Рішення

від 22.05.2018 по справі 709/359/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/359/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 квітня 2014 року помер її чоловік - ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та інше нерухоме майно. Позивач є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з чоловіком на момент його смерті. Крім того, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок з надвірними спорудами, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нього. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначалося, що визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування можливо за наявності права власності спадкодавця на вказану нерухомість. Натомість правовстановлюючі документи спадкодавцеві не видавалися, житловий будинок в органах технічної інвентаризації не реєструвався, отже в експлуатацію не вводився. Разом з тим відповідно до п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня

2001 року № 127) не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року. При цьому відповідно до даних погосподарського обліку ОСОБА_4 разом з позивачем були зареєстровані у вказаному домоволодіння з 1959 року. За таких обставин відповідач при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 квітня 2018 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач у позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності. Відповідач у відзиві на позов просив проводити розгляд справи за відсутності його представника. Треті особи - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували

(а.с. 36, 44).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивач була дружиною ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 13 січня 1960 року серії І-УР № 254699 (а.с 11) та штампом у паспорті позивача (а.с. 5).

18 квітня 2014 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 22 квітня 2014 року серії І-СР № 229306 (а.с. 8).

Згідно з довідкою Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, виданою на підставі погосподарської книги № 6 (особовий рахунок № 0562-1) від 19 лютого 2018 року № 219 (а.с. 13), ОСОБА_4 був зареєстрований та до дня смерті постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з дружиною - ОСОБА_1 (позивач).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 28 березня 2018 року (вих. № 316/01-16) (а.с. 37), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 24), після смерті ОСОБА_4 позивачем подано заяву про прийняття спадщини (а.с. 40). Крім того, третьою особою - ОСОБА_2, яка є дочкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 26 квітня 1960 року серії І-УР № 098979 (а.с. 45) та копіями свідоцтв про розірвання шлюбу від 11 березня 1992 року серії І-СР № 413300 (а.с. 47) і від 28 жовтня 1987 року серії І-СР № 379800 (а.с. 48), а також ОСОБА_3, яка також є дочкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 7 квітня 1966 року серії VІІ-СР № 0571670 (а.с. 46), - подано заяви про відмову від спадщини (а.с. 38, 39).

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 листопада 2014 року позивач успадкувала земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9539 га, кадастровий номер 7125185600:02:000:0904, розташовану на території Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 10).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 13 жовтня 2017 року (вих. № 1222/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними спорудами, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 7).

При цьому судом встановлено, що відповідно до даних технічного паспорту вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчений будівництвом (а.с. 17-19); розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, яка рахується за позивачем, що підтверджується довідкою Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 15 лютого 2018 року

№ 209 (а.с. 15); згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки від 19 лютого 2018 року має ринкову вартість у розмірі 34600,00 гривень (а.с. 16).

Згідно з довідкою Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, виданою на підставі погосподарської книги № 6 (особовий рахунок № 0562-1) від 19 лютого

2018 року № 209 зазначений житловий будинок розташований за адресою: вул. Кременчуцька, 22, с. Лящівка, Чорнобаївський район, Черкаська область, та відповідно до даних погосподарського обліку рахується за померлим ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто 18 квітня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 заповіту не складав. Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем, а також звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нього.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася у с. Лящівка Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Кременчуцька, 22, с. Лящівка, Чорнобаївський район, Черкаська область, ринковою вартістю 34600,00 гривень, що належав її чоловікові - ОСОБА_4, який помер 18 квітня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай