Рішення

від 29.05.2018 по справі 910/2442/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2018Справа №910/2442/18 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Органу самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Печерська фортеця"

про стягнення 9 405,57 грн.

Суддя Борисенко І.І.

cекретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Півень Д.О. за дов.,

від відповідча - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Органу самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Печерська фортеця" про стягнення 9 405, 57 грн. заборгованості з централізованого подання гарячої води за період з лютого 2015р. по січень 2016р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на положення статей 1, 19, 20 Закону України "Про житлові комунальні послуги" та пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 відкладено судове засідання на 29.05.2018, в зв'язку з першою неявкою в судове засідання представника відповідача.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 3.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаними ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого терміну зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судове засідання 29.05.2018 представник відповідача не з'явилися, проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, між Позивачем та Відповідачем до 01.01.2016р. виникло зобов'язання, оскільки Орган самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Печерська фортеця" (Відповідач) є орендарем нежитлового приміщення 59,8кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лумумби Патріса, будинок 16 та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (Позивач), тобто між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки Позивач надає послуги з постачання гарячої води, а Відповідач ними користується.

Позивач зазначає, що зобов'язання Відповідача в умовах неукладеного договору на постачання комунальних послуг, виникає на підставі дії законів, а не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Так, в обґрунтування зазначеного, Позивач посилається на ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004р. №1875-ІУ, міститься визначення поняття споживача, як фізичної чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово-комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх.

Орган самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Печерська фортеця" (відповідач) в спірний період займав приміщення загальною площею 59,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лумумби Патріса, будинок 16, що підтверджується договором оренди нерухомого майна № 236/604-735 від 05.12.2009.

Матеріали справи свідчать, що у період з 01.02.2015 по 01.02.2016 позивач надавав відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлового приміщення відповідача, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лумумби Патріса, будинок 16. Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства не розрахувався за їх споживання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 9 405,57 грн., що підтверджується розрахунком боргу від 01.02.2018.

Відносини між Позивачем та Відповідачем регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення, затвердженними постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

В своїх поясненнях щодо здійснення нарахувань за комунальні послуги (з централізованого постачання гарячої води) за період з лютого 2015р. по січень 2016р. Позивач також посилається на п.4.11 Договору оренди нерухомого майна № 236/604-735 від 05.12.2009, відповідно до якого, вартість комунальних послуг сплачується Орендарем відповідним комунальним підприємствам-постачальникам до 25 числа поточного місяця.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із зазначених положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами.

Тобто, позивач має довести факт надання до нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Лумумби Патріса, 16, послуг з централізованого подання гарячої води у період з 01.02.2015 по 01.01.2016 на суму 9 405,57 грн. та наявність заборгованості відповідача, а останній, у свою чергу, має довести відсутність такої заборгованості.

Суду доведено, що Позивачем в період з 01.02.2015 по 01.02.2016 року надавалися відповідачу послуги з централізованого подання гарячої води до нежитлового приміщення, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Лумумби Патріса, 16. З наданого відповідачем розрахунку боргу за комунальні послуги за відповідачем рахується борг у сумі 9 405,57грн. Відповідач отримав платіжні документи на оплату за надані послуги, що підтверджується Реєстром про надання клієнтам ПАТ Київенерго платіжних документов.

Проте, відповідач в порушення вимог закону не розрахувався за їх споживання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2018 становить 9 405,57 грн. Доказів сплати за комунальні послуги з централізованого подання гарячої води за спірний період суду не надано.

Оскільки позивачем надано належні докази, які б у своїй сукупності надавали змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі..

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Органу самоорганізації населення "Комітет мікрорайону "Печерська фортеця" (01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 3, код ЄДРПОУ 26386577) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 9 405 (дев`ять тисяч чотириста п'ять) грн. 57 коп. боргу за надані комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.06.2018

Суддя І.І. Борисенко