Рішення

від 21.05.2018 по справі 910/3377/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2018Справа № 910/3377/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма"

про стягнення 11 549,78 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Іващенко О.В;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма" (далі - відповідач) про стягнення 11 549,78 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що 19 травня 2017 року уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма" Правил користування електричною енергією (надалі по тексту ПКЕЕ), а саме: пункту 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопередавальної організації поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, без порушення схеми обліку, самовільне підключення виконано дротом під обшивкою кіоску (приховано), що при контрольному огляді виявити неможливо.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2018 року постановлено здійснювати розгляд справи № 910/3377/18 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.04.2018 року. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла спільна заява про заміну сторони на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі"

Представники сторін у судове засідання 26.04.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2018 року заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено позивача у справі № 910/3377/18 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5 ідентифікаційний код 00131305) на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (04655, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011). Розгляд справи відкладено на 21.05.2018 року.

В судовому засіданні 21.05.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04215, м. Київ, проспект Свободи, будинок 24, квартира 91, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.05.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма" (абонент) та позивачем (енергопостачальна організація) було укладено договір на постачання електричної енергії № 26333 (далі - договір).

Відповідно до умов договору позивач (електропостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (абоненту) електричну енергію, як різновид промислової продукції, у відповідності з встановленими цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та строками, обумовленими договором.

Додатковою угодою до договору сторони виклали договір про постачання електричної енергії від 27.02.2000 року № 26333 в новій редакції, відповідно до умов якої постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Стаття 27 Закону України Про електроенергетику визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 4.2.3. договору (у редакції додаткової угоди) відповідач сплачує позивачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

Крім того, в п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (далі - акт).

19.05.2017 року уповноваженими представниками позивача проведено перевірку електрообладнання відповідача за адресою: м. Київ, проспект Правди, 39.

Під час даної перевірки уповноваженими представниками позивача, зафіксовано порушення ПКЕЕ відповідачем, а саме, встановлено, що споживач порушив ст. 26, 27 Закону України Про електроенергетику , пп. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопередавальної організації поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, без порушення схеми обліку, самовільне підключення виконано дротом під обшивкою кіоску (приховано), що при контрольному огляді виявити неможливо

В зв'язку з викладеним представниками позивача 19.05.2017 року складено акт порушень ПКЕЕ № 37485, в присутності представника відповідача - директора Сартійського М.Ю.

Слід зазначити, що виявлене порушення ПКЕЕ було усунуто 19.05.2017 року, про що зазначено в Акті про усунення порушення ПКЕЕ № 37485.

На підставі Акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - комісія) визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.42 ПКЕЕ).

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42. ПКЕЕ).

04.07.2017 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ №37485 від 19.05.2017 року, за відсутності представника відповідача, що супроводжувалось веденням протоколу № 1099. На даному засіданні комісії прийнято рішення: нарахування провести згідно з п. 2.9. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 0,48 квт, згідно проведених вимірів сили струму на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки (2,4 А), вказаних в акті порушення, тривалість роботи: 12 год., 7 днів на тиждень. Період нарахування з 20.05.2014 року по 19.05.2017 року (три роки, що передували даті виявлення порушення).

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 11 549,78 грн. (з ПДВ).

На виконання вказаного вище рішення позивачем було виставлено відповідачу відповідний рахунок, які станом на день розгляду справи оплачений не був.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (надалі - "Правила"), встановлено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

За змістом пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку відповідача за адресою: м. Київ, проспект Правди, 39, позивачем було складено акт про порушення ПКЕЕ №37485 від 19.05.2017 року.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

За наслідками засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ №37485 від 19.05.2017 року було прийнято рішення про проведення нарахування до сплати відповідачем вартості електричної енергії на загальну суму 11 549,78 грн .

Суд відзначає, що враховуючи приписи ПКЕЕ і Методики, позивачем правомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості не облікованої електричної енергії.

Пунктом 6.43 ПКЕЕ визначено, що споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи на недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Винятком з цього положення, згідно п. 6.42. ПКЕЕ, є оскарження рішення комісії в суді.

Належних та допустимих доказів оскарження рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ №37485 від 19.05.2017 року відповідачем суду представлено не було.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за самовільно спожиту електроенергію станом на момент звернення до суду становить 11 549,78 грн ., а строк виконання грошового зобов'язання настав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма" заборгованості з нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричної енергії в сумі 11 549,78 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма сіма" (04215, м. Київ, проспект Свободи, будинок 24, квартира 91; ідентифікаційний код 22859645) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04655, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011) нарахування за самовільно спожиту електроенергію в розмірі 11 549,78 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 78 копійок) та 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова