Ухвала

від 24.05.2018 по справі 757/25170/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25170/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 а кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

23.05.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 а кримінальномупровадженні №42017000000002554від 08.08.2017про накладенняарешту намайно, а саме на грошові кошти в сумі 1 397 260 (один мільйон триста дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят) гривень.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

24 травня 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, в період часу з 2014 по 2017 років, погодили дозвільні документи щодо початку проведення будівельних робіт та готовності до експлуатації об`єктів будівництва на території Київської області, які не відповідали вимогам діючих державно-будівельних норм та вимогам містобудівного господарства.

В рамках кримінального провадження встановлюються особи причетні до вчинення злочинів, схеми отримання неправомірної вигоди, шляхи легалізації (відмивання) коштів отриманих в наслідок злочинної діяльності фігурантів по справі, причетність до вчинення інших злочинів, а також відшукування коштів, майна та цінностей осіб причетних до вчинення злочинну з метою забезпечення відшкодування завданих збитків.

Так встановлено, що службові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, погодили дозвільні документи щодо початку проведення будівельних робіт та готовності до експлуатації об`єктів будівництва на території земельних ділянок розташованих у Київській обл. та у м. Києві, які в порушенні законодавства були відчужені у Національного авіаційного університету, а саме об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, до будівництва та реалізації яких причетні ряд юридичних та фізичних осіб, а саме: ТОВ «ФК «ТОЛОКА» (ЄДРПОУ 32955460); керівник ТОВ «ФК «ТОЛОКА» ОСОБА_4 ; головний бухгалтер ТОВ «ФК «ТОЛОКА» ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ); бенефіціарний власник ТОВ «ФК «ТОЛОКА» ОСОБА_6 , (ПН 3237221081); особи відповідальні за продаж нерухомості у ТОВ «ФК «ТОЛОКА» ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_8 , (ІПН НОМЕР_3 ); ТОВ «Лебідь-Гарант» (ЄДРПОУ 36797872); ТОВ «Компанія Інвест Гарант» (ЄДРПОУ 34484777); ТОВ «Ну, намалюй» (ЄДРПОУ 39111734); ТОВ «Стоун Хедж Девелопмент» (ЄДРПОУ 41250230); ТОВ «Дитячий світ Соломянський» (ЄДРПОУ 22873285); ТОВ «Хаус Девелопмент» (ЄДРПОУ 38353782); ТОВ «Альфа капітал інвест» (ЄДРПОУ 36797867); керівник ТОВ «Альфа капітал інвест» (ЄДРПОУ 36797867) ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_4 ); ТОВ «РК Траекторія» (ЄДРПОУ 33540479); ТОВ «Альфа капітал буд» (ЄДРПОУ 36797804); Кредитна спілка «КС Володар» (ЄДРПОУ 26476970); проректор Національного авіаційного університету в період 2008-2015 років ОСОБА_10 , (ІПН НОМЕР_5 ); довірена особа ОСОБА_10 з питань управління його нерухомим майном ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_6 ); КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (ЄДРПОУ 31958324); колишній ректор Національного авіаційного університету ОСОБА_12 , ІПН НОМЕР_7 .

Слідством установлено, що вказана група юридичних та фізичних осіб для здійснення незаконної діяльності та зберігання речей та документів, які мають доказове значення по кримінальному провадженню використовують приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, в якому можуть зберігатися речі, грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, документи в електронному вигляді у комп`ютерній техніці, ноутбуках, планшетах, накопичувачах флеш-пам`яті, жорстких дисках, переносних носіях інформації, телефонах, чорнових записів, блокнотів, щоденників, які мають значення для розслідування даного кримінального провадження.

28 березня 2018 року, за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_13 від 31.01.2018 (справа № 757/3671/18-к) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у ході вказаного обшуку, окрім речей та документів, дозвіл на вилучення яких було прямо вказано в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку, виявлено та вилучено документально не підтверджені грошові кошти, а саме: грошові кошти у загальній сумі 1 397 260 (один мільйон триста дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят) гривень.

Крім того, 01.03.2018 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні грошові кошти у загальній сумі 1 397 260 (один мільйон триста дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят) гривень.

Прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, вилучені під час проведення обшуку, оскільки незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, а також враховуючи, що вказані грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 01.03.2018 грошові кошти у загальній сумі 1 397 260 (один мільйон триста дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят) гривень визнано речовим доказом.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 кримінальному провадженні № 42017000000002554 від 08.08.2017 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на речовий доказ, а саме на грошові кошти в сумі 1 397 260 (один мільйон триста дев`яносто сім тисяч двісті шістдесят) гривень, наступним номіналом:

Грошові кошти номіналом 1 грн. в сумі 60 грн.;

Грошові кошти номіналом 2 грн. в сумі 50 грн.;

Грошові кошти номіналом 5 грн. в сумі 90 грн.;

Грошові кошти номіналом 10 грн. в сумі 530 грн.;

Грошові кошти номіналом 20 грн. в сумі 880 грн.;

Грошові кошти номіналом 50 грн. в сумі 170 450 грн.;

Грошові кошти номіналом 100 грн. в сумі 297 200 грн.;

Грошові кошти номіналом 200 грн. в сумі 631 000 грн.;

Грошові кошти номіналом 500 грн. в сумі 297 000 грн.;

та грошові кошти у сумі 400 (чотириста) доларів США, наступним номіналом:

Грошові кошти номіналом 50 доларів США в сумі 200 доларів США;

Грошові кошти номіналом 100 доларів США в сумі 200 доларів США.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя