Рішення

від 05.06.2018 по справі 910/3871/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 05.06.2018Справа №  910/3871/18 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вулиця Басейна 7-А” про стягнення 244 245, 13 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі – Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулиця Басейна 7-А" (далі – ОСББ) про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 211 422, 81 грн., інфляційної складової боргу 26 584, 87 грн., 3% річних 6 237, 45 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови договору постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532053 від 18.11.2015, що призвело до порушення цивільного, господарського законодавства та законодавства про енергетику. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. 31.05.2018 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позов у якому останній не визнає позовні вимоги, а також вказує на те, що починаючи з квітня 2017 року позивачем було проведено відключення відповідача від теплопостачання у зв'язку із закінченням опалювального сезону та просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення коштів за квітень, жовтень та листопад 2017 року. Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: 18.11.2015 року між Товариством (постачальник) та ОСББ (споживач) укладено договір № 1532053 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі – договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, вкладених у цьому договорі. Відповідно до пункту 2.2.1 договору позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки № 3, 4 до договору) для потреб опалення – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження. Зазначеними в додатку № 1 до договору. Відповідач, в свою чергу відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.2 договору зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни ти за тарифами зазначеними у додатку № 2 до договору. Договір № 1532053 від 18.11.2015 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання. Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Строк дії договору відповідно до пункту 4.1 сторони погодили з дня його підписання до 15.06.2016 року. Проте, після закінчення дії даного договору, позивач продовжував надавати відповідачу теплову енергію у гарячій водії з 16.06.2016 року по 01.12.2017 року. Як вбачається з довідки про стан розрахунків за спожиту теплову енергію позивач поставив відповідачу теплову енергію вартістю 211  422, 81 грн. Нарахування відповідачу а теплову енергію здійснюється, відповідно до звертання-доручення та до п. 5.1 договору, розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями та за приладами обліку, за тарифами встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання ранку комунальних послуг України. На підставі п. 9 додатку № 2 до договору відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТМ «Печерськ» за адресою: м. Київ, вул. Курганівська, 4, оформлену позивачем рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Пунктом 10 додатку № 2 до договору встановлено, що боржник щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів за фактично спожиту теплову енергію. Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. Відповідач за період з листопада 2015 року по грудень 2017 року не розрахувався за використану теплову енергію та допустив, на думку позивача, виникнення заборгованості у розмірі 211 422, 81 грн. Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем з 01.04.2017 року було проведено відключення відповідача від теплопостачання у зв'язку із закінченням опалювального сезону. Водночас, доказів на підключення відповідача до теплопостачання у зв'язку з початком опалювального сезону не надано. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за квітень 2017 року в сумі 4 736, 42 грн., за жовтень 2017 року в сумі 7 674, 64 грн. та за листопад 2017 року в сумі 23 090, 76 грн. не підлягають задоволенню. У зв'язку з вищевикладеним з ОСББ підлягають до стягнення 175 920, 99 грн. основного боргу. Крім того, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 6 237, 45 грн. трьох процентів річних та 26 584, 87 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2015 по грудень 2017. Як вбачається зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом. Водночас, у зв'язку з частковим задоволенням суми стягнення основного боргу, суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3 відсотків річних, дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає 26 179, 77 грн. інфляційних втрат та 6 134, 21 грн. 3 відсотків річних. А тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 відсотків річних підлягають задоволенню частково. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -    ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково. 2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вулиця Басейна 7-А” (01004, місто Київ, вулиця Басейна, будинок 7, літера "А", ідентифікаційний код 34241216) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 31, ідентифікаційний код 00131305) основного боргу 175 920, 99 грн., 3 процентів річних 6 134, 21 грн., інфляційних втрат 26 179, 77 грн., а також судового збору 3 123, 53 грн. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.06.2018 року. Суддя                                                                                                     Ю.О. Підченко