Рішення

від 29.05.2018 по справі 905/739/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.05.2018                     Справа № 905/739/18                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                                             Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання                                        Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок №6; код ЄДРПОУ - 20077720)

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» (83015, місто Донецьк, бульвар Шевченко, будинок № 17-А; код ЄДРПОУ - 36982964)

про стягнення 67 138,46 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явився

від відповідача:           не з'явився

В С Т А Н О В И В

До господарського суду Донецької області 19.04.2018 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» про стягнення 67 138,46 гривень, з яких: 33 586,21 гривень боргу, 9 592,77 гривень пені, 2 639,05 гривень 3% річних та 21 320,43 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1425/15-ТЕ-7 від 31.12.2014 в частині своєчасної оплати фактично переданого газу за січень 2015 року, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня, інфляційні та річні.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.2018 позовну заяву публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків, шляхом надання суду додаткових угод до договору купівлі-продажу природного газу 31425/15від 31.12.2014, зазначених у додатках до позовної заяви.

На виконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви, позивачем надано пояснення про помилковість зазначення у додатках до позовної заяви додаткових угод, оскільки будь-яких додаткових угод до спірного договору не укладалось.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/739/18.

Вказаною ухвалою вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 29.05.2018, встановлено строк на подання письмових доказів.

У судове засідання 29.05.2018 представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Одночасно, за висновками суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» є: 83015, місто Донецьк, бульвар Шевченко, будинок № 17-А.

У відповідності до листів Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua) розміщувалось оголошення про дату та час судового засідання у справі №905/739/18.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про день, місце та час судового засідання.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

31грудня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту – позивач або продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» (далі по тексту – відповідач або покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1425/15-ТЕ-7 (далі по тексту – Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі по тексту – ГК України), статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Сторонами у пункті 2.1 Договору узгоджено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 180,0 тис.куб.м., в щомісячних обсягах вказаних у даному пункті.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаних уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3, 3.4 Договору).

Ціна газу узгоджена сторонами у розділі 5 Договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (пункт 11.1 Договору).

Так, відповідно до Акту приймання-передачі природного газу за Договором, підписаного уповноваженими особами сторін та скріпленого печатками підприємств, позивач передав, а відповідач прийняв природній газ у січні 2015 року на суму 33 586,21 гривень.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним Договором.

Матеріали справи не містять доказів на спростування факту споживання відповідачем зазначеної кількості природного газу та/або доказів його своєчасної оплати у спірний період.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередньої оплати), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк на встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов'язаннями.

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу природний газ, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі, а відповідач порушив умови Договору та не здійснив своєчасну оплату вартості отриманого природного газу, допустивши порушення строків розрахунків, що й зумовило звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 33 586,21 гривень.

На момент прийняття рішення у цій справі, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми основного боргу у заявленому розмірі, а тому грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам Договору перед позивачем залишилося невиконаним.

Враховуюче те, що позовні вимоги у наведеній частині та розмірі обґрунтовані, документально підтверджені та відповідають фактичним обставинам справи, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 9 592,77 гривень пені за період з 17.02.2015 по 14.08.2015.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

У пункті 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені за період з 17.02.2015 по 14.08.2015, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому заявлена сума пені 9 592,77 гривень підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних за період з 17.02.2015 по 30.09.2017 в розмірі 2 639,05 гривень та інфляційні втрати за період березень 2015 по вересень 2017 року в розмірі 21 320,43 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, господарським судом встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» про стягнення 67 138,46 гривень, з яких: 33 586,21 гривень боргу, 9 592,77 гривень пені, 2 639,05 гривень 3% річних та 21 320,43 гривень інфляційних втрат – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 33 586,21 гривень боргу, 9 592,77 гривень пені, 2 639,05 гривень 3% річних та 21 320,43 гривень інфляційних втрат, а також 1 762,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 29.05.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018.

Позивач: публічне акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок №6; код ЄДРПОУ - 20077720)

Відповідач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом – 2010» (83015, місто Донецьк, бульвар Шевченко, будинок № 17-А; код ЄДРПОУ - 36982964)

Суддя                               С.М. Фурсова