародних    автомобільних  перевезень 

та  місцеві  органи 

виконавчої  влади  і 

органи місцевого самоврядування.

Урядовий  оган  державного управління  з 

питань  контролю  та 

автомобільному    транспорті   здійснює  

державний    контроль  за недопущенням   надання 

послуг  з  первезення пасажирів  і 

вантажів  автомобільними

первізниками,  які не одержали   відповідної 

ліцензії   та  ліцензійних 

карток    на транспортні

засоби,  що  при 

цьому використовуються  ,  який 

здійснюється  на  автостанціях, 

автобусних  зупинках,  у місцях посадки  та висадки 

пасажирів,  на стоянках таксі, у

місцях  навантаження  та 

розвантаження   вантажних  автомобілів 

на  підставі планових,  позапланових 

і  рейдових перевірок( ст.6  Закону 

№3492-1У).

Кабінетом   Міністрів  України 

відповідно  до  Постанови   

від 08.09.2004  року   №1190 

було  затверджено  Положення    

про Головну  державну  інспекцію  

на автомобільному  транспорті 

( надалі  Положення 

№1190).

Згідно  п.4  названого 

Положення  за  №1190  

Головавтотрансінспекція 

здійснює  контроль  за 

додержанням  суб'єктами   гсоподарювання  які  

проводять  діяльність  у 

сфері  автомобільного транспорту  загального 

користування ,  вимог   законодавства  про 

автомобільний  транспорт,  норм та 

стандартів,  що  регулюють 

організацію перевезення 

пасажирів  і вантажів  автомобільним транспортом  загального 

користування.

На підставі   Положення  про 

територіальні   органи   Головної 

державної  інспекції  на 

автомобільному  транспорті ,

зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції 

України  28.12.2005 року,   органи 

Головної  державної  інспекції 

на  атовмобільному   транспорті 

в  областях, Автономній  республіці 

Крим  ,  містах 

Києві  та Севастополі   є територіальними   підрозділами 

Головного транспортного управління .

      Згідно 

довіреності, виданої 

26.12.2006  року  за 

№41/2-8-5012  Головною

державною  інспекцією  на 

автомобільному транспорті    

уповноважено   начальника  Територіального  управління 

Головної державної  інспекції  на 

автомобільному транспорті  у  Волинській 

області -старшого державного    

інспектора  Степанова  Володимира 

Петровича  здійснювати   контроль 

за  дотриманням   суб'єктами 

господарювання  усіх  форм 

власності  

нормативно-правових    актів,  стандартів 

і  норм  перевезення 

вантажів  та пассажирів  транспортом 

загального користування , дотриманням  

вимог   закондавства  у 

сфері  ліцензування  в  підгалузі  автомобільного  транспорту 

загального користування, 

перевіряти дотримання 

суб'єктами  господарювання   вимог 

законодавства  у  сфері  

автомобільного транспорту 

загального користування, вимог законодавства  про автомобільний  транспорт.

Розділом  У1    Прикінцевих 

положень  Закону  України 

“Про  автомобільний   транспорт”за 

№3492-1У  від 23.02.2006  року 

передбачено,  що до  приведення   

законодавства  України  у 

відповідність  із  цим Законом,     закони 

та  інші  нормативно-правові  акти застосовуються  в 

частині, що не  суперечить  цьому 

закону.

Постановою  Кабінету   Міністрів 

України  від 29.01.03р. №143  було затверджено  Порядок 

державного контролю на 

автомобільному транспорті 

загального користування (надалі 

Порядок  №143), який  чинний 

на даний момент.

Розділом  У  Закону 

№3492-1У  від 23.02.2006  року 

передбачено  відповідальність  перевізників 

за  порушення  законодавства 

про автомобільний  транспорт.

Згідно  абз.2 ч.1  ст.60 

даного  Закону за  порушення 

законодавства  про автомобільний

транспорт  до автомобільних  перевізників 

застосовуються  санкції  за : надання 

послуг  з  перевезень пасажирів та  вантажів 

без  оформлення документів ,

перелік  яких  визначений  

статями  39  та 

48  цього  Закону  у 

розмірі до   ста

неоподатковуваних  мінімумів  доходів 

громадян.

      Беручи 

до  уваги  те, 

що  постанова  про застосування   фінансових санкцій  від 

27.09.06р.  відповідачем -  підприємцем  

ОСОБА_1. не була   оскаржена  до 

суду  на предмет  її  відповідності 

чинному законодавству, а 

відтак  є чинною,  позов   

підлягає   до задоволення.

      Разом з тим, враховуючи матеріальний стан

відповідача вважає за можливе  на

підставі ст.162 КАСУ розстрочити виконання рішення строком на один рік  рівними частинами по 141,66 грн., починаючи з

01.07.2007р. до 01.07.2008р.

Господарський  суд, керуючись  ст.ст. 94,121,128,160-162,163  Кодексу   

Адміністративного  кодексу  України,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов 

задовольнити.

2.          Стягнути з  підприємця 

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, свідоцтво про державну

реєстрацію  НОМЕР_4) 1700 грн. фінансових

санкцій  в  держбюджет Ківерцівського району  23030300,ід.код 21740,   на 

рахунок  №31116106600128 в УДК у

Волинській області,  банк  одержувача -ГУДКУ  у 

Волинській  області, МФО 803014,  ідентифікаційний  код 

одержувача  21740)  розстрочивши стягнення строком на 12 місяців

рівними частинами по 141,66 грн., починаючи з 01.07.2007р. до 01.07.2008р.

         Дана постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений КАС України, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

       Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд  першої інстанції, який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Заява про апеляційне оскарження даної

постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її у повному

обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заступник  голови господарського суду

Волинської області, суддя                                                                       

В.А.  Пахолюк